16 жовтня в Мінську відбувся черговий раунд переговорів Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Сході України. Під час перемовин Україна вимагала від Росії скасувати проведення на Донбасі незаконних виборів нових голів ЛНР-ДНР. Із ОЛЕКСАНДРОМ МОЦИКОМ, представником України в робочій підгрупі ТКГ із політичних питань та колишнім послом України в США "Апостроф" поспілкувався про перемовини в мінському форматі та діалог щодо появи на Донбасі миротворців ООН.
- Пане посол, розкажіть, як минули перемовини Тристоронньої контактної групи в Мінську, й що Україна планує зробити до наступних переговорів у листопаді?
- Обговорювали всі питання порядку денного у всіх групах: політичній, безпековій, економічній та гуманітарній. Найбільш актуальним було, звісно, питання скасування фейкових виборів, які Росія запропонувала провести на території окупованого Донбасу 11 листопада. Ми досить чітко і твердо наголосили на тому, що ці "вибори" мають бути скасовані. Ми зазначили позицію Європейського Союзу та Сполучених Штатів, які вже зробили свої заяви, засудивши намір провести ці "вибори" і закликавши Росію відмовитися від такої ідеї. Ми також звернулися до ОБСЄ з проханням зробити аналогічну заяву і звернулися з вимогою до Росії.
Ми побачили реакцію РФ: все-таки Росія, попри все, збирається ці фейкові вибори провести. І в цьому контексті ми ще раз наголосили, що російські "вибори" на Донбасі один раз уже були своєрідною торпедою під мінським процесом - 2 листопада 2014 року. Тоді була домовленість усіх учасників переговорного процесу, що вибори в окремих районах Донецької й Луганської областей провести треба, але 7 грудня 2014 року й на основі українського законодавства.
Однак тоді все-таки вирішили провести так звані вибори на основі зліпленого нашвидкуруч законодавств ЛНР-ДНР, так само зліплених поспіхом незаконних структур. Тому зараз ми згадали той випадок і сказали, шо Росія несе повну відповідальність за торпедування мінських переговорів через проведення цих "виборів".
Також ми заявили, що будемо звертатися до ЄС та США, щоби вони посилили теперішні санкції проти Росії через Донбас і доповнили їх новими: зокрема, проти тих осіб, організацій чи структур, які будуть задіяні у виборах.
- Ми чекаємо, що США та ЄС дадуть Росії якийсь сигнал. Чи може це допомогти змінити думку Росії про необхідність проведення так званих виборів? Чи це нереалістична перспектива?
- Ніколи не кажи "ніколи". Але зараз виглядає, що вибори радше відбудуться. Треба працювати й надалі. Якби ми почули абсолютно сильну реакцію Заходу (якби Росії сказали, що введуть такі й такі санкції), то Москва, я думаю, мусила би подумати…
На жаль, у Європі деякі країни взагалі за те, щоб послабити санкції чи зняти їх. Тому, очевидно, непросто було б досягти такого консенсусу щодо введення якихось наджорстких санкцій. Залишається надія, що "вибори" можуть бути скасовані. Але, швидше за все, Росія буде продовжувати свій курс і проведе їх.
- Які ризики для України несуть ці "вибори", і чого Росія може ними досягти?
- Росія хоче хоч у якийсь спосіб легалізувати окупаційну адміністрацію. Раніше її очолювали Плотницький і Захарченко, а тепер є тимчасові виконувачі обов’язків. І, очевидно, Росія, хоче, щоби вони були "обрані" — тобто призначені Росією, бо зрозуміло, що в бюлетенях буде написано те, чого захоче Росія. Щоби якимось чином легалізувати владу "республік".
Для України, крім стримування мінського процесу й "нормандського формату", якихось негативних наслідків я не бачу. І взагалі зовнішній світ як не визнавав стару окупаційну владу, так і не визнає нову. Чогось особливого Росія не досягне. Ці фейкові республіки досі ніхто не визнав.
- На якій стадії зараз перемовини щодо можливості появи миротворців на Донбасі?
