Російське керівництво утримує відносини з Офісом президента Володимира Зеленського в "точки кипіння". Кремль, формально не відмовляючись від зустрічі Володимира Путіна з українським колегою, висуває заздалегідь неприйнятні умови: "прямий діалог" з бойовиками, амністія і "особливий статус". Росіяни згорнули агресивні навчання поблизу українських кордонів, але загроза військової ескалації зберігається. Проте, Москва активно готує приводи для подальшої агресії. Які провокації може влаштувати Кремль, аби створити підстави для нової хвилі агресії, читайте в матеріалі "Апострофа".
Незмінний "Мінськ"
Росія не дозволить Україні повернути контроль над окупованими районами Донбасу без проведення там місцевих виборів і амністії бойовиків так званих "ДНР" і "ЛНР". Про це в інтерв'ю кремлівським пропагандистам заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.
"З боку Заходу тривають спроби всіляко переконати нас, що треба пом'якшити Мінські домовленості, поміняти їх послідовність. Зеленський говорить, що вони йому подобаються, але якщо буде все навпаки, тобто спочатку вони візьмуть під повний контроль ці території, включаючи кордон з Росією, ну а там розберуться і з виборами, і з амністією, і з особливим статусом цих територій. Зрозуміло, що якби їм хтось дозволив зробити так, то там була б різанина", - сказав Сергій Лавров.
За словами російського міністра, можна зробити висновок, що Захід (насамперед, Франція і Німеччина) не виключають можливість перегляду "Мінська" і, найголовніше, не залишають спроб переконати в цьому росіян.
"Не виключено, що в ході недавнього візиту Володимира Зеленського в Париж обговорювалося питання перегляду Мінських угод, і росіянам по дипломатичним каналам надходили відповідні сигнали. Володимир Зеленський, Еммануель Макрон і Ангела Меркель раніше могли обговорювати пом'якшення окремих пунктів, як один із способів розблокувати мирний процес. Кремль категорично проти. Їм така послідовність (спочатку місцеві вибори, а після того - кордон) вигідна. У тому числі і з цієї причини досі не відбулася зустріч "нормандської четвірки". Сторони по-різному бачать предмет для розмови", - пояснив в коментарі "Апострофу" політичний експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Кремлівська позиція, в тому числі, грунтується на тому, що "Мінськ-2" вписаний в резолюцію Радбезу ООН від 12 лютого 2015 року. Отже, процедура внесення правок буде складнішою, ніж просто підписання нової версії домовленостей. Більше того, деякі російські "балакучі голови" намагаються пропхати в українське суспільство тезу про те, що Україна взагалі може вийти з "Мінська". Мовляв, тоді можна буде вдарити по Кремлю. Втім, це - не більше ніж хитрий прийом російських пропагандистів: це, на думку експертів, дасть привід Росії розв'язати руки і вже офіційно окупувати ОРДЛО, визнавши "ЛНР" і "ДНР" за прикладом Абхазії та Південної Осетії.
"Прямі переговори"
Заява Сергія Лаврова пролунала на тлі переговорів з приводу можливої зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путіним.
Спочатку Володимир Зеленський запропонував кремлівському лідеру зустрітися на Донбасі. Володимир Путін у відповідь запросив Володимира Зеленського в Москву для обговорення питань "двосторонніх відносин", запропонувавши Києву з'ясовувати ситуацію в ОРДЛО з Луганськом і Донецьком.
В результаті ситуація зайшла в глухий кут: президент Зеленський не хоче говорити з терористами, а Володимир Путін, як заявила його прес-служба, не має наміру обговорювати з українським президентом війну на Донбасі.
"У Кремлі розуміють, що Володимиру Зеленському необхідно задовольняти соціальний запит на встановлення "миру". Хоча українське суспільство вкладає в це слово різний зміст. Для однієї частини йдеться про заморожування конфлікту, а для іншої частини - "мир" означає реалізацію Мінських угод" , - сказав у розмові з "Апострофом" керівник Українського інституту політики Руслан Бортник.
Наступного дня після заклику до Володимира Путіна до "прямих переговорів", заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак запропонував Німеччині та Франції організувати зустріч на Донбасі за участю Києва та фейкових "республік" ОРДЛО.
