Робота політиків на підвищення своїх рейтингів останні пів року добре відчувається. Проте на Банковій і в Раді донедавна невпинно запевняли: ніяких голосувань до закінчення війни. Все ж заяви представників команди нового президента США поволі підштовхують владу до дискусії. У першу чергу вона стосується питань, коли проводити вибори та як до них правильно підготуватися. Загалом щодо підготовки - кінь не валявся, роботи дуже багато. Представники громадського сектору закликають до розробки підходів, які дозволять мінімізувати ризики. Які саме та з чого починати - у матеріалі “Апострофа”.
Тема підготовки до виборів в Україні підіймається давно. “Є передвиборча риторика, і всі потенційні гравці включились у цю політичну парадигму, відчуттям конкурентності вони менше сфокусовані на цілях і задачах, більше на вигризанні свого електорального поля. Це відбувається в Україні протягом пів року”, - каже “Апострофу” голова правління громадянської мережі “Опора”, що 20 років стежить за організацією виборів, Ольга Айвазовська. На думку спецпредставника США з питань України та Росії Кіта Келлога, Україна має бути готова провести вибори навіть під час війни. Утім, аргумент - Штати також колись мали вибори, попри воєнні дії - доволі полемічний. Як відомо, для цього Україні потрібне призупинення воєнного стану, що, за словами Президента України Володимира Зеленського, загрожує втратою армії і стане нагодою для контрнаступу ворога.
Утім, не секрет, що відповідні органи вже почали підготовчу роботу. Так, Центральна виборча комісія ще минулої осені взялася за актуалізацію даних про виборчі дільниці та ще раніше - про виборців. Загалом зараз як ніколи країна близька до реального проведення виборів. “Питання виборів актуальне, очевидне для мене, якраз цей рік - це реально рік, коли вони можуть відбутись, на відміну від попередніх двох, коли всі говорили, що нас хтось до чогось схиляє, а цього не було в природі”, - вважає Айвазовська.
Як пояснив перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко, депутати не займалися підготовкою законодавства для виборів через “брак довіри між політиками”.
Проте посил з Білого дому, здається, дає поштовх до дій нашим політикам. Так, Айвазовська припускає, що правовий режим воєнного стану може бути пом’якшений, що дозволить проводити вибори. Проте їм має передувати великий підготовчий процес. “Перш за все, в Україні має бути окремий спеціальний закон, який враховує всі безпекові виклики, що стосуються виборів, у тому числі після оголошення режиму припинення вогню, якщо такий буде. Тому що очевидно, що правовий режим воєнного стану може бути в якійсь формі пом’якшений. Тим не менше - це не призведе до безпекового спокою… Це все має бути враховано в законі і стосуватись як процесу кампанії, так і безпосередньо дня голосування”, - прокоментувала співрозмовниця видання.
У Раді погоджуються, що час би закотити рукава і готувати законодавство, при чому одразу з позицій максималіста. “За що ми маємо взяти відповідальність - щоб за всіх можливих зовнішніх умов, які б вони не були, ми шукали порозуміння навколо того, щоб цей закон задовольняв не просто Копенгагенські критерії, що ми нормальний країна-кандидат як член у ЄС, а ми маємо зробити все, щоб усі можливі вимоги, про які ми завжди казали, що дійдемо потім, пандуси на кожній дільниці… або застосування системи підрахунку електронного - не голосування - мали шанс виконуватись”, - сказав Корнієнко.
Певно, найперше питання, на яке доведеться відповісти і, можливо, не тільки Верховній Раді, - як організувати проведення голосування у конституційний спосіб? “Проводити вибори під час воєнного положення, якщо воно вже не буде під час гарячого режиму війни, не можемо, - пояснює експертка з питань конституційного права Юлія Кириченко. - Тому що відповідно до Конституції, є розділ третій, який встановлює демократичні принципи проведення виборів і їх не можна дотримуватись під час воєнного стану. Більше того - є стаття, яка дозволяє обмежити виборчі права, яка їх і обмежує. Закон України про правовий режим воєнного стану спирається на Конституцію, відповідно, таке скасування буде неконституційним. Це на мою думку, треба буде рішення Конституційного суду. Але майже очевидно воно буде. Бо КС подивиться на практику інших країн - і в усіх демократичних країнах є заборона проводити вибори під час екстраординарних режимів”.
