Після ухвалення закону України "Про освіту" західні сусіди кинулися звинувачувати Київ у порушенні прав національних менших – етнічних угорців, румунів… Найбільш різкою виявилася заява Будапешта, який погрожує створювати для України серйозні перешкоди в міжнародних організаціях. А, враховуючи дружні відносини Угорщини з Росією, Кремль може спробувати розпалити сепаратистські настрої на Заході України, попереджають джерела "Апострофа".
Ухвалений Верховною Радою закон "Про освіту" викликав жорстку реакцію та стурбованість сусідів України. Першою, 7 вересня, на нього відреагувала Румунія. Міністерство закордонних справ країни висловило стурбованість у зв'язку із законом, точніше — статтею 7, де йдеться про навчання мовами національних меншин в Україні.
Після офіційного Бухареста своє обурення висловила Угорщина. На сайті угорського уряду було опубліковано заяву міністра закордонних справ та торгівлі Петера Сіярто угорському інформагентству MTI. Голова МЗС стверджує, що "Україна встромила Угорщині ножа в спину, впровадивши зміни до закону про освіту, що сильно порушують права угорської меншини". Сіярто вказав на те, що, згідно з новими нормами, Україна "позбавила угорців їхнього права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садах і початкових школах". Відтак функціонування більшості шкіл Закарпаття начебто опинилося під загрозою.
Угорська сторона підкреслює, що попереджала Київ про неприйнятність запланованих нововведень з точки зору угорських інтересів та особливо ображається, що так Україна віддячила на широку допомогу з угорського боку в питанні євроінтеграції, соціальній та безпековій сферах.
Будапешт вважає рішення "ганебним" і на цій заяві не зупинився. Українського посла Любов Непоп 11 вересня запросили до міністерства, однак дипломатка ще не повернулась з поїздки до Волновахи, тому відбулась зустріч тимчасового повірника України зі статс-секретарем МЗС Угорщини Левенте Мадяром. Угорська сторона залишилась незадоволена поясненнями української дипломатії, які Сіярто згодом назвав "цинічними".
Він також підтвердив попереднє повідомлення, що офіційний Будапешт надалі не підтримуватиме чи навіть перешкоджатиме важливим для України рішенням на міжнародному рівні, поки Київ не внесе зміни до відповідної статті закону про освіту.
Що ж мав на увазі угорський міністр, говорячи про перешкоджання Україні? Зокрема, тепер офіційний Будапешт може не підтримати санкції проти Росії.
Джерела "Апострофа" в українській владі припускають, що цей закон став каталізатором для угорців.
"Ситуація вкрай серйозна – тому що в Чернівецькій і Закарпатській областях румуни й угорці користувалися повною культурною автономією. Реалізація цього закону створює серйозний конфлікт", - каже співрозмовник видання.
При цьому, запевняє він, у скандальній ситуації не обійшлося без РФ.
"Неофіційно Росія давно веде роботу з угорцями щодо підтримки сепаратистських рухів у Західній Україні", - розповіло джерело "Апострофа". За його словами, нещодавній візит російського президента Володимира Путіна в Угорщину (наприкінці серпня, формально - на відкриття чемпіонату світу з дзюдо) у Москві оцінюють як дуже вдалий.
"По-перше, зрушила з мертвої точки тема будівництва атомної електростанції "Пакш" (угода підписана ще на початку 2014 року). По-друге, вважається, що Путін присадив на фінансову голку угорського прем’єра Віктора Орбана, і тепер в будь-яких питаннях, які потребують консенсусу всередині ЄС, Кремль отримав надійного лобіста і механізм для ветування. По-третє, Орбан підтвердив рішення його країни домагатися скасування санкцій, накладених на Росію. І, по-четверте, Путін отримав плацдарм для просування інтересів Росії на півдні Європи", - пояснив співрозмовник видання.
Він додав, що плани Росії можна буде розшифрувати по найближчих заявах Орбана щодо України і Румунії: "Дуже важливо, що Угорщина - єдина країна, яку Путін відвідав двічі за півроку. Очевидно, що найближчим часом вона стане найважливішим партнером Росії в регіоні".
Що стосується закону, то тепер угорський уряд звернеться до ОБСЄ, ООН та Європейського комісара з питань розширення й політики добросусідства з проханням відреагувати на нього.
До хору обурених додалася й заява Молдови. Щоправда, з докорами виступив не уряд, а президент Ігор Додон, який у Facebook висловив занепокоєння долею етнічних молдован і румунів, закликавши Київ переглянути закон в частині про мови навчання нацменшин. У МЗС Польщі зазначили, що уважно стежитимуть за втіленням закону та переконані, що Київ дотримається своїх зобов'язань щодо консультацій про згадані положення. Пізніше засудила закон і РФ.
Що розлютило сусідів
Законопроект, за словами міністра освіти й науки України Лілії Гриневич, був компромісним. Щоб набрати необхідну кількість голосів, команда МОН змушена була погодитися на поправку до статті 7, яка загострила ситуацію — з точки зору Будапешта, Бухареста й Кишинева.
