Цього тижня Київ приймав саміт Україна-ЄС за участю президента України Петра Порошенка, голови Європейської комісії Жан-Клода Юнкера та голови Європейської ради Дональда Туска. За підсумками саміту сторони не досягли консенсусу і так не змогли ухвалити підсумкову спільну декларацію. Джерела "Апострофа" в європейських дипломатичних колах стверджують, що в цьому немає нічого дивного, адже ще в 2016 році було прийнято рішення про те, що Україна не отримує статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Також ЄС не має наміру пропонувати альтернативні варіанти членства або сценарії зближення через те, що втомився від постійного використання українськими політиками Європи для власного піару.
Саміт Україна-ЄС пройшов у Києві 12-13 липня, за його результатами не було ухвалено традиційної спільної декларації, в якій сторони зазначають подальші плани щодо співробітництва. Петро Порошенко в присутності лідерів ЄС кілька разів акцентував увагу на європейських прагненнях України, однак підтримки з боку європейських лідерів так і не отримав. За інформацією ЗМІ, причина того, що сторони так і не ухвалили підсумковий документ, полягає в тому, що українська сторона наполягала на включенні в текст декларації пункту про визнання ЄС європейських прагнень України. Але проти такого формулювання категорично виступили Нідерланди, які також підтримали Німеччина та Франція. Варто відзначити, що Нідерланди рік блокували остаточну ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС. У грудні 2016 року вдалося узгодити спеціальну заяву, в якій говориться, що УА не надає статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, а також не створює зобов'язання щодо надання такого статусу Україні в майбутньому.
Тобто, замість невизначеності щодо майбутнього відносин з грудня минулого року в України встановилася чітка визначеність - поки діє ця угода, ні про який новий статус мови бути не може. А щоб виконати угоду, Києву знадобляться десятиліття. Тому зрозуміло, що станом на сьогодні ЄС не бачить сенсу говорити про Україну, кажуть зараз у Євросоюзі.
Джерела "Апострофа" в європейських дипломатичних колах підтвердили, що у своїй позиції Нідерланди не самотні. "Це позиція не тільки Нідерландів, фактично Нідерланди висловили те, що думають інші країни, зокрема Німеччина та Франція, які відчувають, що їх обдурили, і тому це все стає позицією всього Європейського союзу. Тут (європейських політиків, - "Апостроф") вже починає діставати використання ЄС в усіх піар-промовах українських політиків: мовляв, що не відбудеться з Україною, відразу ж ваш президент з цього робить піар і ніколи не питає, чи погоджуємося ми, щоб нас використовували. Якщо ваша влада зробить висновки і не буде далі використовувати нас для внутрішньополітичних ігор, то ми ще будемо терпіти, а якщо далі буде таке продовжуватися, то ми не дозволимо, щоб нас використовували", - розповідає співрозмовник видання.
Президент України робить піар з будь-якої ситуації, яка відбувається в країні,
а це дуже не подобається його закордонним колегам. Фото: прес-служба президента
Джерело також додало, що ні про які європейські прагнення України в Європі поки не хочуть чути: "В Угоді (від 15 грудня 2016 року, - "Апостроф") чітко зазначено, що Україна не може мати статусу кандидата на членство в ЄС, то як ми тоді можемо говорити, що ЄС вітає європейське прагнення? Ця Угода не створює умов".
Крім того, за словами співрозмовника, ефективна співпраця та підтримка будуть залежати від кількох складових. "Якщо в Україні відбудуться дуже швидкі системні реформи, якщо дійсно через рік-два [можна буде] показати, що Україна змінилася: немає корупції, врегульовано конфлікт з Росією. Але поки системних реформ не буде, ні про які нові кращі умови не йдеться", - додає джерело "Апострофа".
Як стверджують джерела видання, процес врегулювання кризи з Росією зараз втратив динаміку, оскільки в ЄС очікують, яку позицію займуть Сполучені Штати та РФ.
"Що стосується врегулювання на Донбасі, то тут у всіх вже опустилися руки, всі чекають до чого домовляться росіяни й американці. Зараз ситуація виглядає так, що немає ніяких домовленостей, вони тільки почали контактувати. Тому хоча б розуміння того, які можливі домовленості, буде через три-чотири місяці. Зараз в дипломатичних колах ситуацію характеризують так: wait and see (чекати і дивитися, - "Апостроф"). У позиції Європи кардинальних змін щодо питання врегулювання на Донбасі не буде до тих пір, поки не відбудуться вибори в Німеччині (у вересні цього року, - "Апостроф")", - стверджує джерело "Апострофа".
У зв'язку з цим поки не варто також покладати великих сподівань на президента Франції Еммануеля Макрона. "Він молодий хлопець. У нього амбіції. Він хоче бути новим Шарлем де Голлем Європи, Гельмутом Колем Європи. Він зараз, як чиста дошка, хто на нього вплине, так і далі буде. Він поки займається формуванням команди, а питаннями України займається МЗС, який ставиться до України стримано, якщо не сказати, що дуже стримано. Тому Франція не буде нічого робити. І у нього [Макрона] Україна поки що не в пріоритеті", - заявив у коментарі "Апострофу" інший європейський дипломат, який побажав залишитися неназваним.
За словами екс-міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка, з української сторони на рівні і президента, і його адміністрації дається виключно позитивна оцінка і замовчується те, що Україна втратила один із основних елементів європейського майбутнього. Йдеться про відсутність підтвердження перспективи навіть не членства, а просто визнання європейських прагнень України.
