Заява посла Німеччини в Україні про вибори на Донбасі викликала бурхливу реакцію, зокрема у Верховній Раді та МЗС України — ряд депутатів вирішили бойкотувати прийом в німецькому посольстві, а міністерство запросило дипломата до себе з поясненнями. Депутат від Блоку Петра Порошенка Олексій Гончаренко у відповідь на слова дипломата навіть розмалював фрагмент берлінської стіни біля будівлі посольства Німеччини в Україні. Для багатьох це стало справжньою несподіванкою, але причини українсько-німецької кризи можуть бути набагато глибше, ніж просто реакція українського політикуму на слова посла Ернста Райхеля. Залишаються таємницею результати візиту Порошенка в Берлін, справжні причини скорочення програми і дострокового повернення президента в Київ, але добре відомі серйозні розбіжності сторін у питанні реалізації Мінських угод, як і все більше роздратування Німеччини у зв'язку з відсутністю реформ і зростанням корупції в Україні. Саме це, швидше за все, і є причиною драматичних подій у відносинах Києва і Берліна.
Багато шуму
В Україні мало хто звернув увагу на статтю у впливовій німецькій газеті "Зюддойче Цайтунг" минулого тижня за результатами візиту Порошенка в Берлін. У статті вказується, що в урядових колах Берліна наростає напруга через загострення ситуації на Донеччині. За даними, якими володіє Берлін, говориться в статті, і які, крім усього іншого, спираються на звіти місії ОБСЄ в східній Україні, саме українські військові наразі намагаються перемістити лінію фронту на свою користь у розрахунку перешкодити зближенню Дональда Трампа і Володимира Путіна і можливому пом'якшенню санкцій. Дії Порошенка Берлін трактує таким чином, що той піде практично на що завгодно заради того, щоб запобігти скасуванню санкцій проти Росії.
Як відомо, після зустрічі з Меркель Порошенко перервав візит у зв'язку з загостренням подій в Авдіївці і повернувся до Києва. Але питання відносин з Берліном раптом знову повернулося до порядку денного вже через тиждень. Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель у своєму інтерв'ю висловив думку про те, що вибори на Донбасі можливі до виведення звідти російських військ і до того, як "на кожній міської адміністрації буде вивішений український прапор". "Без сумніву, це досить складно собі уявити – проведення місцевих виборів без забезпечення безпеки. Але я переконаний, що це не є чимось неможливим, все залежить від умов", - сказав посол. У якості прикладу він нагадав, що останні парламентські вибори в НДР відбулися в присутності радянських військових із Західної групи військ і при комуністичному режимі НДР. Посол, однак, зазначив, що прямі аналогії недоречні, визнав, що вибори без забезпечення безпеки уявити собі складно, і вони обов'язково повинні пройти при дотриманні європейських стандартів.
Незважаючи на те, що ця теза пролунала з вуст Райхеля не вперше (у грудні минулого року дипломат вже заявляв, що вибори можуть відбутися раніше, ніж Київ отримає контроль над кордоном. Якщо будуть, знову ж таки, умови для вільного волевиявлення) і що по суті він лише повторив те, що написано в Мінських угодах, його слова викликали бурхливу реакцію українських депутатів.
Голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко і ще близько 25 депутатів, представників комітетів у закордонних справах та євроінтеграції, несподівано для всіх 7 лютого в стінах Верховної Ради запропонували викликати посла Німеччини в МЗС України для спростування своїх слів. Прийом у німецькому посольстві з нагоди 25-ї річниці його відкриття парламентарії вирішили бойкотувати. Зазначивши, що тези Ернста Райхеля суперечать позиції Берліна, нардепи подякували Ангелі Меркель і окремим німецьким депутатам за підтримку України. Згодом прес-конференцію перед урочистим прийомом посольство скасувало, а МЗС України все-таки викликало до себе посла Німеччини. Зустріч відбулася ввечері 7 лютого, і за її підсумками сторони підтвердили свою прихильність Мінським домовленостями.
Але історія на цьому не закінчилася. Уже сьогодні нардеп від Блоку Петра Порошенко Олексій Гончаренко, відомий своїм українофобством і проросійськістю в часи Януковича і близькістю до президента Порошенко сьогодні, у відповідь на слова дипломата розмалював фрагмент берлінської стіни біля будівлі посольства Німеччини в Україні. У відповідь посольство Німеччини закликало Україну поважати Віденські конвенції про статус дипломатичних місій. У дипломатичних колах у Києві просто шоковані таким несподіваним розворотом у відносинах Києва і Берліна, який до недавнього часу був найбільш лояльним українським союзником серед західних країн. Дипломатам і експертам досить складно зрозуміти, яка саме причина призвела до погіршення відносин і головне – яка мета українського керівництва в такому підвищенні градусу у відносинах з Німеччиною.
