RU  UA  EN

Пʼятниця, 29 березня
  • НБУ:USD 38.80
  • НБУ:EUR 42.00
НБУ:USD  38.80
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

"Чорна готівка" і гроші з кишень українців: за що живуть партії в Україні

Скільки грошей крутиться в українській політиці

Скільки грошей крутиться в українській політиці Фото: УНІАН

Політичні партії подають звіти про свою фінансову діяльність в Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) третій рік поспіль. Однак в документах за другий квартал цього року вперше з'явилися ознаки наближення виборчої кампанії. А ще звіти демонструють приховане життя, котре ще жевріє в колись відомих партійних проектах, що зійшли з політичної сцени. Про те, скільки грошей крутиться в українській політиці, дізнавався "Апостроф".

Бюджет за все заплатить

Як відомо, НАЗК щоквартально приймає від партій звіти про майно, а також доходи-видатки. Але роблять це далеко не всі. У першому кварталі цього року перед наглядовим органом відзвітували тільки 272 політичні сили. А згідно з Державним реєстром партій Міністерства юстиції, станом на 18 січня 2017 року в Україні існувало 352 партійних проекти. Ігнорування звітності – зайве свідчення того, що партія, по суті, мертва і потрібна власникам лише в політтехнологічних цілях. Але анулювати її реєстрацію на цій підставі не можна, хоча НАЗК і домагається зміни закону "Про політичні партії в Україні".

У звітах за другий квартал 2018 року кидаються в очі дві цікаві тенденції. По-перше, парламентські партії продовжують купувати рекламу переважно за гроші з державного бюджету, належні їм за законом. За підрахунками Комітету виборців України (КВУ), на ці цілі було витрачено усього 46,3 млн грн. Більше половини цієї суми склали витрати партії "Батьківщина" – 24,8 млн грн. Левова частка – 20,8 млн грн – пішла на оплату телереклами і 3,7 млн грн – вуличної реклами.

Читайте також: Примус до миру: чим Кернес допоможе Порошенку на президентських виборах

Партія "Самопоміч" витратила 5,4 млн грн на випуск партійної газети і майже мільйон на рекламу на телебаченні і радіо.

Згідно зі звітом Радикальної партії Олега Ляшка (РПЛ), її витрати на рекламу сягли 6,5 млн грн, з яких 4,7 млн грн "з'їла" телереклама. Агітаційні матеріали в газетах "потягнули" на 950 тис грн, вулична агітація – всього на 102 тис грн.

Телереклама партії "Опозиційний блок" (ОБ) обійшлася в 3,2 млн грн, а зовнішня реклама – понад мільйон грн.

Витрати провладної партії "Блок Петра Порошенка" (БПП) на рекламу склали 3,1 млн грн (без уточнень). А ось друга партія влади – "Народний фронт" (НФ) – розмістила рекламні матеріали тільки в газетах на майже мільйон грн.

Фото: cvu.org.ua

У КВУ уточнюють: "Самопоміч", ОБ, БПП, НФ прорекламували себе виключно за рахунок держави. "Батьківщина" і РПЛ додали на рекламні потреби власні кошти.

"В цілому ситуація демонструє низький рівень політичної культури навіть у парламентських партіях. Замість того, щоб пустити бюджетні кошти на розвиток структур на місцях, навчання співробітників, політсили замовляють рекламу. Іншими словами, платники податків дивляться ролики, зняті за свій рахунок. Це підриває саму ідею фінансування партій з держбюджету", - коментує "Апострофу" генеральний директор КВУ Олексій Кошель.

Він пропонує законодавчо посилити, щоб реклами за рахунок платників податків не було взагалі, 70% державного фінансування йшло на обумовлені потреби місцевих парторганізацій, а залишок – на утримання керівних органів (зараз все навпаки). Але коли законопроект №6026 авторства народного депутата від БПП Вадима Денисенка, в якому все це обмовляється, буде розглянуто Радою, Кошельне береться прогнозувати.

Тіні встають

Інша цікава особливість свіжих звітів – поява у витратах провідних політсил масових заходів. Фактично партії вступили в президентську кампанію, розкручуючи своїх майбутніх кандидатів шляхом публічних заходів і масованої реклами. Так, в червні "Батьківщина" провела форум-презентацію програми "Новий курс України" свого лідера Юлії Тимошенко.