МОН пропонувало, щоби представники корінних народів та нацменшин України в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти навчалися паралельно українською та рідною мовами, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, яким навчають державною мовою. Звісно, гарантували їм і право навчання рідною мовою. Поправка нардепа Оксани Білозір (БПП) передбачала, що представникам корінних народів та нацменшин України гарантують право на вивчення рідної мови, однак навчатимуть лише державною мовою.
Ухвалили, зрештою, компромісну поправку, згідно з якою особи, що належать до нацменшин і корінних народів, мають право навчатися рідною мовою в окремих класах чи групах чисельністю від восьми осіб з паралельним навчанням українською. Але, починаючи з п’ятого класу, навчання загальноосвітнім предметам здійснюватимуть українською, з паралельним вивченням мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини. Перехідний період триватиме до 1 вересня 2020 року.
В МОН переконані: закон відповідає Конституції України та Європейській хартії регіональних мов чи мов меншин. Відповідну заяву міністерство оприлюднило в понеділок, 11 вересня. У вівторок прем'єр Володимир Гройсман заявив, що дав доручення міністру закордонних справ Павлові Клімкіну, Лілії Гриневич зустрітися з послами країн ЄС для пояснення деталей закону та висловив думку, що проблему залагодять. Клімкін у Twitter запевнив, що Україна й надалі гарантуватиме вільний розвиток мов нацменшин.
Однак якщо президент Петро Порошенко підпише закон — а він його підтримав — Києву варто бути готовим до нового шквалу критики на свою адресу.
До того ж, після виникнення ситуації на українсько-польському кордоні з проривом Міхеіла Саакашвілі на Петра Порошенка можуть почати інакше дивитися західні сусіди.
"До ситуації з Саакашвілі Порошенко сприймався як рукопожатний, але тепер картина змінилась", - кажуть "Апострофу" джерела у владі.
Правда, що стосується закону, то багато хто каже, що Будапешту варто спершу навести порядок у себе, оскільки нещодавно Угорщина зіткнулася з критикою власного освітнього закону. Венеціанська комісія назвала "дуже проблематичними" окремі його норми, які регулюють діяльність іноземних вишів в Угорщині та дозволяють закрити заснований Джорджем Соросом столичний Центральноєвропейський університет. Єврокомісія погрожує судом.
Більше того, Угорщина та Румунія аж ніяк не можуть бути взірцями у питанні забезпечення прав етнічних українців на своїй території. До прикладу, в Угорщині діють лише дві недільні українські школи. В Румунії – ліцей та ще дві секції в румуномовних ліцеях. В Україні ж мовами нацменшин, за офіційною статистикою, навчається близько 400 тис. дітей у 735 навчальних закладах.
В Україні ж мовами нацменшин, за офіційною статистикою, навчається близько 400 тисяч дітей у 735 навчальних закладах
Ярослав Чорногор, заступник голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" переконаний, що заяви сусідів України викликані, перш за все, внутрішньополітичним чинником, адже політики орієнтовані на виборців. А особливо негативно український закон мали б сприйняти угорські виборці, оскільки самі угорці Закарпаття цей крок зустріли із незадоволенням.
З тим, що заяви "розраховані на внутрішнього споживача", погоджується й кандидат політичних наук Євген Магда.
"З огляду на те, що в Угорщині зараз при владі партія "Фідес", яка хоче й надалі керувати країною, і на те, що Угорщина здійснює курс на розбудову нації, консолідацію політичних угорців, зрозуміло, що ця заява мала прозвучати, – пояснює експерт. – Але я б радив угорським урядовцям згадати, як вони жваво роздавали угорські паспорти на українській території. Чомусь тоді в них не було докорів сумління. Що стосується Додона, то, попри те, що це президент сусідньої держави, це вже класичний приклад заяви заради піару, бо повноважень, щоб щось зробити, в нього немає".
Правда, небезпека через реакцію Угорщини все ж існує. Джерела "Апострофа" у владі кажуть, що нові дестабілізаційні моменти в Україні, в тому числі, пов'язані із законом, можуть навіть спричинити сепаратистські рухи на заході країни.
"Неофіційно, напевно, є домовленість, що, якщо в Україні почнеться новий етап дестабілізаційних моментів, Угорщина претендуватиме на частину Західної України. Румунія і Польща, теоретично, теж можуть підтримають ці рухи", - каже один зі співрозмовників видання. Щоправда, ймовірність такого сценарію на даний момент все ж невисока, адже перелічені держави входять до Євросоюзу та НАТО, але серйозна загроза залишається.
Про те, що заява Будапешта пояснюється внутрішньою політикою Угорщини, каже й професор кафедри міжнародних відносин Ужгородського національного університету Ігор Тодоров. Адже не за горами парламентські вибори в Угорщині.
"Угорці, на відміну від поляків чи румунів, дуже серйозно фінансують навчальні заклади, особливо, на Закарпатті. Все це реальні кошти, і виходить, що це все дарма, якщо буде діяти відповідний український закон", – наводить ще одне пояснення науковець.
