У суботу, 24 жовтня, Організація Об'єднаних націй (ООН) відзначає свій 75-річний ювілей. Ця структура є однією з найстаріших діючих міжнародних організацій в світі, і одночасно самої представницькою структурою, включаючи до свого складу 193 країни. "Апостроф" вирішив розповісти про діяльність ООН в Україні - після 2014 року, коли Росія анексувала Крим і почалася війна на Донбасі.
У Статуті ООН, завізованому 50 країнами-засновницями ще в 1945 році, цілі вказані гранично чітко: "Підтримувати міжнародний мир і безпеку, і з цією метою ухвалювати ефективні колективні заходи для запобігання та усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру, і проводити мирними засобами, в згоді з принципами справедливості і міжнародного права".
Де-факто ООН стало головним майданчиком для діалогу між світовими гравцями після Другої світової війни. Завдяки створенню організації світу вдалося домігся низки епохальних досягнень. Зокрема, ООН зіграла вирішальну роль в процесі деколонізації, завдяки чому 80 країн здобули незалежність. В рамках своїх продовольчих програм, ООН надало допомогу 86,7 млн осіб в 83 країнах. Також Організація імунізує 45% дітей у світі, рятуючи 3 млн життів щороку. Окрім того, установи ООН надають допомогу 65 мільйонам біженців та переміщених осіб і забезпечують їх захист.
Якщо ж говорити про миротворчі функції, то Організація підтримує мир силами 95 000 миротворців в рамках 13 операцій по всьому світу. Проте, ООН намагається запобігати конфліктам дипломатичними методами.
Відносини України з ООН склалися надзвичайно тісними. Наша країна - тоді як УРСР - стала одним з перших держав-засновників ООН. Показово, що на конференції в Сан-Франциско в 1945 році глава делегації УРСР Дмитро Мануїльський головував у Першому комітеті, де були розроблені Цілі і принципи Статуту ООН - ключові документи, на яких десятиліттями грунтується вся діяльність організації.
Також Україна чотири рази обиралася непостійним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001, 2015-2016). Важливий внесок України внесла, будучи головою Ради Безпеки ООН, в період кризових ситуацій на Балканах і на Близькому Сході. Активність Києва в миротворчих операціях ні для кого не є секретом. За 29 років незалежності Україна взяла участь в 27 миротворчих операціях ООН, що говорить про активність нашої країни.
Координаторка системи ООН в Україні Оснат Лубрані
Однак в 2014 році ситуація докорінно змінилася. І Україна, яка досі була активним учасником миротворчих операцій ООН, сама опинилася об'єктом - державою, якій вкрай потрібна допомога міжнародного співтовариства.
У 2014 році, після окупації Криму і початку військових дій на Донбасі Україна зверталася в ООН за наданням миротворчого контингенту. Але Росія, як постійний член Ради безпеки ООН, блокувала будь-які наміри Києва. Втім, саме завдяки механізмам ООН, на Росію за окупацію Криму були накладені санкції, які діють досі.
Як відзначають експерти, саме питання вето сильно гальмує ефективність ООН, що призводить до того, що на перший план поступово виходять регіональні міжнародні майданчики. "У регіональних організацій відсутній такий механізм, як вето у членів Ради Безпеки. Інститут права вето серйозно заважає діяльності ООН в області врегулювання конфліктів, миротворчості, і подібного роду діяльності", - зазначає в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
Є, за його словами, й інша причина зростання довіри до регіональних організацій. "Більшість конфліктів в сучасному світі, мають внутрішній характер, тобто вони протікають в рамках однієї держави, але часто в них відбувається зовнішнє втручання. Саме в такому вигляді, переважно, виглядають сучасні конфлікти, а не у вигляді класичної міждержавної війни, як це було 100 років тому. Тому в таких конфліктах дуже важливо, щоб сторони довіряли миротворцю і регіональним організаціям, які мають спільну ідентичність з учасниками конфлікту", - зазначив Капітоненко.
