У неділю, 15 серпня, президент Афганістану Ашраф Гані втік з країни, фактично без спротиву передавши владу терористичному угрупованню "Талібан". Перемога бойовиків стала можливою через виведення американського контингенту із країни. Афганістан повертається до законів шаріату – системи жорстких релігійних обмежень. Таліби запевняють, що мають ідею розвитку країни, але у експертів щодо цього виникає чимало сумнівів. Про те, що буде з найбільш непокірною країною Центральної Азії, розбирався "Апостроф".
Чому так сталося
Відсутність серйозної промисловості, високий рівень злочинності, значна кількість діаспор і кланів, які ворогують один з одним, а також високий рівень злочинності – ось основні проблеми, з якими намагалися впоратися в Афганістані американці з 2001 року. Але там склалася тупикова ситуація - не допомогли ані шалені гроші (за приблизними підрахунками, за 20 років Штати витратили близько трільйона доларів, - "Апостроф"), ані спроба "зацементувати" центральну владу за допомогою зброї. Колишній президент країни Ашраф Гані, який свого часу працював у Світовому банку, а також періодично викладав менеджмент в бізнес-школах Гарвардського і Стенфордського університетів, не зміг стабілізувати ситуацію.
Аби побудувати цивілізовану країну, потрібні цивілізовані люди, каже директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Коли американці побачили, що ситуація не стабілізується, а інститути слабкі, то в американському суспільстві популярною стала думка про виведення військ. Що ж до "Талібану", то попри статус терористичної організації, її керівництво активно веде переговори із ключовими світовими гравцями, намагаючись забезпечити собі легітимність.
Чи боротиметься Афганістан проти шаріату?
Зараз "Талібан" планує певну федералізацію країни – аби представники різних кланів отримали більше можливостей керувати підконтрольними територіями автономно, пояснює "Апострофу" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Але щоб втримати ці землі разом, потрібна якась загальнонаціональна ідея. Проте, нічого, окрім радикального ісламу, таліби запропонувати людям не можуть. У 90-ті роки минулого сторіччя таліби вже були при владі - і тоді в Афганістані роками не припинялася громадянська війна. Тому, вважає експерт, після повернення талібів, Афганістан не матиме мирного і стабільного розвитку.
Якщо ж говорити про ставлення талібів до цивільного населення, то традиції влаштування публічних страт, наприклад, розстріл жінок із автоматів на стадіоні, навряд чи кудись подінуться. І це може призвести до чергової хвилі військового протистояння. За словами Мельника, значна частина місцевого населення протягом останніх 20 років з ентузіазмом сприйняла західні цінності і буде їх відстоювати зі зброєю.
З ним не погоджується Семиволос. На його думку, громадського спротиву проти шаріату не буде з тієї причини, що рівень насильства, який демонструє "Талібан", практично виключає будь-яку відсіч.
"Таліби шантажуватимуть західний світ. І суворість їхнього режиму буде залежати від готовності США, ЄС, Китаю і Росії встановлювати прямі відносини з ними і визнати той статус-кво, який утворився зараз", - вважає Семиволос.
Чи піде "Талібан" на розширення впливу
Ситуація з перемогою талібів в Афганістані була цілком прогнозованою – американці потроху виходили із Афганістану ще за часів Барака Обами. Як розповідав "Апострофу" таджикистанський політолог Шерали Різойон, очікуючи на дестабілізацію ситуації, щев минулому році президент Таджикистану Емомалі Рахмон доручив відповідним органам і відповідальним особам приділити особливу увагу посиленню державного кордону та обороноздатності країни.
Зараз у світових ЗМІ ширяться думки, що афганські ісламісти спробують розпочати "експорт" своїх ідей на сусідні країни.
Мельник відзначає, що "Талібан" користується певною підтримкою всередині Афганістану і блискавичні переможні захоплення міст лише додали йому рейтингу. Крім того, таліби тісно пов’язані з іншими терористичними організаціями – зокрема, з "Аль-Каїдою". Це може суттєво посилити позиції нових володарів Афганістану і викликати у них бажання піти далі.
