За рік президентства Володимира Зеленського бурхливе міжнародно-політичне життя України не стихало ні на хвилину, рухаючись від кризи до кризи та від виклику до виклику. І хоча більшість процесів перебувають в постійній динаміці, спроби підвести підсумки першого року діяльності президента Зеленського є необхідними для розуміння того, куди Україні рухатися далі. Саме таку спробу здійснили експерти Міжнародного Центру Перспективних Досліджень (МЦПД) у аналітичній доповіді "Рік Зеленського: втрачені можливості, час на навчання чи підготовка до прориву". "Апостроф" публікує огляд документу та головні висновки дослідження.
Дилема мирного врегулювання
Перемога Володимира Зеленського на президентських виборах рік відкрила нову, дуже суперечливу сторінку в політичному бутті України. Надзвичайно високий рейтинг довіри та концентрація владних ресурсів в Офісі Президента дали Володимиру Зеленському вельми широкі можливості до реалізації свого політичного бачення. З іншого боку, рівень надій та очікувань щодо результативності нового президента, почасти невиправданих, до того ж підігрітих популістичною виборчою кампанією лідера "95-го кварталу", також був назвичайно високим. Також нікуди не зникло і критичне ставлення опозиційно налаштованої частини українського суспільства. Тому в намаганні реалізувати потенціал і не втратити безпецедентного рівня довіри, нова влада розгорнула бурхливу діяльність, як у внутрішній, так і в зовнішньополітичній сфері. Але головне питання до діяльності президента Зеленського полягає не в демонстрації активності, а в результатах.
У сфері зовнішньої політики наймасштабнішою проблемою, за вирішення якої новообраний президент України взявся чи не найрішучіше, стало питання війни на Сході України та її довгоочікуваного "мирного врегулювання". Сам факт відновлення переговорного процесу з РФ, який в останні роки президентства Петра Порошенка фактично вмер, експерти оцінюють як успіх президента Зеленського. Найпомітнішими віхами цього процесу стали обміни утримуваними особами та активізація "нормадського формату". Водночас, експерти МЦПД відзначають брак власного системного стратегічного бачення вирішення конфлікту у Зе-команди. Фактично замість нового "мирного плану Зеленського" суспільство побачило лише дещо видозмінену політику і риторику Порошенка. До того ж, всі "мирні ініціативи" отримали дуже неоднозначну оцінку в українському суспільстві.
"Зеленський зміг розблокувати миротворчий процес на Донбасі — провів три обміни полоненими, відновив перемовини в "нормандському форматі" та почав розведення військ. Проте рухаючись в політико-правовому дипломатичному річищі врегулювання конфлікту на Донбасі, Зеленський дуже чутливо сприймає дії спойлерів, які усіляку прагнуть представити дії Президента в цій царині як зраду", - пояснюється в доповіді Центру.
Поруч з тим, у авторів доповіді є і практичні рекомендації щодо процесу "мирного врегулювання". Як зазначається в документі, Зеленський міг би започаткувати національний діалог, в межах якого він би чітко пояснив зміст своїх миротворчих ініціатив та рішень.
Втім, наразі до реалізації таких рекомендацій ще дуже далеко. Адже, як зазначають експерти, "на полі якраз формування політичних змістів Зеленський поки що програє. Так само невпевненим виглядає і його план "Б", за умови, якщо Росія буде займати деструктивну позицію й не виконуватиме взятих на себе зобов’язань. Не маючи власного мирного плану, Зеленський міг би витратити цей рік для того, щоб за участі фахівців виробити такий план та донести його основні положення до населення. Натомість у цьому питанні він всіляко покладається на одну людину — Андрія Єрмака, який здебільшого віддає перевагу кулуарним домовленостям з представниками РФ".
Успішний антикризовий менеджмент
Що ж стосується інших сфер зовнішньої політики президента Володимира Зеленського, то тут експерти МЦПД теж далекі від однозначних оцінок. Є низка напрямків, на яких дії президента Зеленського можна означити як успішні. Серед них — певна диверсифікація зовнішньої політики України та активізація азійського напряму, часткове подолання кризи довіри у відносинах з Польщею та Угорщиною, налагодження робочих відносин із Туреччиною. Поряд з тим, Зеленському вдалося уникнути дезінтеграції режиму міжнародної підтримки України і помірно успішно реалізувати антикризовий менеджемент під час "Українагейту".
"У зовнішньополітичному зрізі, окрім, звичайно, Донбасу, першим складним випробуванням для Зеленського стала епопея з імпічментом Трампа. Демократи та республіканці увійшли в серйозний клінч, вихідною точкою скандалу стала розмова Трампа та Зеленського влітку 2019 року... В цій ситуації варто відзначити, що Президент та його команда зайняли дуже виважену і правильну позицію нейтралітету. І хоча всі наслідки стануть відомі після президентських виборів, наразі українська влада змогла зберегти двопартійну підтримку нашої країни в США", - зазначають експерти МЦПД у своїй доповіді.
Виклики та способи їх подолання
Утім, проблем у зовнішній політиці України вистачає. Залишається дуже малоефективними процес прийняття зовнішньополітичних рішень. Нашій країні бракує стратегії роботи в міжнародних організаціях, відсутня ефективна підтримка зовнішніх економічних інтересів України і що найголовніше — відсутній навіть наменший натяк на початок критично необхідного діалогу і експертного вивчення перспектив врегулювання відносин із РФ.
Також доволі складним випробуванням для Зеленського стало налагодження відносин з МВФ, критично важливе в умовах коронавірусної кризи. Фактично, для отримання фінансової допомоги українській владі необхідно було розв’язати два питання — відкрити "ринок землі" та ухвалити так званий "антиколомойський закон". Якщо питання з землею вдалося вирішити за допомогою компромісу у Верховній Раді, і очевидно з отриманням порозуміння з боку МВФ, то для ухвалення "антиколомойського" закону владі довелося навіть змінювати регламент роботи ВРУ. І все рівно певні проблеми з отриманням грошей від Міжнародного валютного фонду все рівно лишилися.
У цілому, провалів та криз вдалося уникнути, а на деяких напрямах навіть активізувати позитивні процеси. Втім, в умовах падіння рейтингу довіри та стрімкого танення політичних ресурсів президента Зеленського, на думку експертів, як ніколи необхідне створення головних принципів формування зовнішньої політики. Брак системності та стратегічної невизначеності має бути ліквідований. В іншому випадку вже скоро у президента не залишиться можливостей для приведення в життя будь-яких рішень на міжнародному напрямку.
