Із наближенням виборів до Верховної Ради Україна видається все більш вразливою перед хакерськими атаками, провокаціями у суспільстві та на фронті. Про загрози, з якими може зіштовхнутися наша країна, "Апостроф" запитав у ЕДВАРДА ЛУКАСА – колишнього головного редактора британського видання The Economist, старшого віце-президента Центру аналізу європейської політики (CEPA), експерта з питань енергетичної та кібернетичної безпеки й шпіонажу.
- Як може Кремль втручатися в українські вибори?
- Зараз існує дуже багато способів втрутитися у вибори. Можна вдаватися до підкупу, залякування, хакерських атак і "зливів" інформації, напряму втручатися у підрахунок голосів. Я не думаю, що Росія відмовиться від використання усіх цих технік.
Під час президентських і парламентських виборів у США Кремль показав, що може широко використовувати хакерські атаки і "зливи" інформації. Ці ж техніки і підкуп використовували під час референдуму з приводу Brexit. У країнах Європи ми можемо бачити економічний вплив кремлівських олігархів.
Перед парламентськими виборами можливе військове загострення біля Маріуполя, збільшення військової присутності в Криму, атаки на об'єкти інфраструктури.
- Дії Кремля перед виборами будуть ефективними?
- Найкраще, що може зробити Кремль, аби завадити своїм прихильникам пройти в український парламент – це напасти на Україну. Якщо це станеться, свідоме населення консолідується. Можна сказати, що найбільшим прихильником української незалежності фактично є містер Путін. І це дуже важливо, що в Україні – вільні вибори. Те, що люди вірять у дурниці, роблять дурниці - це ціна демократії. Але Україна все рівно буде сильніша від Росії, де довгий час править містер Путін.
- Що може зробити Україна, аби захистити себе?
- Україна повинна бути готовою діяти у відповідь, продемонструвати свою стійкість. Треба зробити транспортну, інформаційну й фінансову системи більш стійкими до нападів. Треба посилювати міжнародну підтримку, привертати увагу до військового тиску Росії у Азовському морі. Треба посилити інформаційні системи, щоб зникла російська пропаганда. Росія скуповує вплив через дружньо налаштованих до неї українських олігархів. Якщо Росія бачить слабину, вона намагається нею скористатися.
- Як протидіяти російській пропаганді?
- Немає єдиного способу протидіяти російській пропаганді. Один зі шляхів - покращення медіаграмотності. Як у Фінляндії - там вчать дітей розпізнавати пропаганду і піддавати інформацію, яку вони бачать, сумнівам. Треба підтримувати справжні медіа фінансово, щоб фейкові мали менше шансів.
- Що треба змінити в наших ЗМІ для більш ефективної боротьби з впливом Кремля?
- Бути більш прозорими щодо лідерства, аби стимулювати онлайн-медіа, не лише одного чи кількох традиційних телерадіомовників. Це буде сприяти розвитку незалежних журналістів-розслідувачів. Постмайданні медіа успішні, але ще багато чого треба зробити. Треба розвивати об'єктивне громадське мовлення, яке б висвітлювало обидві позиції сторін у конфліктах, ставило правильні питання. Також важливо захистити журналістів від залякування зі сторони чиновників та бізнесменів. Не має бути, як при Петру Порошенку, що кожен, хто критикував його політику, був зрадником.
- Чим може Захід допомогти Україні?
- Україна має звикнутися із позицією, що вона має допомогти собі сама. Ми не можемо любити Україну сильніше, ніж самі українці. Основне, що повинно бути зроблено в Україні, мають зробити українці. МВФ надав фінансову допомогу, і Україна пройшла через дуже важкий період 2014 року. Треба продовжувати реформи у енергетичному секторі, критично важливими є зміни державного управління і судочинства. Треба заохочувати позику, аби були інвестиції в бізнес. Військова допомога із США – дуже необхідна.
Скандальне повернення Росії до ПАРЄ було на рідкість поганим рішенням. Тепер ми маємо відновитися від шкоди, яку зазнали. Я вважаю, що західні країни мали б вийти з Ради Європи після повернення туди Росії. Зараз надзвичайно розхитані Німеччина і Франція, Британія і Америка. Тож я навіть не знаю, чим зараз є Захід. Тому Україні треба вирішувати свої проблеми самостійно.
- Зараз у Європі сильні проросійські настрої. Частина політиків, які їх підтримують, пройшли до Європарламенту й інших структур ЄС. Що робити Україні, зважаючи на це?
- Говорити, що ці сили – проросійські – це дуже спрощувати. Я б сказав, що це - антисистемні політики. Дуже рідко вони проросійські, але в більшості – антиамериканські або виступають проти існуючого порядку речей. Просто вони думають: якщо нам це не подобається, і Путіну це не подобається, – то він наш друг. Але я можу сказати, що Європа збереже свою солідарність, хоч і не на тому ж рівні.
Але українцям варто припинити думати про зовнішній світ, а натомість звернути увагу на власну країну. Після Майдану минуло 6 років, а ще стільки роботи треба виконати, аби зробити Україну сучасною, ефективною процвітаючою європейською країною. В Україні високий рівень безробіття, але в цьому винна не Росія. Чим ефективнішою ставатиме Україна, тим простіше їй буде привернути увагу Європи і решти світу.