А чи була "зрада"?
Експерти практично в один голос висловили здивування такою реакцією українських парламентарів, зазначивши, що в заяві посла Німеччини в Україні немає нічого нового. Так, політичний експерт і голова Інституту публічної політики і консалтингу "Інполіт" Сергій Биков зазначив, що позиція посла повністю лягає в риторику і Міністерства закордонних справ ФРН, канцлера ФРН і ще одного учасника переговорів у "нормандському форматі" – Франції.
"Посол пояснив чітко по пунктах, чому можливий і такий варіант. По-перше, в Мінських угодах прямо прописано, що контроль над кордоном передається Збройним силам України тільки після проведення місцевих виборів. Відповідно, про виведення легкого озброєння, стрілецької зброї, бойовиків взагалі мови не йде до проведення місцевих виборів. Це, знову ж таки, прямо прописано в Мінських угодах, які не просто хтось там підписав, ні з ким ні про що не домовляючись. Я хочу нагадати, що Мінські угоди затверджено також і резолюцією Ради безпеки ООН, тієї організації, яку ми глибоко поважаємо, і постійний представник України зараз є президентом Ради безпеки. Тимчасово, але є. Тому резонанс викликав лише той факт, що фраза була вирвана з контексту і була таким чином представлена українському суспільству", — сказав він.
З ним згоден і політтехнолог Андрій Золотарьов, який зазначив, що посол просто відверто висловив те, що в німецьких політичних колах давно вже на умі: "Я припускаю, що це не було абсолютною імпровізацією і його приватною думкою. Адже посли – це люди, які не схильні до словесних імпровізацій, властивих політикам".
Обидва політологи сходяться на думці, що реакція українських депутатів на слова німецького посла не була адекватною. "Це абсолютно неадекватна реакція, яка показує те, що парламентарії читають тільки заголовки новин і що у них немає бажання звернутися до першоджерела. А парламентарії повинні бути саме тими представниками держави, тими кращими українцями, які вивчають інформацію комплексно і можуть сформувати комплексну думку. Тут, швидше, було показано те, що парламентарям не вистачає або часу, або бажання чітко вивчати документи, факти та повні тексти заяв. Це говорить про поверховість деяких народних обранців. Я дуже сподіваюся, що переважна більшість парламентарів не страждають від таких проблем", - заявив Биків.
Золотарьов припустив, що така реакція нардепів на заяву посла є підготовкою до виборів. "Безумовно, риторика переходить в режим передвиборної кампанії, ще не "виборчої", але вже передвиборної, коли ми чітко бачимо політичне позиціонування, одні прагнуть бути супер-патріотами, інші – захистити вітчизняну промисловість, селянина", - сказав він.
Про необхідність зваженої реакції говорить і голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Василь Філіпчук. "Головне, про що говорить посол і з чим неможливо не погодитися: потрібний компроміс! Потрібно шукати шляхи, як домовитися і вирішити конфлікт, а не вважати, що наша позиція є єдино правильної, що всі повинні зробити так, як ми хочемо. Ми праві, тут сумнівів немає, але якщо ми не будемо шукати компромісів, то ризикуємо в якийсь момент залишитися зі своєю правотою на самоті. Особливо якщо демонструвати подібне ставлення до посла однієї з найважливіших країн світу, яка нас поки ще підтримує, але нічим нам не зобов'язана, а після таких речей може і змінити своє ставлення. І не впевнений, що в кращу сторону", - зазначив він.
"А на місці українських політиків я б просто не влаштовував шоу з бойкотом фуршету на честь 25-річчя дипломатичних відносин, а все-таки подумав би про те, що ми потрапляємо в ситуацію цейтноту, і дуже скоро ситуація може обернутися проти України, коли все частіше будуть говорити про винність обох сторін в тому, що конфлікт досі не врегульовано з усіма витікаючими звідси наслідками у вигляді зняття санкцій і артикуляції того, що це внутрішній український конфлікт. Слова посла – це заява-попередження про те, що зовнішньополітична кон'юнктура для України в 2017 році буде стрімко погіршуватися і у нас є кілька місяців для того, щоб залишитися за столом, а не опинитися під столом чи на столі", - висловив побоювання Золотарьов.