Друге питання - підготовка спецзакону, який би врахував усі безпекові ризики, котрі можуть виникнути навіть за умов припинення вогню. Це терористичні акти на виборчих дільницях, мінна небезпека під час транспортування виборчих бюлетенів тощо. Для цього громадські активісти рекомендують провести польовий аудит безпеки.
Крім того, треба розуміти, що навіть за умов припинення вогню, скоріш за все, не буде 100% демобілізації військових, припускають в ОПОРІ, а голосування в окопах - неможливе в принципі. Разом з тим, важливо забезпечити військових не тільки право обирати, а й право бути обраним. Як це зробити - питання відкрите. А чи можуть бути обраними ті, хто виїхав за кордон під час війни? “Думаю, по цензу висування буде дискусія у суспільстві. Це не буде дискусія між депутатами, - міркує Корнієнко. - [Дискутуватимуться висуванці] починаючи з села й закінчуючи президентом”.
Також в контексті виборчого цензу важливе рішення про заборону проросійських сил. “Поки що виглядає, що це історія, яка не дуже буде сприйматись. Що нам з таких рішень скажуть потім спостерігачі назовні”, - зазначає нардеп.
Під час підготовки до виборів треба врахувати, що провести президентські, парламентські й місцеві вибори в один день на практиці неможливо, особливо на закордонному окрузі. “Точно потрібне раннє голосування, воно в один день не відбудеться. Якщо ми не знайдемо баланс між кількістю дільниць, які ми не можем відкрити будь-де, де нам захочеться… Тривалість голосування треба переглядати, і це має відбутися до завершення дії воєнного стану”, - зазначає Айвазовська.
ЦВК вже почала роботу на закордонному виборчому окрузі, проте у відомстві очікують “підтримки” з боку парламенту. “Зараз підготовлені проєкти, скоро будемо розглядати. Вони щодо утворення, ліквідації виборчих дільниць за кордоном, - розповів “Апострофу” член ЦВК Сергій Постівий. - Дві виборчі дільниці закриваються, додатково утворюються чотири нові виборчі дільниці - одна - в Албанії, одна - в Гані, одна - в Польщі і ще одна в США. Для 10 змінюються межі закордонних виборчих дільниць, також буде зміна адреси приміщень для голосування за кордоном - для 24”.
Організація голосування через “Дію” наразі не розглядається, кажуть у ЦВК. “Це буде балаган, - коментує “Апострофу” політолог Андрій Золотарьов. - За цих умов це не можна робити”.
Натомість є ідея запровадити для українців, які виїхали за межі держави, принцип активної реєстрації, коли самі громадяни звертаються і змінюють реєстрацію на закордонний виборчий округ. “Моя особиста думка - ідея подобається, - каже заступник голови ЦВК Віталій Плукар. - Це є переосмислення ролі виборців. Поствоєнні вибори будуть дуже важливі для нашої країни і активна роль виборця, виявлення бажання брати участь в управлінні державними справами - це, певно, теж буде показником успішного майбутнього нашої країни”.
Також уряду й нардепам доведеться знайти гроші на вибори, якщо вони проходитимуть у цьому році - у бюджеті-2025 ресурсу під це не закладено.
Загалом, вище описаний не повний перелік питань щодо організації й проведення виборів, на які потрібно дали відповіді. І чим раніше в Раді почнуть розгрібати - тим краще. “Якщо ми бажаємо, що це були вибори, а не черговий епізод серіалу “Слуга народу”, потрібно, щоб Рада працювала 24 години 7 днів на тиждень”, - резюмує Золотарьов.
