Спроба затримання Міхеіла Саакашвілі, яка вивела на новий рівень протистояння між ним та чинним президентом України Петром Порошенком, ставить перед Заходом серйозну дилему – на бік кого з двох політиків, які публічно підтримують західний вектор і кинули виклик Росії, слід стати. "Апостроф" розбирався, кого виберуть Європа зі США і як конфлікт вплине на міжнародні позиції України.
Європа: дивитися і чекати кращих часів
У вівторок, 5 грудня, співробітники СБУ і ГПУ явилися в квартиру лідера партії "Рух нових сил" Міхеіла Саакашвілі в центрі Києва і спробували затримати його за підозрою у сприянні учасникам злочинних організацій (зокрема, ГПУ звинуватила політика в тому, що він отримував фінансування від олігарха Сергія Курченка, який втік до Росії). Однак прихильники Саакашвілі не дали автомобілю силовиків його забрати, і в результаті Міхо залишився на волі.
Визволення натовпом екс-президента Грузії стало повторенням ганебної історії на пункті пропуску "Шегині" три місяці тому, коли прихильники Саакашвілі допомогли йому прорватися через державний кордон.
На спробу отримати коментар з Єврокомісії щодо подій у столиці України "Апостроф" отримав ввічливу відмову. Неофіційно джерела в європейських дипломатичних колах зазначили, що всі дивуються і чекають на розвиток ситуації. Хоча Саакашвілі публічно заявляв про те, що його спробують заарештувати, ніхто не вірив у те, що влада піде на такий крок – і тим більше виявиться не в змозі довести справу до зрозумілого фіналу.
Генеральна прокуратура, яка виступила головним викривачем Міхо, вже дискредитувала себе в очах західної спільноти боротьбою з Національним антикорупційним бюро – органом, створення якого підтримували в Європі.
"Розкриття інформації про розслідування фактів корупції з боку Генеральної прокуратури значно ослаблює здатність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ефективно проводити розслідування і підриває довіру громадськості до ефективної боротьби з корупцією", - йдеться в офіційній заяві ЄС.
У той же час і сам Петро Порошенко дещо підірвав довіру до себе в Євросоюзі, особливо після нещодавнього саміту Східного партнерства.
Рівень довіри до Генпрокуратури впав
Як розповіли джерела "Апострофа" в дипломатичних колах у Брюсселі, головним у розмовах з президентом на полях саміту було слово "корупція". Саме на це звертали увагу Порошенка керівники ЄС, із якими він спілкувався. Як вже писав "Апостроф", Порошенко на саміті розповідав про необхідність визнання права України на членство в ЄС, а після пішов ще далі й 1 грудня заявив про бажання провести референдум про вступ України в Євросоюз.
"Це відверте знущання зі здорового глузду, з таким саме успіхом можна провести референдум про політ на Місяць. Ми питаємо, де реформи і боротьба з корупцією, нам відповідають: а де перспектива членства? Після цього немає сенсу вести діалог взагалі", - зазначив співрозмовник видання.
Крім того, минулого тижня з'явилися два суперечливих меседжі. Єврокомісія на своєму сайті повідомила (як і писав про це раніше "Апостроф"), що не готова надати Україні третій транш у розмірі 600 млн євро в межах макрофінансової допомоги на загальну суму 1,8 млрд євро через те, що не було виконано низку умов. Серед них – скасування заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки електронних декларацій, закон про кредитний реєстр НБУ і перевірка інформації про бенефіціарів компаній.
Але в той же день Порошенко, пославшись на комюніке ЄК, заявив, що домовився про надання Україні четвертого траншу в рамках макрофінансової допомоги в обсязі 1,8 млрд євро. Цей випадок яскраво демонструє: те, що говорять європейські лідери, дуже різниться з тим, що заявляють в Україні.
"У результаті зараз взагалі обговорюється ідея об'єднання фінансової допомоги для України і країн "Східного партнерства" із загальним "кошиком", з якого допомогу отримують й інші країни-партнери ЄС з країн Африки та інших регіонів", - розповідає співрозмовник "Апострофа".
Такі ідеї пов'язані з втратою Україною кредиту довіри. "Порошенку вже не вірить ніхто з партнерів у Євросоюзі", - зазначає співрозмовник.