Втім, Семиволос вважає, що "Талібану" все ж таки буде непросто знайти прихильників серед молодих радикалів в інших країнах.
"Талібан - це середньовічна організація. Як молодь, котра прагне соціальної справедливості, може знайти там своє місце? Таліби – це бородаті дядьки, які не мають естетичної привабливості, навіть всередині Афганістану більше викликають жах, аніж захоплення. Навіть ІДІЛ був більш естетично привабливим, якщо так можна говорити. Люмпени з інших країн наймалися до них воювати", - каже Семиволос.
Тим не менш, агентурні мережі у талібів цілком можуть виникати в інших країнах Центральної Азії. І навіть - в Росії.
"Росія була одним із основних бенефіціарів операції Сполучених Штатів. А зараз вони повною мірою відчують проблеми південних кордонів - і Таджикистану, й інших центральноазійських республік. Зараз на російські плечі перекладається стримування небезпеки. Ті люди, які діяли під прапором "Аль-Каїди", можуть стати під прапор "Талібану". Це є реальна загроза для Росії – терористичні настрої будуть підігріватися на російських кордонах, буде наркотрафік, підуть біженці. В будь-якому разі, на Росію чекають непрості часи", - каже Мельник.
Поки ж публічно таліби заявляють, що не будуть намагатися розширити свій вплив на сусідні країни – Таджикистан чи Туркменістан. Вони говорять, що зараз головна задача – залучити інвесторів до країни. Утім, з цим в перманентно палаючому Афганістані - традиційно виникають великі проблеми, і якихось особливих змін на краще чекати не доводиться.
Від Китаю до України
Таліби мають великі плани на співробітництво з Китаєм. В Афганістані багато корисних копалин, але ключовий актив – це транспортні магістралі. І Афганістан є важливим тразитером в системі китайсько-пакистанських відносинах, пояснює Семиволос.
"Вони розраховують, що за Китаєм прийдуть і інші. А китайці згодні на все, аби лише таліби не підтримували уйгурів і таке підтвердження вони вже отримали", - зазначив експерт. Китай готовий платити бойовикам із різних племен, аби ті не нападали на важливі для Пекіна об’єкти.
"Китайці звикли працювати в Африці, де така поведінка місцевих є частиною політичного ландшафту. Коли треба, платитимуть, коли треба – будуть вводити війська і приборкувати", - каже Семиволос.
Тож якщо раніше Британія переймалася, що Російська імперія зайде в Афганістан і звідти зможе атакувати її колонії, то зараз країни, які були колись колоніями, вже самі грають в регіоні. Зокрема, Пакистан зацікавлений у співпраці з "Талібаном" - щодо контролю над їхнім спільним прикордонням, заселеного пуштунами, з яких свого часу і сформувався "Талібан".
Однак дуже сумнівно, що Китай захоче взяти на себе роль, яку брала західна коаліція на чолі із США, щодо стабілізації ситуації. Китай навряд буде розміщувати у Афганістані війська, вважає Мельник. Скоріше, будуть "договорняки" для забезпечення безпеки бізнесу та транзиту. Але чим більше Пекін буде влазити в Афганістан, тим більше витрачатиме ресурсів – і в умовах глобального протистояння із США така ситуація буде лише на руку Вашингтону. Щоправда, є й інша сторона медалі - зараз формується вкрай негативна картинка для США, які де-факто кинули напризволяще людей, які не хочуть жити за законами шаріату і ладні хапатися за шасі літака, аби втекти від талібів.
Цим, в теорії може скористатися Україна, вважає Семиволос, аби привернути до себе більше уваги. У Зеленського можуть напирати на те, що наша держава теж страждає від слабкої підтримки Вашингтону. Та чи поведеться на це Байден - велике питання.
З іншого боку, у довгостроковій та середньостроковій перспективі ми зіткнемося із напливом біженців із Афганістану, адже Україна є відомою "транзитною базою" для нелегалів. За словами Мельника, цілком реальним видається сценарій, що їх в Україну переправлятиме "дружній" Мінськ – так само, як він відправляє біженців до Литви. Зважаючи на довжину україно-білоруського кордону, ситуація може бути вкрай неприємною.
