Минулого тижня голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку не вдалося стати членом-кореспондентом Національної академії наук України. Для отримання цього звання очільнику парламенту не вистачило 30 «вчених» голосів. «Апостроф» дізнався нові подробиці щодо наукової діяльності та кар’єри Стефанчука. Як повідомили виданню в НАНУ, кандидатуру Руслана Стефанчука на отримання звання члена-кореспондента висунув його товариш по фракції, народний депутат України від фракції «Слуга народу» Олександр Копиленко. А відгук про наукову діяльність кандидата у члени-кореспонденти НАН України Стефанчука підписав його підлеглий, керівник апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний.
Також в академії зазначили, що кандидатура Руслана Стефанчука для обрання членом-кореспондентом НАНУ висувалася вже двічі — у 2024 та 2025 роках відповідно.
Про Олександра Копиленка, який висував Стефанчука, відомо, що з 1998 до 2002 року він був радником голови Верховної Ради України, членом Центральної виборчої комісії. З 2002 року Копиленко - директор Інституту законодавства Верховної Ради України (у 2002–2009 роках одночасно обіймав посаду віце-президента, керівника Київського регіонального центру Національної академії правових наук України). Також він є завідувачем кафедри теорії та історії держави і права приватного університету “КРОК”.
До речі, в Інституті законодавства Верховної Ради України з 2011 по 2013 роки працював і Руслан Стефанчук.
У 2019 році Копиленко, як і Стефанчук, був обраний народним депутатом України 9 скликання за списком партії «Слуга народу» (135 номер). 5 жовтня 2022 року став заступником голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Також Копиленко є дійсним членом (академіком) НАНУ.
Що стосується Вячеслава Штучного, який написав Стефанчуку відгук, то його на роботу керівником апарату Верховної Ради приймав Руслан Стефанчук.
Тут була така історія. Вперше керівником апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний став у жовтні 2019 року. Тоді головою парламенту був Дмитро Разумков. Але у липні 2020 року Штучний з посади звільнився, пояснивши це переходом на іншу роботу. Між тим, ходили чутки про те, що Штучний просто не спрацювався з Разумковим.
Видання «Українська правда» з посиланням на свої джерела в партії «Слуга народу» повідомляло, що вперше Штучного поставили на посаду голови апарату Верховної Ради як «смотрящего» за спікером Дмитром Разумковим. За словами інсайдера журналістів, Вячеслав Штучний начебто був на зарплаті в Офісі президента України.
8 жовтня 2021 року головою Верховної Ради став Стефанчук, і Штучний знову очолив парламентський апарат, яким і керує досі. Він є підлеглим Руслана Стефанчука.
Штучний – кандидат юридичних наук та має звання «заслужений юрист». До приходу в парламент, з липня 2003 року по вересень 2015 року, він обіймав керівні посади в Управлінні державної охорони. Потім кілька місяців Штучний був радником у юридичній фірмі «ЕЛ СІ ЕФ».
З жовтня 2015 року по 2019 рік Штучний працював підприємцем. Він торгував меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому у спеціалізованих магазинах.
Як свідчить декларація, в 2024 році у Верховній Раді Штучний отримав більше 3 млн гривень зарплати, тобто 262 457 грн на місяць. Це набагато більше, ніж у Руслана Стефанчука, який отримав за рік 1 млн 67 тис 124 гривні, або 88 927 грн на місяць.
Також в НАНУ зазначають, що Руслан Стефанчук — це відомий український учений-правознавець, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України. Він має понад 500 наукових публікацій.
«Які свідчать про суттєвий внесок у розвиток теорії і практики цивільного права, — зазначають у НАНУ. - Викликають науковий і практичний інтерес публікації Стефанчука Р.О. з проблем прав інтелектуальної власності, медичного права, європейського цивільного права, договірних та деліктних зобов'язань».
Також, як повідомляють у НАНУ, Стефанчук «створив потужну наукову школу з проблем особистих немайнових прав фізичних осіб».
1 травня на сесії загальних зборів НАНУ у голосуванні з виборів членів-кореспондентів НАНУ взяли участь 379 академіків. Для обрання Стефанчука членом-кореспондентом дійсно не вистачило 30 голосів.
Як повідомили в НАНУ, якщо б Руслана Стефанчука було б обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України, то він би отримував щомісячно довічну плату за звання у розмірі 3 400 гривень. Тобто за рік - 40 800 грн.
До цього варто додати, що Руслан Стефанчук вже отримує довічну виплату за звання академіка Національної академії правових наук України. За минулий рік ця доплата становила 55 212 грн.