Згідно партійної декларації, організація заходу обійшлася партії в 1,25 млн грн, не рахуючи дорогої рекламної кампанії. Тільки оренда виставкового комплексу "КиївЕкспоПлаза" коштувала понад 700 тис грн. На цьому майданчику глава "Батьківщини" і майбутній кандидат в президенти представила план масштабної політреформи. Найбільш резонансна серед ініціатив – перетворення України в парламентську республіку канцлерського типу.

"Самопоміч" відобразила у звіті більше 870 тис грн в графі великих партзаходів.

"На практиці фігурують набагато більші суми. Приблизно половина витрат на партійні форуми покриваються кешем з тіньових бюджетів. Зазвичай це статті витрат на транспорт, "джинсу" у ЗМІ, а також представницькі витрати VIP-гостей", - пояснює "Апострофу" політтехнолог Андрій Золотарьов.

Читайте також: Криза навколо ЦВК може зірвати вибори президента

Логічно, що загальні бюджети партій також далекі від тих цифр, що фігурують у звітах для НАЗК.

"Зміст більш-менш живого політичного проекту не першої десятки обходиться приблизно в мільйон доларів в місяць. А у партій-"важковаговиків" витрати набагато вищі", - підкреслив Золотарьов.

На виборах гроші в "конвертах" взагалі правлять бал. "Не тільки замовні матеріали в пресі, але й, скажімо, мережі агітаторів, спостерігачів на виборчих дільницях оплачуються "чорною" готівкою. Рівень "тінізації" національних виборів загрозливо високий. За підрахунками КВУ, від 75 до 80 відсотків передвиборних бюджетів – "тіньові" ресурси", - констатує Кошель.

Тим цікавіше, як відіб'ють хід виборів партійні звіти. Адже президентська кампанія стане першою в умовах обов'язкового декларування політичними суб'єктами витрат.

Фото: cvu.org.ua

Глибока заморозка

За фінзвітами можна судити про стан багатьох партій, чия політична зірка закотилася. Наприклад, партія УДАР, лідером якої колись був мер Києва Віталій Кличко, існує до цього дня, хоча ще в серпні 2015 року було оголошено про її злиття з БПП. Формально столичний градоначальник досі очолює президентський іменний блок. Звіт в НАЗК дає зрозуміти, що політпроект УДАР ще існує. Колишні члени партії, а нині народні депутати групи УДАР всередині фракції БПП це не приховують. За партією числяться тільки два співробітники апарату, одним з яких, ймовірно, є голова Павло Тупальський, маловідомий в політичних колах. Майно оцінюється в понад 60 тис грн. Збереглися партосередки в статусі юросіб – важливий показник, якщо партію надумають продавати. За другий квартал партійна скарбниця поповнилася 27 тис грн, проте витрати на статутну діяльність досягли понад 29 тис грн. У власності партії – права на бренд УДАР.

У колись парламентської Партії зелених взагалі немає співробітників, але залишилися місцеві організації зі статусом юридичних осіб. Майна в ній на майже 567 тис грн, а витрати на статутну діяльність – понад 16 тис грн. Керівник – колишній глава фракції партії в Раді Віталій Кононов.

У минулому могутня Партія регіонів (ПР) залишилася взагалі без офіційних співробітників, судячи зі звіту в НАЗК, але теж з партосередками. У партійній власності майна на майже 8 тис грн, але й право на бренд. Коштів на рахунках партії – майже 93 тис грн. А підписав звіт Ігор Чичасов, секретар президії політради ПР і екс-депутат Донецької обласної ради від цієї політичної сили. За даними "Апострофа", політпроект залишається одним з "запасних аеродромів" для групи впливу олігарха Ріната Ахметова в Опоблоці, сформованому з колишніх регіоналів. У партії, до речі, триває дискусія про повернення до старої назви.

На цьому тлі – новий політпроект "Слуга народу", який пов'язують з політичними планами артиста Володимира Зеленського, виглядає церковною мишею. У партії відсутні апарат і майно, а приміщення їй виділяє юридичне бюро "Качура Лоерс", яке працює з творчим об'єднанням Зеленського "Студія Квартал 95". Якщо проект буде задіяно на виборах, люди і гроші у нього, звичайно, з'являться.

Читайте також

Вибори воєнного часу: коли Банкова зробить перший крок

Багато що щодо майбутніх виборів вирішиться вже у грудні

Війна не завада: як українська влада готується до виборів

У високих кабінетах всерйоз подумують над проведенням наступної весни виборів