Він вказує і на внутрішньополітичний український аспект, перипетії політичної боротьби всередині Закарпатської області, адже там проти закону виступили не лише представники угорської меншини, а й голова обласної держадміністрації Геннадій Москаль.
"Це пояснюється, зокрема, боротьбою з політичними впливами того ж Віктора Балоги та іншими чинниками", – вважає професор.
Крім того, говорячи про вплив Кремля, не варто забувати, що Володимир Путін вже довгий час підтримує "Йоббік" ("Рух за кращу Угорщину") - ультраправу націоналістичну угорську партію, низка представників якої навчалася в Москві, і яка почала відкривати представництва в Береговому та інших містах Закарпаття. Таким чином, в ідеалі для себе Кремль хоче відірвати хоча б частину Закарпаття від України руками угорців.
Як реагувати Україні
Міносвіти України вказує на тенденцію поступового погіршення якості загальної середньої освіти в школах з навчанням мовами нацменшин. Про це свідчать і результати ЗНО. У 2016 році 60% представників румунської та угорської меншин не пройшли мінімальний поріг на тестуванні з української мови. Тих, хто бодай трохи знайомий з мовними реаліями Буковини чи Закарпаття, цей факт не здивує. У МОН вважають, що така ситуація сприяє порушенню конституційного права дітей на вступ до вишів, обмежує їхні кар'єрні перспективи. І, безперечно, Київ має використати ці аргументи для пояснення положень закону в діалозі з європейськими партнерами.
За словами Ігоря Тодорова, українські громадяни угорського походження можуть отримати загальну середню і вищу освіту угорською мовою, не знаючи української мови
Ігор Тодоров вказує на певну небезпеку сьогоднішньої мовної ситуації.
"Українські громадяни угорського походження можуть отримати загальну середню і вищу освіту угорською мовою, не знаючи української мови. Думаю, нашим угорським партнерам варто нагадати і пояснити, що Україна діє в тому ж контексті, але значно менш жорстко, ніж та ж Угорщина, де мати угорське громадянство, не знаючи мови, неможливо", - заявив він.
Науковець висловив сподівання на те, що буде знайдено компромісний варіант. Якщо президент під тиском претензій європейських держав накладе вето, народні депутати його подолати не зможуть, і це дозволить внести до закону незначні зміни – непринципові для України, але такі, що заспокоять жорстку риторику Угорщини та інших партнерів.
"Але компроміс, звісно, не за рахунок здачі національних інтересів", – зазначив Тодоров. Він також припустив, що угорці чи ті ж поляки, які також мають проблеми у відносинах всередині ЄС, під тиском Євросоюзу відмовляться від претензій.
"Я думаю, Україна має пояснювати свої дії на рівні Європейського Союзу. На мій погляд, це буде єдино правильне рішення. Потрібно говорити і про захист національних інтересів, бо Україна досить довго не наважувалася перейти на майже повну освіту українською мовою. Звичайно, треба наголосити, як це зробив міністр Клімкін, на тому, що Україна гарантує розвиток культури національних меншин. І мені, чесно кажучи, важко уявити, з яких причин вони будуть піддаватися в Україні утискам", – сказав "Апострофу" Євген Магда.
Він також навів аналогію, яка, на його думку, ілюструє, чому не варто очікувати реалізації погроз Будапешта. Після того, як Україна в грудні минулого року підтримала в Радбезі ООН резолюцію, що засуджувала будівництво Ізраїлем поселень на палестинських територіях, Тель-Авів скасував візит Володимира Гройсмана і малював для України дуже сумний зовнішньополітичний сценарій.
"В травні Гройсман побував в Ізраїлі, зараз завершуються переговори про зону вільної торгівлі. Немає таких заяв на політичному рівні, які б мали силу аксіоми. Завжди гору бере політична доцільність. Тому Україні треба шукати більш ефективної співпраці й діалогу на економічну тематику з нашими сусідами. Звісно, за винятком Росії", – додав політолог.
Ярослав Чорногор з "Української призми" вважає, що МОН та Україна в цілому дуже правильно відповіли на претензії Будапешта та інших. Однак він переконаний, що цій зовнішньополітичній суперечці можна було запобігти попереднім широким обговоренням закону в суспільстві і поясненнями мотивів його ухвалення діаспорним організаціям, зокрема - угорським.
"Можна було зробити чудову піар-кампанію тому ж Міністерству освіти: заздалегідь сказати, що ми не змушуємо етнічних угорців чи румунів вивчати українську, а пояснити, що це ми робимо для того, щоб збільшився відсоток представників національних меншин, які отримали вищу освіту – що вони й написали в пояснювальній записці. Але це ж не було зроблено. Єдиний спосіб – переговори і пояснення. Наші юристи повинні пояснити в міжнародних інституціях, що саме і для чого було зроблено", - підсумував Чорногор.
У будь-якому випадку, в ситуації, що склалася, чіткі кроки Києву потрібні - принаймні, для того, аби не дозволити Кремлю скористатися ситуацією можливої нестабільності та не дати створити нову "гарячу" точку на території України.
