Форум "Україна. Рік 2024" став, по суті, звітом уряду, Офісу Президента та інших органів влади за два роки війни. З доповідями виступили представники більшості ключових відомств. Навіть голову Служби зовнішньої розвідки запросили, що буває вкрай рідко. І зрештою, слово брав сам президент Володимир Зеленський. Що і як президентська команда намагалася донести з початком третього року повномасштабного вторгнення, розповідає "Апостроф".
Пафос про досягнення
Частина повідомлень на представницькому заході, який відбувався 25 лютого в Києві, звучали як заспокійливе для українців. Мовляв, усе під контролем.
"План-2024 вже є. Ми публічно про нього не кажемо. Він потужний, він сильний, він дає не тільки надію, але й дасть результат у 2024 році", – заявив міністр оборони Рустем Умєров.
Так само прозвучало заспокоєння і щодо іноземної допомоги України. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що 2024 рік із погляду міжнародної бюджетної підтримки майже закритий. Лишається тільки дочекатися голосування у Конгресі США.
Читайте: Контрнаступ, втрати і переломний рік: головні заяви Зеленського на форумі 25 лютого
"Очікуємо підтримки, і фактично ми закриємо потребу у фінансуванні дефіциту бюджету. Але ми не стоїмо на місці, також працюємо з іншими країнами. Тому я впевнений, що ми точно цього року закриємо бюджетне фінансування. Ми вже займаємося наступним роком", - наголосив Шмигаль.
Паралельно в кулуарах форуму гарячу новину за новиною видавав очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов. Зокрема, про буцімто природню смерть Олексія Навального. Це здивувало слухачів, оскільки ці слова йшли в розріз з нещодавньою заявою президента, який звинуватив російську владу у вбивстві російського опозиціонера.
Більшість інших виступів, фактично, були звітами щодо зробленої на посадах роботи: від успіхів на міжнародній арені, до розвитку оборонно-промислового комплексу та відбудови.
"У мене двояке відчуття. Сам форум і прес-конференція частково нагадували відзначення, майже святкування якоїсь дати. Пафос зашкалював, тому є неспівпадіння суто емоційне, - каже "Апострофу" виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов, - Сам цей захід був присвячений тому, щоб на тлі останніх подій, таких як звільнення головкома та ситуації на фронті, дати новий поштовх суспільству. Бо накопичуються певні депресивні настрої. Тож він був покликаний дати суспільству певний заряд оптимізму і показати, що керівництво країни знає куди Україна рухається".
З ним погоджується політолог Ігор Рейтерович.
"Послати сигнал українському суспільству і дати відповідь на наболілі питання, які насправді є, Президенту частково вдалося", - сказав він "Апострофу".
Що сказав президент
За даними КМІС, у лютому 2024 року частка українців, які вважають, що справи в країні розвиваються в правильному напрямку, знизилася до 44%. Водночас, із 32% у грудні 2023 року до 46% у лютому 2024 року зросло число тих, хто вважає, що справи розвиваються в неправильному напрямку.
Президент Володимир Зеленський вийшов до народу, і виступав куди більш врівноважено, ніж минулого разу, 19 грудня, і з меншою кількістю резонансних меседжів.
"Попередня, груднева прес-конференція запам’яталася тим, що Володимир Зеленський був досить знервований і тоді відзначали певні моменти його зривів. Зараз цього не було, але і не було проривних меседжів. Можливо, єдиною сенсацією стала інформація про втрати українських військових. Бо до цього така цифра не озвучувалась", - додає Олександр Леонов.
Президент повідомив про 31 тисячу загиблих. Водночас, зазначив, що інформація про начебто загибель 100 або 300 тисяч українських військових, яку поширюють в Росії і США, неправдива. Згодом народна депутатка Маряна Безугла дещо уточнила цю інформацію.
"Таку ж кількість загиблих нам надав ГШ ЗСУ. Це списки, в яких кожний підтверджений, без врахування безвісти зниклих, але їхня точна кількість теж відома. Серед безвісти зниклих є де факто загиблі, але це не підтверджено і ми не знаємо напевне, що з ними. З урахуванням цього загиблих може бути близько пʼятдесяти тисяч", - написала вона у Facebook.
Поряд з цим Верховний головнокомандувач знову "обережно" прокоментував ситуацію із законопроектом щодо посилення мобілізації, до якого було подано більше 4 тисяч правок: “Нехай депутати працюють і потім відповідають Україні, що буде далі", - сказав Зеленський.
“Для мене Верховний главком під час війни це все ж про відповідальність. А коли позиція – в мене тут булава найдовша, тож я головний – а як тільки заходить мова про чутливу тему мобілізації, відразу стрілки переводяться на депутатів, то це якось не личить кабальєро, - вважає старший лейтенант ЗСУ, кавалер ордену Богдана Хмельницького і експерт аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник, - Тим більш в країні, де немає гілок влади, а є лише президентська, будь-який перевід стрілок не працює".
В усьому цьому різноманітті спікерів не вистачало лише одного – головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
"Відсутність Сирського очікувана і логічна, оскільки у нас військове керівництво в таких заходах ніколи участь не брало. І якби це відбулося, було б багато питань. Що змінилося? Чому він, наприклад, більш публічний, ніж Залужний? З чим це пов’язано? Крім того, це можна було б трактувати як більшу залежність від політичного керівництва. Тому він займається тим, чим має – обороною країни. А політичні фігури як то міністр оборони, були присутні", - зазначає Ігор Рейтерович в коментарі "Апострофу".
Читайте: Скільки військових України і Росії загинуло у війні: Зеленський порівняв втрати
