Захоплення всієї Донецької області — стратегічне завдання російського військово-політичного керівництва.
Росіяни будуть намагатися до початку так званих "мирних переговорів" вийти на адмінкордони Донецької області та взяти під контроль ключові промислові міста, які залишаються під контролем ЗСУ.
Наразі армія країни-окупанта зосереджується на наступі в напрямку чотирьох ключових промислових міст Донецької області - це Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ та Слов’янськ.
Протягом минулої доби на фронті зафіксували 144 бойових зіткнення. За інформацією Генштабу ЗСУ, найгарячіша ситуація — на Покровському, Торецькому та Новопавлівському напрямках. На Краматорському напрямку ворог здійснив 3 атаки у районі Часового Яру та у бік Предтечиного. Метою тиску з Часового Яру, фактично вже захопленого ворогом, є вихід на Костянтинівку.
Часів Яр має ключове значення для обох сторін війни. Місто знаходиться на панівних висотах. Контроль за панівними висотами дає можливість тримати під вогневим ураженням значні території Донецької області, як окуповані, так і контрольовані Україною. Часів Яр також прикриває подальше просування росіян углиб українських територій. Місто — фактично ключ до Костянтинівки, Дружківки, Слов’янська, Краматорська. До того ж Часів Яр стоїть на роздоріжжі основних магістралей.
Водночас у разі тиску на Торецькому напрямку (траса Торецьк–Костянтинівка) фактично йдеться про флангове охоплення позицій ЗСУ.
Активізація росіян на Торецькому напрямку не випадкова. Торецьк — на панівних висотах, так само як і Часів Яр. Також місто є важливим, бо є логістичним центром для українських захисників. Саме тому бої на цьому напрямку і можлива окупація міста дадуть певні переваги — як-от можливість флангового удару по позиціях ЗСУ на Краматорському напрямку. Це також дасть змогу контролювати логістичні маршрути, що з’єднують оперативні тили ЗСУ із зоною бойових дій.
По Торецькому напрямку — складна ситуація: окупанти продовжують тиск у напрямку траси Торецьк – Костянтинівка. Також вони намагаються перерізати трасу з боку Воздвиженки. Задіяні серйозні оперативні резерви за рахунок 8-ї загальної армії РФ. Протягом останньої доби ворог 16 разів атакував українські підрозділи в районах Диліївки, Дружби та Торецька.
Росіяни добре розуміють значення самого Торецька – панівні висоти, які давали можливість українським захисникам тримати під контролем тилову логістику противника та стримувати намагання прориву до Костянтинівки, що і є стратегічним завданням окупантів. Бої за Торецьк ведуться вже 9 місяців, що дає змогу скувати значні угруповання російських військ і відтягнути їх від інших напрямків російського наступу. Це стратегічна витрата часу для Росії, адже їхні сили змушені проводити зайву концентрацію в цьому районі, таким способом знижуючи тиск на інші фронти.
Покровський напрямок залишається найскладнішим для ЗСУ через найінтенсивніші дії російських військ. Протягом минулої доби захисники зупинили 54 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Яблунівка, Зоря, Шевченко Перше, Нова Полтавка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Даченське, Котлине, Новосергіївка, Удачне, Троїцьке, Промінь, Котлярівка, Андріївка та у напрямках Попового Яру і Новомиколаївки.
Наразі окупанти намагаються прориватися до траси Покровськ — Костянтинівка і взяти її під контроль. Противнику вдалося прорватися на ділянці траси між Новооленівкою та Малинівкою і почати розширювати коридор, що погіршує ситуацію для ЗСУ і створює передумови для подальшого наступу на Костянтинівку.
За даними Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, щоденні втрати окупаційних військ на Покровському напрямку становлять від 300 до 500 осіб. За місяць просування на 1,5 км окупанти втратили щонайменше від 10 до 15 тисяч осіб. Причому за весь період боїв на цій ділянці фронту, за даними ГУР, втрати окупантів становили 150 тисяч осіб, втрати бронетехніки — 1800 одиниць.
