За більш ніж рік роботи в Міністерстві закордонних справ України спромоглися підготувати лише чорнову версію законопроекту про реформування відомства. Як виявилося, документ налічує близько 80 сторінок тексту, а над його підготовкою працювали лише дві людини. Як стало відомо "Апострофу", для оприлюднення готової версії законопроекту потрібно ще як мінімум півроку. Цей факт, а також відсутність на засіданні профільного комітету парламенту керівництва відомства, яке має доповідати про хід реформи, обурило народних депутатів. Останні вважають, що керівництво МЗС ховається від них і просто боїться доповідати про хід реформи.
У середу, 18 травня, комітет у закордонних справах Верховної ради повинен був заслухати чергову доповідь керівництва МЗС про стан реформування зовнішньополітичного відомства. Керівництво міністерства обіцяє представити депутатам і громадськості своє бачення змін вже більше року, однак поки не стримало слово.
Незважаючи на те, що на засіданні комітету повинен був присутнім глава МЗС Павло Клімкін або його заступник Вадим Пристайко, доповідати про "реформування" відомства довелося заступнику директора департаменту менеджменту персоналу міністерства Наталії Заїці.
"Я говорив з міністром і з заступником міністра Пристайко щодо статусу цієї роботи. Міністр мені сказав, що або він, або Пристайко прийдуть на засідання комітету сьогодні. На жаль, ми не бачимо ні одного, ні іншого", - констатував відсутність керівництва відомства нардеп від "Батьківщини" Борис Тарасюк.
"Вони з президентом на урочистих заходах: прислали повідомлення і сказали, що не зможуть бути. Але повідомили, що будуть присутні компетентні люди, які зможуть відповісти на всі питання", - заспокоїла присутніх голова комітету, позафракційний депутат Ганна Гопко та передала слово Заїці.
Зовнішній політиці наказано бути ближче до людей
За словами Наталії Заїки, в МЗС ведуть роботу над створенням концепції реформування відомства, причому займаються цим всього дві людини! "Підготовлений проект нового закону в новій редакції "Про дипломатичну службу". Сьогодні його текст становить близько 80 сторінок", - зазначила вона. Як підкреслила Заїка, новий законопроект буде схожим на закон "Про державну службу" у новій редакції. При цьому в його підготовці враховувалися структура та нововведення з таких нормативних актів, як закон "Про національну поліцію", "Митний кодекс", "Податковий кодекс" та інші.
Серед ініціатив, які МЗС включив в законопроект, значиться пропозиція про гарантування працевлаштування чиновників, які повертаються із закордонних відряджень. "Сьогодні є норма, згідно якої співробітник МЗС повертається назад після відрядження і йому пропонується посада рівнозначна тій, яку він обіймав у відрядженні. Люди, які їдуть туди з інших міністерств або відомств, роблять це, як правило, за контрактом і після того звільняються на вулицю. Тобто, ідея полягає в тому, що якщо у держслужби є відповідний ресурс, цих людей потрібно відправити за кордон, а потім гарантувати повернення на посаду", - пояснила Заїка.
Особливий акцент у реформуванні зовнішньополітичного відомства дипломати приділили налагодженню роботи з громадянами України. "Зараз у нас йде робота по вдосконаленню співпраці між нашими консулами, консульською службою та громадянами: як тут, так і за кордоном. Сьогодні є три ідеї, які можуть впровадити механізм спрощення контактів", - сказала Наталія Заїка. Перша ініціатива, за словами кадрового дипломата, полягає в тому, щоб спростити встановлення телефонного контакту між людиною, що потрапила в скрутне становище за кордоном, з її родичами та консульською службою. У чому конкретно в даному аспекті полягає реформа, Заїка не уточнила.
Друга ідея - в червні цього року Департамент консульської служби збирається відкрити портал інформаційної служби "Поради подорожуючим". За словами Наталії Заїки, там буде освітлюватися вся інформація про ризики під час візиту в конкретну країну. "З часом планується доповнити цей сайт програмним додатком з можливістю добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон. Це буде сприяти розшуку і наданню допомоги у разі надзвичайних подій", - сказала вона.
Третя ідея — встановлення систем електронних черг у консульські служби. "Впроваджується міжнародний досвід по установці і настройці сучасної системи регулювання електронного потоку відвідувачів. У тестовому режимі планується встановити її до кінця травня цього року у відділі легалізації", - зазначила Заїка. Згодом, за її словами, встановлення подібних систем буде проходити в інших установах МЗС України.
- Коли ми зможемо побачити ці 80 сторінок тексту в Комітеті? Ми знаємо, що є паралельні напрацювання: Національний інститут стратегічних досліджень, у них є своя версія, є Громадська рада при комітеті, - запитала у доповідачки Ганна Гопко.
- На сьогодні текст повністю готовий, як я його бачу. А для того, щоб його запускати за процедурою, ми всі - фінансисти, юристи і політичний департамент - повинні узгодити текст. Справа в тому, що в новому законопроекті закладається нова система про категорії дипломатичних службовців. Вона дещо відрізняється від категоризації на державній службі. Тому поки що у нас немає єдиного бачення. Я думаю, що нам ще близько півроку потрібно для того, щоб його прописати, - відповіла Наталія Заїка.