- Основні перемовини, звичайно, ведуться в Нью-Йорку між членами Ради Безпеки ООН. Україна бере в них активну участь, як і Сполучені Штати, Франція, Німеччина. Звісно, працюють столиці згаданих та деяких інших держав. Питання обговорюють паралельно з мінським процесом, і, звісно, робота над відповідним проектом резолюції буде тривати.
- А чи варто взагалі Україні продовжувати ці переговори, якщо Росія зовсім далека від того, щоб погодитися на варіант місії, прийнятний для нас?
- Ситуацію треба врегульовувати, тому що вже понад чотири роки йде війна. Звичайно, що ми зацікавлені в миротворчій місії. А Росія може бути незацікавленою, бо не на її землі палає вогонь війни, і гинуть у ній лише ті її громадяни, які приходять забирати життя в українців. Росії Донбас як такий не потрібен — тим більше вже спустошений. Їй потрібен важіль впливу на Україну загалом, щоб уповільнити чи зовсім заблокувати наше просування шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції.
- І як Україні вийти із ситуації з незгодою Росії на введення миротворців?
- Боротися й не здаватися. Треба гнути свою лінію, що Росія має піти з Донбасу, повинна відновити територіальну цілісність і суверенітет України. І це питання не лише України, а й усієї Європи та цивілізованої міжнародної спільноти.
- Де та внаслідок чого Україна та її західні партнери можуть отримати від Росії згоду на миротворчу місію?
- Коли позиція України, Європи, Америки, Канади, Японії та інших країн буде сильною й консолідованою, коли будуть продовжуватися й посилюватися санкції, то Росія, думаю, на якомусь етапі поставить собі питання, чи варто надалі воювати за частину української території, чи все-таки шукати якесь компромісне вирішення цього питання.
Звичайно, потрібна згода Ради Безпеки ООН. І важливою буде також роль генерального секретаря. А Радбез визначатиме, чи буде миротворча місія, яким буде її мандат, хто туди буде входити і всі інші деталі. Рада Безпеки працюватиме і вже працює над цим питанням.
Якщо рішення про миротворчу місію вдасться прийняти в якомусь іншому форматі, однаково зрештою доведеться звертатися до Ради Безпеки.
- Хіба звичайна миротворча місія, тобто операція зі сприяння миру, на відміну від операції зі примушення до миру, може допомогти Україні встановити мир на окупованих територіях за незгоди іншої сторони конфлікту?
- Ми проти того, щоб окупаційна адміністрація мала якийсь вплив на прийняття рішення щодо того, чи буде миротворча місія. Росія вторглася в Україну, є державою-агресором і учасником конфлікту, а також керує цією окупаційною адміністрацією. Тому ми будемо працювати з Росією. Думаю, разом із нашими партнерами.
Що ж стосується мандату миротворчої місії, то видається, що вона повинна мати більше прав, ніж класична операція зі сприяння миру. Мандат має бути посилений, який давав би можливість миротворцям як захищати себе та Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ, так і сприяти виконанню безпекового треку Мінських домовленостей, зокрема роззброювати незаконні військові формування, забезпечувати відсутність на окупованій території іноземних військ і здійснювати моніторинг тієї ділянки українсько-російського кордону, яку Україна зараз не контролює, щоб перекрити інфільтрацію російських військ і озброєння.
- Які чинники можуть змусити Росію змінити свій підхід до Донбасу?
- Якщо буде дуже сильна консолідована позиція Європи, Америки, інших країн включно з Україною, якщо санкції ставатимуть жорсткішими, то Росії треба буде обирати: або санкції, або вихід із ситуації.
- Хіба зараз не так?
- Це ж не станеться завтра. Якщо в ООН все-таки приймуть рішення, що треба реалізовувати миротворчу місію, тоді має бути відправлена група, щоб генеральний секретар ООН оцінив на місці, яка операція потрібна, скільки потрібно миротворців, поліції, працівників цивільної адміністрації. Тоді ця доповідь іде до Ради Безпеки, яка враховує її, приймаючи рішення про миротворчу місію.
