У перший день осені у Вашингтоні нарешті відбудеться зустріч президента України Володимиром Зеленського з господарем Білого дому Джо Байденом. Про те, які пропозиції України можуть бути почуті президентом США, чому Зеленському не варто педалювати тему членства України в НАТО, про відносини Байдена з Росією, а також про те, які інвестиційні проекти в Україні можуть зацікавити Штати, "Апострофу" розповіла колишня радниця американського президента Джорджа Буша-молодшого і дипломат Держдепу США з часів президентства Рональда Рейгана ДЕБРА КЕЙГАН.
– Напередодні візиту Зеленського до США у експертних колах лунали думки про те, що адміністрації Байдена, зважаючи на кризу в Афганістані, зараз не до української делегації…
- Адміністрація Байдена повинна робити швидкі кроки, аби довести, що катастрофа в Афганістані була аномалією. Йому треба зробити певні кроки, аби довести, що його політика не є слабкою. На жаль, це не перший провал Байдена в зовнішній політиці, але він є найбільш очевидним і небезпечним. Кожного разу невдалі непродумані рішення коштують життів, і адміністрація Байдена має подати гучний і чіткий сигнал, що курс треба скорегувати.
"Північний потік-2" був поганим рішенням. Розворот американських кораблів замість того, щоб відстоювати свободу судноплавства у Чорному морі був поганим рішенням. Поганим рішенням було продовження Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) ще на 5 років – це саме те, чого хотів Путін.
Читайте: Візит Зеленського в США і зустріч з Байденом: онлайн-трансляція і всі подробиці
Тож навіть до катастрофи в Афганістані президентська адміністрація прийняла низку поганих рішень. Але Афганістан і жалюгідний провал у спробах стабілізувати ситуацію може привести адміністрацію Байдена до необхідності переосмислити їх підхід до Росії і до того, як це впливає на Україну.
Думаю, що це буде перевага для України. Але президент Зеленський має знайти правильний підхід на зустрічі – або ж це буде втрачена можливість для України.
- Що може Байден запропонувати такого, аби покращити свій імідж?
- Ви знаєте, багато людей зараз говорять, що події в Афганістані – це навіть гірше, ніж те, що сталося у В’єтнамі. Після В’єтнаму була низка американських політиків, які зробили багато, аби довести, що В’єтнам – це не показник того, як США займаються зовнішньою політикою. Військова операція після захоплення американського судна "Маягуэс" "червоними кхмерами" (звільнення заручників у 1975 році - "Апостроф"), допомога Британії на Фолклендських островах, Північна Корея, Лівія – все це робилося, аби довести, що США все ще потужна наддержава і В’єтнам – це не показник.
І я вірю, що адміністрація Байдена має щось зробити для України, аби показати Росії, що США не слабкі, не такі, як їх бачать Москва, Пекін чи Тегеран.
Щодо Зеленського, то йому не варто піднімати тему Афганістану, взагалі не варто говорити про це. Краще зосередитися на тому, що Україна реально може отримати від США.
– Деякі американські експерти радять Зеленському обійти питання Плану дій щодо членства в НАТО.
- Я не вважаю, що адміністрація Байдена хотіла б розпочати будь-які нові формальні процеси щодо зближення України і НАТО. Ця адміністрація не має бажання і коштів на процеси, які приведуть до можливого членства України в НАТО. Я підозрюю, що команда Байдена висловить підтримку, але сховається за небажання Німеччини, Франції та інших брати участь у будь-яких нових програмах НАТО для України. Коротше кажучи, я згодна з тим, що Зеленському не варто зупинятися на Плані дій щодо членства в НАТО. Він може просто заявити, що це бажання України.
Але Зеленському дійсно потрібно показати, що він – реаліст, і чітко сформулювати низку речей, щодо яких США повинні підтримати Україну.
- В американській пресі писали, що президенти можуть оголосити про створення двосторонньої комісії з питань реформ. Чи буде це ефективно?
- Двостороння комісія з питань реформ не є дійсно суттєвою річчю, і часто використовується Сполученими Штатами як спосіб вести дискусії, які не мають відчутних результатів. Я б радила уникати таких двосторонніх комісій, які не мають конкретних, детальних цілей, прописаних та підписаних обома лідерами. Це спосіб створити видимість, що ти щось робиш, не роблячи нічого. Тому двосторонні комісії будуть пасткою.
- Які в такому разі ваші рекомендації?