"Ініціатива Дмитра Козака повністю нівелює "нормандський формат" як такий. Політично неможливо, щоб радники керівників Німеччини або Франції щось обговорювали з "представниками" так званих "республік": Ольгою Кобцевою (з "ЛНР" - "Апостроф") або з Дариною Морозовою ("омбудсмен ДНР" - "Апостроф"). Навіть якби йшлося про звільнення полонених ", - зазначила в бесіді з "Апострофом" політичний аналітик Марія Кучеренко.
Незважаючи на тупик, Кремль занадто наполегливо просуває тему "прямого діалогу" Києва з бойовиками, одночасно погрожуючи "різаниною" в окупованих районах Донбасу. Сам факт того, що подібні заклики лунають від Володимира Путіна і Сергія Лаврова вказує на те, що вони хочуть заявити свою позицію Володимиру Зеленському, але без проведення особистої зустрічі.
Один з варіантів легалізації бойовиків, який росіяни активно просувають, полягає в залученні "офіцерів" з ОРДЛО для спільної роботи з українськими офіцерами в рамках Спільного центру з контролю і координації питань припинення вогню (СЦКК). У грудні 2017 року МЗС РФ заявило про вихід російських представників з СЦКК. З того часу вони намагаються завести себе замість терористів.
"СЦКК в чинному складі - це тільки українська сторона. Росіяни хочуть, щоб замість них були "СЦКК ЛНР" і "СЦКК ДНР". Україна на це не може погодитися. Кремль і підконтрольні йому бойовики наполягають на тому, щоб рамках збереження режиму припинення вогню українські офіцери в СЦКК проводили інспекцію порушень з "офіцерами" бойовиків. Хоча ми знаємо, що до "СЦКК ДНР" залучені офіцери російського Генштабу", - говорить Марія Кучеренко.
Росіяни можуть продавити такий варіант виключно силою. Розраховувати на те, що Париж і Берлін жорстко схилятимуть Київ до "прямого діалогу", Володимир Путін не може. Відповідно, Москва буде використовувати всі наявні військово-політичні інструменти, паралельно намагаючись дискредитувати Україну в очах європейців.
Плани агресора
Кремль в цій частині має більший простір для маневру. Ризики російських ескалацій і провокацій нікуди не поділися, незважаючи на те, що російське командування відвело війська від українських рубежів.
Міністерство оборони РФ під приводом проведення "навчань" на півроку заблокувало три ділянки Чорного моря для іноземних військових і державних суден. Одна з ділянок безпосередньо прилягає до входу в Керченську протоку, що означає її фактичну блокаду.
Одночасно з цим кремлівські спецслужби створюють Україні образ "терористичної держави". В окупованому Криму ФСБ періодично затримує "українських шпигунів та диверсантів". Останній епізод - незаконний арешт журналіста "Радіо Свобода" Владислава Єсипенка, у якого в авто чекісти нібито знайшли бойову гранату.
Одночасно з проведенням "навчань" біля кордонів України, секретар російського Радбезу Микола Патрушев звинуватив Київ нібито в підготовці "диверсантів і терористів" з метою їхнього переміщення на територію захопленого Криму та сусідньої РФ. Заяву Патрушева було розцінено спостерігачами, як підготовку громадської думки в РФ і на Заході до терористичних актів, які чекісти самі організують.
У четвер 29 квітня (тобто вже після початку відводу військ від кордонів України) в ФСБ повідомили про затримання в РФ групи "українських радикалів", які готували "підриви будинків" в декількох великих російських містах.
Затримання "радикалів" і "терористів" - свого роду попередження Україні, що Москва в будь-який момент може знайти привід для масштабної силової акції проти Києва.
"У нинішніх умовах є загроза, що росіяни інсценують терористичний акт або його підготовку. Після чого, переслідуючи "терористів" вони спробують військовим шляхом розблокувати постачання дніпровської води по Північно-Кримському каналу", - розповів в коментарі "Апострофу" генерал-майор юстиції, експерт з питань державної безпеки Василь Вовк.
У нинішніх умовах зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним залишається малоймовірною, так само як і згода росіян скорегувати "Мінськ". У Кремлі ж будуть періодично розхитувати ситуацію в українському суспільстві, викликаючи в ньому то панічні, то "зрадницькі" настрої.