Слід зазначити, що останнім часом посилився поділ країн ЄС на дві групи щодо України. Перша – ті, хто думає, що Україна йде шляхом згортання реформ (Франція, Німеччина, Іспанія, Італія). Друга – ті, хто вважає, що необхідно продовжувати спаринг з Росією і для цього активізуватися на східному напрямку, незважаючи на тривожні тенденції в Україні (Польща, Литва, Швеція). Поки ж країни Європи точно визначилися з тим, що вони не будуть ухвалювати якісь рішення щодо України, а чекати, чи зможуть про щось домовитися США і Росія. "І якщо не домовляться, то в ЄС нічого не буде ініціюватися щодо України".
Тим часом в українському парламенті не вірять в заморожування відносин з Європою. Наприклад, народний депутат і голова комітету із закордонних справ Ганна Гопко ("Самопоміч") вважає, що співпраця з ЄС може призупинитися, але не заморозитися. "Нам відмовляються давати транш, тому що ми не виконали низку вимог. Тепер все буде залежати від нашої здатності ухвалювати важливі закони, які будуть показувати, що Україна у процесі змін і створення потужних інституцій", - розповіла вона "Апострофу".
Лідер фракції "Блок Петра Порошенка" Артур Герасимов впевнений у повній підтримці з боку Євросоюзу. "Зараз йде потужна співпраця", - зазначив він.
Голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко вважає, що ЄС прагне бути однією командою з Україною, "незважаючи на безвідповідальність влади". "Я думаю, що Європейський союз із українським народом, але не з українською владою", - сказала вона в коментарі "Апострофу".
У БПП впевнені в повній підтримці України з боку Євросоюзу
Судячи з усього, ЄС зі свого боку просто не буде втручатися в боротьбу нинішнього президента України з екс-президентом Грузії. Обидва політики своїми діями суперечать традиціям європейської політичної культури, обидва вже себе дискредитували і в обох у запасі крім антиросійської риторики не залишилося нічого.
США перед вибором між поганим та дуже поганим
За інформацією "Апострофа", Міхеіл Саакашвілі не може розраховувати не тільки на сприяння Європи, але і на офіційну підтримку Вашингтона. Якщо у серпні-вересні американські дипломати чітко артикулювали підтримку Міхо і навіть за чутками безпосередньо спостерігали за проривом кордону, то зараз сигнал американців для Саакашвілі – не розгойдувати човен. Власне, це і було однією з причин рішення Порошенка почати агресивні дії проти екс-глави Одеської області.
Показова стримана реакція на події 5 грудня з боку посольства США в Україні: дипломатичне представництво замість протесту з приводу дій силовиків обмежилося словами про необхідність справедливого суду над Саакашвілі з дотриманням всіх норм українського законодавства.
США "не в захваті" від перспектив ще однієї революції в Україні і є прихильниками досягнення політичного компромісу, ціною якого, можливо, стануть дострокові парламентські вибори. Джерела "Апострофа" навіть говорять про орієнтовну дату таких виборів – 29 квітня 2018 року. Щоправда, жодних офіційних підтверджень цієї інформації немає.
Стосовно обох політиків американська дипломатія як завжди дотримується принципу "негідник, але наш негідник". Ситуація для них проте ускладнюється необхідністю вибору між двома політиками, які клянуться у вірності Вашингтону і публічно поносять президента Росії Володимира Путіна. Кого ж з них підтримати, в США ще не вирішили.
Разом з тим в дипкорпусі активно обговорюють питання, чи зможе хтось взяти участь у передвиборчих перегонах і скласти конкуренцію Порошенку.
Якщо в Євросоюзі хоч і без особливої радості, але готові підтримати Юлію Тимошенко, то шанс на дружбу з Дональдом Трампом лідер "Батьківщини" вже втратила. Сама Юлія Володимирівна цю тему коментує акуратно. "Підтримувати майбутніх кандидатів у президенти може тільки український народ. Ми не маємо права говорити про іноземну підтримку кандидата в президенти", - заявила "Апострофу" лідер "Батьківщини". Разом з тим вона підкреслила, що обов'язково братиме участь у президентських виборах в 2019 році.
Тим часом Міхеіла Саакашвілі на Заході серйозно сприймають як можливого прем'єра країни. "Його вважають людиною, здатною розтрусити нашу закостенілу політичну систему і подолати корупцію", - говорить джерело "Апострофа", знайоме із ситуацією. У колишньому президентові Грузії європейці досі бачать великого реформатора і сподіваються, що йому ще вдасться знайти своє місце в українській політиці.