- Я вважаю, що для України набагато важливіше підписати угоду щодо вирішення питання заходу кораблів третіх країн до незаконно окупованих кримських портів. Про цей документ варто було б публічно оголосити і щоб він був надрукований на офіційній сторінці Білого дому. Наприклад, в угоді варто прописати, що кораблі, які зайдуть у Крим, та країни їх походження, будуть обкладатися штрафом з боку США та ЄС та втратять міжнародну страховку.
Крім того, я пропоную, щоб Україна отримала подібну підписану та оприлюднену угоду про те, що Росія не може продавати чи торгувати будь-якими ресурсами, наприклад, вугіллям, з незаконно окупованої території Донбасі чи ресурсами з Криму, і що будь-яка країна, яка купує ці ресурси, підлягає штрафам та санкціям. Крім того, адміністрація Байдена повинна погодитися працювати над цим із Німеччиною та іншими європейськими країнами, щоб переконатися, що ці угоди введені в законодавче поле інших країн.
Така угода має обов’язково бути проанонсована публічно. Бо я хочу бути з вами повністю чесною – думаю, що якщо вони не оголосять про неї публічно, то адміністрація Байдена дасть задню стосовно цієї угоди, вони не видаються дуже чесними стосовно таких речей. Тому треба, аби все було прозоро.
- Ви згадали про "Північний потік-2" і сказали, що дозволити його будівництво – це був помилковий крок адміністрації Байдена. Раз вже Вашингтон дозволяє це, Україні потрібні гарантії безпеки, зокрема й енергетичної.
- Варто розуміти, що "Північний потік -2" ніколи не був просто про Україну. Це – дорогоцінний камінь в короні російських газопроводів. На жаль, якраз через те, що про нього говорили виключно у контексті України і дозволило адміністрації Байдена прийняти це жахливе рішення.
Правда в тому, що "Північний потік-2" дасть Росії величезні гроші. 35-40% ВВП Росії – це гроші від її викопних копалин. З будівництвом "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" 70% російського викопного палива піде на європейські ринки. І це дозволить Росії отримувати до 30% свого ВВП із Європи.
І як на мене, це була злочинна помилка дозволити такій долі російського бюджету наповнюватися із ЄС. Це дає можливість окупувати більше країн, пробувати здійснити більше замовних вбивств. Тож страшною помилкою було дозволити Росії заробляти такі величезні гроші – адже вона витратить їх на операції в Україні, Придністров’ї, в Грузії, але також і в Сирії, Іраку й по всьому світу. Росія зможе поводитися погано, бо в неї будуть на це гроші.
Щодо України, то, по-моєму, вона повинна перестати повторювати "ой, нам треба енергетична безпека". Бо я вважаю, що завдяки тому, що зробили Польща і Литва – наприклад, термінал для зрідженого газу у Свіноусьце чи Клайпеді – про Україну потурбуються. Вона отримає стільки газу, скільки їй потрібно.
І скажу вам чесно, я не думаю, що Росія буде дотримуватися угоди щодо транзиту газу ще п’яти років, вона постарається вийти з неї. Але думаю, що Україна отримає стільки енергії для внутрішнього використання, скільки їй буде потрібно.
Але я б порадила б адміністрації Байдена разом з Німеччиною інвестувати в "зелену" водневу енергетику в Україні. Я за те, щоб Німеччина вклала, скажімо, 10 млрд євро аби встановити "зелене" водневе обладнання в Україні, аби допомогти Києву з боротьбою зі змінами клімату. І я не сказала б, що це займе багато років. Хвиля водневих енерготехнологій почнеться в ЄС через 2-3 роки.
Оскільки Україна видобуває в своїх шахтах антрацит, я б порекомендувала зробити спільні українсько-американські компанії з його видобування, оскільки він вкрай рідкісний і надзвичайно важливий для вироблення комп’ютерів, стільникових телефонів та інших приладів, важливих в нашу еру кліматичних змін.
- В Україні ще є поклади літію…
- Літій – це дуже хороша річ. Буде просто супер, якщо Україна знайде активи для розробки його родовищ. Україна могла б допомогти із виробництвом батарей для електромобілів.
Зараз такі країни як Японія розуміють, що вони не можуть повністю залежати від Китаю. І Токіо, наприклад, переміщує 70% свого виробництва з Китаю в інші країни Далекого Сходу. Запропонувати себе як альтернативу Китаю – це була б дуже потужна заява.
