Візит українського президента Володимира Зеленського в Анкару став одним з небагатьох проявів багатовекторності української політики. Він показав, що ми готові співпрацювати не тільки з США, але і з країнами, що мають протиріччя з Вашингтоном. Туреччина ж для України може стати успішним партнером в розробці оборонно-промислового комплексу. Про це "Апострофу" розповів керівник "Центру антикризових ініціатив" Максим Глущенко.
В цілому візит важливий. Особливо в контексті того, що останнім часом Туреччина знову стала дрейфувати в бік РФ, проігнорувавши навіть загрозу санкцій США через операцію з купівлі ЗРК "Тріумф". Тому необхідно утримати Туреччину в пулі наших, нехай і ситуаційних, але союзників з низки питань. Найбільш важливе з них - завершення війни і реінтеграція Донбасу, як перший крок у виконанні обіцянок нового президента України. І акцентування Зеленським у своїй промові уваги на питанні повернення з РФ моряків - очевидне тому підтвердження. Безумовно, кожен глава держави переслідує свої інтереси. Але просто будувати здогади, як будуть вирішуватися обумовлені проблеми - справа невдячна. Думаю, незабаром стануть зрозумілі мотиви Анкари.
Крім того, Туреччина цікава нам і з питань співпраці у сфері оборонно-промислового комплексу. Турецька армія - друга за своєю потужністю і потенціалом серед армій країн-членів НАТО і десята у світі. Це згідно з даними індексу Global Power, який оцінює міць армій за низкою критеріїв - жива сила, техніка тощо.
Туреччина дуже просунулася вперед за останні 10 років у сфері ОПК. Саме у власних розробках - і бронетехніка, і авіація, і радіолокація. При тому, що можливості кооперації з іншими країнами у них обмежені через різні санкцій. А враховуючи, що нам однозначно потрібні партнери для кооперації за низкою напрямків, і далеко не всі країни горять бажанням з нами співпрацювати, Туреччина може стати одним з таких партнерів. Але в розвитку спільних проектів, а не просто як постачальник зброї нам. Ми повинні розвивати свій ОПК.
Нам потрібно розвивати і без того непогані відносини з Анкарою. Для цього потрібно більше конкретики, практичних кроків, реальних проектів, де буде визначена роль Туреччини, їх інтерес. Не дарма ж звучали цифри торгового обороту між країнами - 4 млрд доларів у 2018 році. І наміри збільшити оборот до 10 млрд. Крім того, Ердоган заявив, що прийшов час завершити переговори про створення зони вільної торгівлі між Україною і Туреччиною. І він захоче побачити конкретні кроки в цьому напрямку.
Важливо, що візит зафіксував подальше підтримання партнерських відносин, позицію Ердогана з українських питань. А з нашого боку - нечастий останнім часом прояв багатовекторності у зовнішній політиці, коли ми зберігаємо хороші ділові відносини і з США, і Туреччиною, хоча ці дві країни не сходяться з багатьох питань.