- Які півроку? Нам в січні міністр сказав, що законопроект буде готовий у кінці січня або в лютому. Ми на комітеті про закон про зміни в дипслужбу чуємо вже більше року. У нас немає півроку, - емоційно відреагувала Ганна Гопко.
У підсумку депутати домовилися ще раз розглянути питання реформування зовнішньополітичного відомства України на наступному засіданні комітету і запросити на нього Павла Клімкіна. З-поміж іншого, вони мають намір вимагати прискорити темпи підготовки реформи та залучення до процесу більшої кількості людей.
Багаторічна історія
У цілому, як вважають співрозмовники "Апострофа", перераховані вище пункти реформи пов'язані лише з поліпшенням нині діючих практик і не припускають реорганізації відомства, якої воно потребує. Більш того, як повідомив виданню голова правління фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко, заяви діючих співробітників МЗС про "майже готовність" законопроекту щодо реформи звучать вже кілька місяців. "У лютому та ж Заїка з Пристайком говорили про те саме. Що у них щось є, що вони все знають і все роблять. Але ми цього не бачимо", - підкреслив він.
Слід зазначити, що спроби реформувати МЗС України вітчизняні дипломати роблять вже не перший десяток років. "Доповідні записки про реформу дипломатичної служби особисто я поклав на стіл керівництва МЗС ще в червні 1999 року. Після цього розширені та удосконалені аналітичні пропозиції про регуляторних актів, необхідних для реформи дипслужби, висувалися практично кожному новому керівникові МЗС. Особисто я робив це до 2011 року", - заявив "Апострофу" голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. На його думку, найбільших успіхів у реорганізації роботи відомства вдалося досягти при міністрах Костянтині Грищенко та Володимирі Огризко. "Перший посилив незалежність МЗС від управління з боку Банкової (адміністрації президента, - "Апостроф"), а також посилив матеріально-технічну базу. При цьому Огризко зміг досягти нормальної системи ротації. Тим не менш, ключових проблем нашої дипломатії, таких як перехід від лінійної системи управління до функціональної, досі так і не вирішено", - зазначив Філіпчук.
Як заявив "Апострофу" колишній глава МЗС Володимир Огризко, зараз є всі підстави сподіватися, що зміни в діяльності українського МЗС відбудуться найближчим часом. Причиною тому може послужити вступ в силу з 1 травня поточного року нового закону України "Про державну службу". "Це вже революція. Це вже докорінно змінює все те, що було до цього. Зараз багато всяких речей потрібно міняти просто автоматично. Незалежно від того, хочемо ми цього чи ні. Це реорганізація міністерства: державний секретар, який керує апаратом і політичне керівництво, яке призначається парламентом, президентом, Кабміном, яке "приходить і йде". Апарат працює за іншими умовами і стандартами. Закон "Про держслужбу" буде каталізатором", - вважає він.
Втім, підкреслює Василь Філіпчук, зміни на краще будуть, тільки якщо держсекретар буде призначатися на посаду за своїм професійним якостям, а не з огляду на ступінь наближеності до керівництва країни.
Всі перераховані вище співрозмовники "Апострофа" входять в Громадську Раду при комітеті у закордонних справах Верховної ради. Вони розробили свої рекомендації щодо реформування українського МЗС і передали їх на розгляд депутатів і дипломатів. "Суть цього документа полягає в тому, що реформа дипслужби — одне з питань більш глобальної реформи в рамках зовнішньополітичної діяльності України. А там починати треба з Конституції: забираючи надмірні повноваження щодо МЗС у президента і частково передаючи їх у Верховну раду", - зазначив Богдан Яременко.
При цьому основні зміни у внутрішній діяльності МЗС, як підкреслює Василь Філіпчук, повинні полягати у передачі функції приймання рішень на рівень деск-офісів, впровадження внутрішньої системи обміну інформацією, а також у передачі на рівень деск-офісів вирішення питань фінансування.
"Коли я був міністром, ми міняли окремі аспекти. Це вимагало дуже ретельної підготовки. Довелося писати кілька проектів указу президента, зміни до закону "Про дипломатичну службу", обговорення в Кабінеті міністрів і так далі. Це вимагає серйозних погоджень. Це дуже важка тема. Процес потребує спокійного аналізу, обговорення і уточнення", - зазначив Володимир Огризко. На його думку, зараз на кадрових дипломатів, які займаються розробкою реформи, не слід чинити тиск. "На жаль, швидко цього не зробиш", - вважає він.
Втім, чи можна вважати строк, що перевищує як мінімум рік роботи, "швидким" або "повільним" показником - питання спірне. Навіть "півроку до оприлюднення для обговорення", що викликали обурення народних депутатів, котрі були висловлені Наталією Заїкою, за словами експертів, є оптимістичним прогнозом. "Запиту на таку реформу зараз немає. Є незадоволеність результатами у зовнішній політиці, але немає серйозної дискусії про те, як це змінити", - резюмував Богдан Яременко.
Ситуація з реформуванням МЗС України може трохи прояснитися вже менше, ніж через два тижні. Тоді має відбутися чергове засідання комітету у закордонних справах, взяти участь в якому повинен або глава відомства Павло Клімкін, або його заступник Вадим Пристайко. Втім, відповіді на запитання можна буде отримати тільки якщо керівництво відомства знову, як у неофіційних бесідах Апострофом" кажуть депутати, не почне "бігати від них, боячись відзвітувати".