У чому причина? І що далі?
Гіпотетично акценти Німеччини в російсько-українському питанні могли змінитися після призначення міністром закордонних справ Зігмара Габріеля, уже екс-голови Соціал-демократичної партії. На цій посаді він змінив свого колегу по партії Франк-Вальтера Штайнмайєра, якого найближчою неділею повинні призначити президентом ФРН. Тільки у Габріеля, на відміну від другого, немає дипломатичного досвіду. Новий глава МЗС в свій час показав себе прихильником поетапного зняття санкцій з Росії, у разі виконання Москвою Мінських домовленостей.
На думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Євгенія Ярошенка, з наближенням парламентських виборів у Німеччині Ангела Меркель і Зігмар Габріель можуть виступати з різними варіантами послідовності виконання Мінських домовленостей, оскільки соціал-демократи традиційно дотримуються більш м'якої позиції по відношенню до РФ. Україні в цій ситуації вкрай необхідно демонструвати консолідовану позицію в питанні врегулювання, оскільки тиск на Київ може зрости, сказав Ярошенко в коментарі нашому виданню.
І хоча одні припускають, що висловлювання Райхеля може свідчити про коригування підходів Берліна, інші пропонують не шукати чорну кішку в темній кімнаті. Текст Мінських домовленостей дозволяє різночитання, чим досі користується Москва. І, відповідно колись озвученого плану того ж екс-міністра ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра, Верховна Рада мала б спочатку ухвалити закон про вибори, потім провести самі вибори, і лише потім був би відновлений контроль України над кордоном.
Політолог-міжнародник та експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Микола Капітоненко вважає, що заява Райхеля викликала такий резонанс, оскільки допускає різні трактування.
"Із самого початку кризи різниця і асиметрія в підходах і сприйнятті того, що відбувається, нами і зовнішніми спостерігачами була помітна, але коли розмови переходять з теоретичної площини механізмів врегулювання конфліктів у площину оцінок і заяв з боку дипломатів, різницю важко не відчути. Особиста ця думку посла Райхеля чи ні — в цьому разі немає особливого значення. Підстав вважати, що підхід до Берліна до Мінським процесу змінився, немає. Ця формула, як і раніше, залишається робочою і найзрозумілішою з точки зору інтересів не тільки Німеччини, але і ЄС в цілому", — упевнений Капітоненко. ЄС зацікавлений в мінімізації втрат і ризиків, замороженні конфлікту і спробі вирішити його через вибори. І якщо для Берліна першочергове значення має результат, для України є принциповою і послідовність виконання "Мінська".
Українські парламентарі здебільшого не готові проголосувати за конституційні зміни в частині децентралізації і вибори в ОРДЛО до виведення російських військ, оскільки це не відповідає настроям українського суспільства. Згідно з вересневим опитуванням Центру Разумкова, 50,6% українців виступають проти виборів на окупованих територіях до того, як їх візьме під контроль українська влада. Згодні на проведення виборів 23,9%. Як сказав "Апострофу" директор аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін, тема виборів в ОРДЛО не стоїть на порядку денному, і нинішній склад парламенту за відповідний закон не проголосує.
Схоже, головне питання, яке поставила перед Києвом ця ситуація: яка стратегія щодо Донбасу? "Я думаю, треба визначитися стратегічно – виконуємо ми Мінськ або не виконуємо, реінтегруємо Донбас чи не реінтегруємо. У нас же зараз жодної стратегії немає. По суті, зараз політичне керівництво країни грає на замороження конфлікту. Ця стратегія відтяжки часу, якщо виражатися по-футбольному, призведе врешті-решт до згубних результатів. А нам треба визначитися зі стратегією, розумінням, як діяти надалі. Зараз такого розуміння, схоже, немає", - резюмував Андрій Золотарьов.
Разом з тим, деякі експерти пов'язують реакцію Києва не з різночитаннями Мінська, а з жорсткими сигналами, які Порошенко отримав під час своєї зустрічі в Берліні. Ніхто не може достовірно стверджувати, що саме канцлер сказала президенту, за чутками там було все – від інформації по супутниковому спостереження до відвертого роздратування відсутністю реформ і зростанням корупції в Україні. Ну і, звичайно, слово "компроміс" прозвучало від пані канцлера так само чітко, як і від посла Райхеля. Очевидно, реакція українського політикуму як раз і показала, як цей компроміс розуміє нинішня українська правляча верхівка.
