Західні країни послідовно вводять санкції відносно Білорусі, в зв'язку з подіями 23 травня, коли літак компанії Ryanair, що здійснював рейс Афіни-Вільнюс, був посаджений білоруською владою в Мінську під приводом мінування. Після цього був заарештований білоруський опозиціонер, екс-головний редактор Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич. Ситуація спричинила міжнародний скандал. Так, ЄС ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю. Крім того, планується ввести секторальні та персональні санкції щодо РБ, її лідерів, а також пов'язаних з ними компаній. Президент США Джо Байден оголосив, що вже доручив своїй команді, у співпраці з ЄС та союзниками, розробити можливі варіанти відповіді на дії білоруської влади. Україна не залишилася осторонь і з 26 травня припинила авіасполучення з Білоруссю. "Апостроф" з'ясовував, що станеться, якщо Україна не зупиниться на припиненні авіасполучення, а почне діяти в руслі санкцій політики ЄС щодо Білорусі.
Як раніше повідомляв "Апостроф", 23 травня, в аеропорту Мінська здійснив екстрену посадку літак компанії Ryanair, який виконував рейс за маршрутом Афіни-Вільнюс. На борту літака перебував засновник опозиційного Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич, якого після посадки літака затримали представники білоруської влади. На цей крок з боку Білорусі вже відреагували в Європарламенті, Єврокомісії, свою позицію висловили також Україна, Литва, Польща та інші країни і організації. В ЄС прозвучали наміри ввести секторальні та персональні санкції проти Білорусі та її лідерів. Україна також не залишилася осторонь. Так, Кабінет міністрів вирішив припинити авіасполучення між Україною і Білоруссю з 26 травня, а також заборонив польоти над білоруською територією. Але що буде, якщо Україна не обмежиться припиненням авіасполучення з Білоруссю, і введе санкції, аналогічні європейським?
За даними Державної служби статистики, серед торгових партнерів України Республіка Білорусь, за підсумками I кварталу 2021 року знаходиться на 2 місці серед країн СНД і на 6 місці серед країн світу, пропустивши вперед Китай, Німеччину, РФ, Польщу та США. Так, за підсумками I кварталу 2021 року загальний товарообіг з Республікою Білорусь склав 1219,3 млн доларів США і, в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, збільшився на 97,9 млн доларів США або на 8,7%. При цьому експорт українських товарів та послуг за I квартал 2021 року досяг $ 334,3 млн, зменшившись на $59,3 млн або на 15,1%. Імпорт товарів і послуг з Білорусі в Україну склав $885 млн і збільшився на $157,2 млн, або на 21,6%.
Крім того, прямі білоруські інвестиції в економіку України в 2020 році склали $97,1 млн, в той час як прямі інвестиції з України в Республіку Білорусь склали $2,4 млн. Основу українського імпорту з Білорусі складають нафтопродукти, мінеральні, азотні та калійні добрива, нафтовий кокс і бітум, вуглеводні, трактори і тягачі, вантажні автомобілі, плити ДВП, шини. Україна експортує в Білорусь сільськогосподарську та продовольчу продукцію, вагони вантажні залізничні або трамвайні, частини рухомого складу, прокат плоский з нелегованої сталі гарячекатаний, пластмасову та картонну тару.
Виходячи з цього, стає очевидно, що українська економіка тісно інтегрована з білоруської, а тому, в разі введення Україною санкцій проти Білорусі в руслі політики ЄС, це матиме для нас певні наслідки. На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Єгора Кіяна, в історії з Білоруссю Україні не слід ставити політичну доцільність попереду економічних аспектів. За його словами, країни ЄС можуть вводити будь-які санкції, тому що це група самодостатніх і незалежних держав. Але ця теза не стосується України.
"Можливе рішення України приєднатися до санкцій ЄС, ніби ми з ними якийсь єдиний організм - буде економічно нераціональним. Ми говоримо про економічний аспект, який повинен домінувати. Україна ще не доросла до рівня держав major powers, ми поки ще middle powers. І, на жаль, ми поки що не можемо диктувати умови, а більше слідуємо їм. Іноді це слідування носить сліпий характер, коли ми приймаємо якісь рішення, не замислюючись про його наслідки", - вважає Єгор Киян.