"Абсолютно очевидно, що Україна залишає за собою право наполягати на тому, що вона зрештою може стати повноправним членом ЄС, але на цьому етапі ми втрачаємо те, що об'єднувало Польщу, Угорщину, всі інші країни Східної Європи, мобілізувало суспільство для здійснення всіх необхідних реформ і для того, щоб пояснити суспільству, для чого потрібні, особливо в певних секторах, ті жертви, на які довелося піти суспільству тих країн. І це вже традиція, оскільки навіть на етапі переговорів про укладення Угоди про асоціацію формула, яка увійшла до преамбули, вважалася абсолютно недостатньою. Тоді це пов'язували з президентством Віктора Януковича, з намаганням тих, хто тоді [був] в опозиції, відкласти якомога на довше підписання Угоди про асоціацію з тим, щоб її підписали правильні люди в правильний момент. Тому втратили тоді певні можливості, а на даному етапі все показує, що до нинішньої влади в Європі ставляться зі скепсисом, принаймні не бачать Україну за цієї влади як країну, якій можна підтвердити перспективу європейського майбутнього.
Це головна проблема, а все інше (на саміті Україна-ЄС,- "Апостроф") було, я вважаю, досить прагматично, з вкрапленням позитиву, в тому числі, з інших практичних напрямків взаємодії, але цього, на жаль, недостатньо", - розповів Грищенко "Апострофу".
За словами дипломата, для того, щоб налагодити відносини України з ЄС, слід припинити піаритися на євроінтеграційній темі. "Це викликає страшне роздратування в Брюсселі і в багатьох столицях. Ну, добре, ми відсвяткували позитив - безвізовий режим. Але у виконанні багатьох аспектів тієї ж Угоди про асоціацію, проведенні реформ є серйозне і гостре незадоволення, як у Брюсселі, так і в інших столицях - Берліні, Парижі, не говорячи вже про ті ж Нідерланди. Тому викликає страшне роздратування, коли суцільні перемоги проголошуються в Києві, в той час, коли там (в ЄС, - "Апостроф") існує зовсім інше сприйняття. І цей дисонанс тільки поглиблює небажання йти назустріч реальним потребам України в отриманні допомоги Європи як у політичній сфері, так і в економічній", - додає екс-міністр.
У Брюсселі викликає роздратування, коли в Києві проголошуються суцільні перемоги в той час,
коли в ЄС зовсім інше сприйняття цих подій. Фото: прес-служба президента
Цю позицію неофіційно підтверджують європейські дипломати. "Що стосується плану Маршалла (щодо виділення серйозної фінансової допомоги Україні, - "Апостроф"), то зараз є труднощі навіть з тим, щоб виділити наступний транш макрофінансової допомоги. Так, вони можуть виділити 300-400 мільйонів допомоги на рік. Всі ці розмови про 500 мільярдів - це розмова ні про що. Зараз не йдеться ні про які альтернативні плани", - зазначають джерела "Апострофа".
За словами дипломата, експерта фонду "Майдан закордонних справ" Олександра Хари, нинішні проблеми є наслідком провальної роботи української дипломатії. "Коли Україна погодилася (минулого року, - "Апостроф") на той варіант, що буде окрема заява Нідерландів, вона фактично проковтнула цей нюанс і не заявила про те, що не може бути жодних змін чи застережень за угодою, оскільки угода не передбачає участі якихось інших сторін. Виходить тут одна країна всупереч думці інших європейських країн і, тим більше, всупереч думці України, внесла істотні корективи до її змісту.
Тоді українська дипломатія промовчала і, відповідно, зараз ми отримали неприємний момент. Навіть те, що політика "відкритих дверей" - це загальна формула, і вона є в статутних документах ЄС, ніяк не вплинуло на це, європейські країни не хочуть це підтвердити щодо України, і це неприємно. І, природно, це не додає єврооптимізму українським громадянам", - коментує "Апострофу" Хара.
З одного боку, для нас трагедії немає, продовжує дипломат, тому що Україна не готова вступити до ЄС, але з дипломатичної точки зору кожний документ може вплинути в кінцевому підсумку на параметри нашого співробітництва або на наступну угоду.
У той же час експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко впевнений, що Україні точно не варто розраховувати на перспективу членства в ЄС у найближчі кілька десятиліть. "Якщо Угода про асоціацію ще містила певну двозначність щодо можливого вступу України до Євросоюзу (не передбачаючи, але й не заперечуючи таку перспективу), то рішення Ради ЄС щодо Угоди від 15 грудня 2016 року остаточно розставило всі крапки над "і". Це рішення, яке було прийнято після сумнозвісного нідерландського референдуму, має обов'язкову юридичну силу і, серед інших, містить положення, що Угода про асоціацію не дає Україні статусу держави-кандидата на вступ до ЄС, а також не є гарантією присвоєння нашій країні такого статусу в майбутньому. Отже, неприйняття спільної заяви на нинішньому саміті Україна-ЄС про визнання "європейських прагнень" або "європейського вибору" нічого не змінює по суті... З одного боку, повільність реформ і боротьби з корупцією зменшує інтерес Брюсселя до поглиблення співпраці з Києвом. З іншого боку, Україна закріпилася серед другорядних питань політики ЄС через Brexit, міграцію, тероризм, фінансові проблеми та інші пріоритети", - резюмує експерт.