Покровськ є стратегічно важливим містом через його роль як вузла постачання, воно стоїть на перехресті багатьох транспортних магістралей, одна з яких веде до ключових міст Донецької області, включно з Часовим Яром та Костянтинівкою, і містить залізничну станцію регіонального значення. Завдяки стратегічному розташуванню таке захоплення дало б змогу просуватися до Дніпра та Запоріжжя.
Як бачимо, на Покровському та Торецькому напрямках основними завданнями ворога — просунутися до Костянтинівки. Основні бої будуть розгоратися за контроль над Костянтинівкою.
Наразі окупанти використовують сталу практику — це флангові охоплення позицій Збройних сил України з метою взяти під або вогневий, або безпосередній контроль локації ЗСУ, що дасть можливість унеможливити, знизити до мінімуму проведення ротації, підвезення БК, вивезення поранених.
Ця практика застосовується з 2022 року. Це — стала їх тактика, так звана тактика малих котлів, флангових охоплень. Подібна тактика дає можливість окупантам уникнути боїв у міській забудові, чого вони панічно бояться, бо відповідно коефіцієнт втрат 1 до 5 у порівнянні зі стороною, яка веде активну оборону.
Різка активізація загарбників на Куп'янському напрямку спрямована не так на окупацію міста, як на просування вздовж Оскола до Слов'янсько-Краматорської агломерації. Крім того, ЗС РФ активізувалися і на Лиманському напрямку, де мають ударний кулак, щоб вийти до тієї ж таки агломерації.
За інформацією ГУР МОУ, наразі головна загроза зосереджена в Донецькій області. Зокрема, в районі Краматорська, Слов’янська та Покровська.
"Навіть після того, як плани Російської Федерації стають відомими й вони розуміють, що вже не зможуть провести ту чи іншу операцію — це не означає, що вони відмовляються від проведення такої операції. Вони здійснюють перегрупування, інші підготовчі заходи, війська починають займатися бойовою підготовкою, підготовкою саме до виконання тих планів, які були напрацьовані. Тож викриття планів противника — це ще не означає повну відмову Російської федерації від їхньої реалізації", — зауважив представник української розвідки.
Передусім для окупантів важливо захоплення Костянтинівки, із подальшим просуванням на Слов’янськ, який має стратегічне значення через сусідство з найбільшими в Європі родовищами сланцевого газу.
Юзівське родовище газоносних сланців, що розташоване на територіях Донецької та Харківської областей, може давати на рік до 10 млрд. кубометрів газу. При цьому спосіб видобутку газу — гідророзрив пластів, яким російська пропаганда лякала всі ці роки, насправді використовується в самій рф для видобутку нафти і нікого не бентежить.
Втрата контролю над цими територіями може унеможливити реалізацію угоди про спільний видобуток надр із США. Якщо ЗСУ збережуть позиції, країна отримає шанс на енергетичну незалежність.
Станом на кінець травня російські війська майже досягли водосховища Клебан-Бик – останньої значної природної перешкоди на шляху до агломерації. Лише кілька кілометрів відділяють окупантів від околиць Костянтинівки. Саме це місто, ймовірно, може стати головною метою літньої наступальної кампанії Росії. Наступ на Костянтинівку ведуть одразу дві загальновійськові армії РФ: 8-а та 51-а.
"Насамперед ворог зацікавлений у тому, щоб створити загрозу для міста Костянтинівка. Саме з цією метою він намагається прорватися на північ від траси Покровськ—Костянтинівка та одночасно обійти з боку Часового Яру. Основні наші зусилля спрямовані на те, щоб не дати йому цього зробити", — зауважив речник оперативно-стратегічного угрупування військ "Хортиця" Віктор Трегубов.
Отже, травень буде відзначений високим рівнем можливої військової ескалації з боку РФ.