Які можуть бути наслідки? Як зазначає Єгор Киян, оскільки ми межуємо з Білоруссю, то наші економіки взаємопов'язані. Наслідки для нас залежатимуть від відповідних дій з боку Білорусі. "Наскільки мені відомо, ми дуже залежимо від паливно-мастильних матеріалів, які надходять через Білорусь. Ми експортуємо і імпортуємо товари агропромисловості та енергоресурси, і будь-які неакуратні заходи, можуть призвести до дій у відповідь, які можуть перевищити наші можливості. І ось в такому випадку, можливий негативний сценарій, коли нам доведеться шукати якісь товари-замінники у інших країнах, які обійдуться нам набагато дорожче, ніж, якби ми торгували з білорусами", - пояснив Киян.
З експертом МЦПД згоден і директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров. За його словами, в умовах коронакризи і пов'язаного з нею економічного спаду, який триває вже п'ять кварталів, для України надзвичайно важливим є розширення ринків збуту. А зараз, у нас йде постійне звуження надходжень до бюджету. Як наслідок, українська влада вже практично не в змозі виконувати соціально-економічні зобов'язання. "Я не виправдовую дії політичної верхівки Білорусі. Але якщо ми сусіди та інтегровані з білоруським ринком, то різке скорочення можливостей для економічного співробітництва - дуже боляче вдарить по нашому бізнесу. Заради чого Україні, яка знаходиться в такій важкій ситуації, йти на такий крок? Крім проблем, ми нічого не отримаємо", - попереджає Гончаров.
Втім, далеко не у всіх випадках санкції проти Білорусі можуть завдати шкоди нашій економіці. Наприклад, економіст Василь Невмержицький, розповів, щораніше велика кількість автобусів і сільгосптехніки поставлялося в Україну саме з Білорусі, але тепер ситуація змінюється.
"Минулого місяця були підвищено мито на ввезення автобусів і сільгосптехніки, і відповідно, ціни на білоруську техніку зрівнялися з європейськими аналогами. Через це українці все частіше почали віддавати перевагу європейським і турецьким постачальникам", - пояснив Невмержицький.
Зазначимо, що Україна досить активно закуповувала білоруські автомобілі МАЗ для потреб Збройних сил. Разом з тим, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь вважає, що ймовірне перекриття і такої співпраці не матиме для нас критичних наслідків. "Ми знаходимося в ринковому середовищі, коли можна абсолютно спокійно замінювати одних постачальників іншими. Якщо ми говоримо, що Білорусь нам поставляла вантажні автомобілі для ЗСУ, то їх можна замінити на інші автомобілі, які представлені на міжнародному ринку. Зокрема, для ракетних комплексів "Нептун" у нас будуть закуповуватися чеські автомобілі Tatra, тому що вони якнайкраще підходять для конкретного виду озброєнь. Раніше "Нептун" планувалося розміщувати на базі українських автомобілів КрАЗ. Тому, можливо, нам треба звернути увагу на українські можливості, на той же КрАЗ, замість того, щоб купувати автомобілі МАЗ. У нас чомусь вважається, що якщо нам перестануть постачати МАЗи, то Збройні Сили зупиняться. Навпаки, це МАЗ може зупинитися, а ЗСУ просто куплять собі інші автомобілі", - розповів "Апострофу" експерт.
З цієї причини, як вважає Самусь, саме білоруський режим більше залежить від відносин з Україною, ніж навпаки. "Вони брали нафтопродукти з Росії за внутрішніми російськими цінами, а продавали Україні за європейськими цінами. І ось на цій маржі, Білорусь щорічно заробляла до 3 мільярдів доларів. Я вважаю, що санація відносин між Україною і Білоруссю, піде нам на користь, тому що Україна стане ще більш прагматичною", - вважає експерт.
Таким чином, якщо Україна слідом за ЄС введе санкції проти Білорусі, то це буде продиктовано, швидше політичними, ніж економічними міркуваннями. При цьому, власне, будь-яких політичних дивідендів ми від цього не отримаємо, а ось економічні проблеми в окремих сферах двостороннього співробітництва цілком вірогідні.