Виходячи з цієї ситуації, не дивно, що в Києві, побачивши відсутність перспективи миротворців від ООН через позицію Росії, вирішили зробити ставку на Європейську організацію з питань безпеки - ОБСЄ. Але і це рішення на перевірку виявилося вельми спірним: Україна не отримала того, чого хотіла, а сумніви в заангажованості місії ОБСЄ висловлюються регулярно.
"Наші питання з Росією ніяка організація не допоможе вирішити, тому що повинні бути знайдені рішення виключно у відносинах між Україною і Росією. Ситуація - унікальна. Але зіграти свою роль можуть і ОБСЄ, і той же Євросоюз", - вважає Капітоненко.
Втім, незважаючи на тупик, викликаний блокадою Радбезу з боку РФ, ООН за останні роки активізувало свою діяльність в Україні. Якщо до 2014 року штат представників ООН в Україні становив 20 осіб, то зараз мова йде про 1500 співробітників.
"ООН розглядає Україну як країну величезної важливості з великим потенціалом для внесення вкладу в регіональний і глобальний порядок денного, які ми відстоюємо. Крім того, Україна є одним із засновників ООН і підтримує прекрасні відносини з країною", - зазначила в коментарі "Апострофу" координатор системи ООН Оснат Лубрані.
Координаторка системи ООН в Україні Оснат Лубрані
Вона виділила три пріоритети для ООН в Україні:
На територіях, непідконтрольних Києву, представники ООН постачає гуманітарну допомогу, що істотно допомагає місцевому населенню. "Коли пандемія посилилася, Генеральна Асамблея ООН закликала до глобального припинення вогню. Ми вітаємо зусилля уряду по встановленню безпрецедентного режиму припинення вогню, що рятує життя громадян, що живуть в безпосередній близькості від лінії зіткнення, і вони повинні тривати. Хоча в 2020 році були зареєстровані найнижчі щорічні показники втрат серед цивільного населення, але вони залишаються занадто великими, в той час як неврегульований збройний конфлікт як і раніше завдає великої шкоди цивільному населенню. ООН буде наполегливо зміцнювати співробітництво з єдиною метою - викоренити страждання мирних жителів за рахунок задоволення їх гуманітарних потреб", - зазначила координатор програм ООН в Україні.
"Робота ООН допомагає створити сприятливе середовище для процвітання світу, єдності і справедливості. Підхід ООН до попередження конфліктів і миробудівництва в Україні визначається тим, що в центрі всього, що вона робить, ставляться люди. Цей заснований на правах підхід, заснований на неупередженості, дозволяє 16 агентствам, фондам і програмам ООН працювати по всій Україні, щоб українці могли покращити життя в державі, яке користується основними правами, безпекою та процвітанням. ООН допомагає просувати культуру діалогу, терпимості та відкритості, і ми раді вивчити подальші шляхи співпраці в цьому відношенні з урядом України", - зазначає координатор системи ООН.
Координаторка системи ООН в Україні Оснат Лубрані
В цілому, на думку експертів, "миробудівництво", яким займається ООН на Донбасі, демонструє досить високу ефективність. Яскравий приклад подібної роботи трапився в 2019 році, коли тривалий час не функціонував водопровід "Горлівка-Торецьк", в результаті чого страждали люди як на підконтрольних, так і непідконтрольних територіях. Незважаючи на складність переговорів, представники ООН зуміли врегулювати ситуацію, домовившись з представниками ОРДЛО.
Втім, як стало відомо "Апострофу", якраз в річницю свого 75-річчя ООН презентує Фонд миробудівництва в Україні. Дану інформацію нам підтвердила Оснат Лубрані.
"Фонд миростроительства (ФМС) Генерального секретаря ООН є першим фінансовим інструментом організації для підтримання миру в країнах або ситуаціях, схильних до ризику чи з насильницькими конфліктами. З 2006 року фонд виділив понад 800 мільйонів доларів 41 країні-одержувачу. Україна має право на фінансування", - зазначила Оснат Лубрані. За її словами, ООН в Україні подасть заявку на проект. "Проект буде відповідати сформульованим президентом Зеленським баченню миру і вирішення конфліктів", - зазначила вона.