Якщо Україна стане країною, де видобувають рідкісні мінерали і зможе виробляти батареї, то це призведе до надзвичайного "буму" в розвитку української економіки і принесе більше, ніж перемовини про будь-які інші інвестиції.
Загалом, я радила б не говорити в Білому домі про 100 речей, а обрати 4-5 пунктів і обговорити їх із адміністрацією Байдена. Найкраще, що можна зробити, це сказати американцям: у нас є природні ресурси, і ми запрошуємо американські компанії створити спільні підприємства, аби ви не залежали від ланцюжків поставок. І Зеленський має проконтролювати, аби це був повністю законний некорумпований процес, який не буде включати олігархів. Хай це буде звичайні власники, які діють відповідно до законів капіталізму.
- Тhe Washington Post порівняв роль України із роллю Західної Німеччини під час Холодної війни. Перемога України може допомогти посилити американські позиції по всьому світу. Ви згодні?
- Я завжди говорила – ще від самого початку розширення НАТО – що Україна буде санітарним кордоном Європи. Іншими словами, Україна – це захисний бар’єр між Європою та Росією. Є однозначно схожі речі із Західною Німеччиною під час холодної війни, але є й значні розбіжності.
Ситуація після Другої світової була великою мірою продиктована розташуванням військових сил і бажанням Німеччини капітулювати відповідно до багатьох радянських вимог. Звісно, ми сподіваємося, що Україна сьогодні розуміє, що переговори з Росією щодо фундаментальних прав українців і української території і капітуляція перед Росією ніколи не стануться.
Але це не випадковість, що Німеччина так намагається підштовхнути Україну до компромісу в Мінську, бо так Берлін робить бізнес із Росією. Якщо комусь ще треба докази, то подивіться на Меркель, яка їде на зустріч до Путіна під час її прощального туру.
Думаю, адміністрація Байдена повинна перестати грати в ігри з Україною, які йдуть на користь Росії. І вважаю, що це має статися негайно. Найшвидший і найбільш ефективний спосіб для США повернути собі авторитет після катастрофи в Афганістані – це показати, що вони не прогнуться під Путіна.
Але знову ж таки. Зеленському краще просто сказати – "членство в НАТО – це наша мета" - і зупинитися. Тому варто говорити, як я вже згадувала, про кримські порти, енергетичні програми тощо. Зеленському краще пропонувати те, на що США погодяться.
- Екс-прем’єрка Британії Тереза Мей днями заявила, що Британія зараз має прийти в Афганістан і навести там порядок. Як ви вважаєте, чи буде сприяти ослаблення позицій США перебудові картини світу? Чи навпаки, для США зараз варто посилити свій вплив – і в нагоді стане Україна?
- Хоча багато експертів із зовнішньої політики США вважають, що Brexit був катастрофою, я з цим не згодна. Вихід Великої Британії з ЄС сприймався значною мірою в економічному плані, але аспекти безпеки переважно не враховувалися. А Лондон тим часом почав значно збільшувати витрати на оборону та безпеку, Британія наполегливо відстоює територіальний суверенітет України і, на відміну від США, проводить навчання із дотриманням свободи судноплавства у Чорному морі, чим дратує росіян. Велика Британія разом з кількома іншими країнами НАТО визначила свій власний курс щодо України, і це було чудово для України і погано для Росії. Це ідеальний результат.
Хотілося б сподіватися, що адміністрація Байдена почне розуміти, що так мають діяти наддержави – не відступати щоразу, коли Путін брязкає ланцюгами. Ми всі знаємо, що Росією керують хулігани, люди, для яких погрози – це спосіб життя. Настав час, коли Байден розуміє, що Росія не виконує обіцянок. І так, з боку України було б мудро підштовхнути Байдена до цієї думки.
- Говорять, Зеленський має запросити Байдена в Україну. Мовляв, візит Байдена в Україну підкреслить прихильність Америки до перетворення України на вільну та процвітаючу державу. Ви згодні з цим?
- Так, я вважаю, що Байден повинен поїхати в Україну, щоб сказати, що, незважаючи на всі жахливі рішення своєї адміністрації за перші 7 місяців, він розуміє важливість протистояння Росії, яка сприймає міжнародне право не більше ніж необов'язкову рекомендацію. Якщо Байден не відвідає Україну, це дасть сигнал Путіну, що Байден боїться Росії.
- Зеленський оголосив про обговорення участі США "у мирному врегулюванні російсько-українського конфлікту". Мені здається, що зараз ця теза є програшною, оскільки Вашингтон не приєднається до процесу на Донбасі. Як вважаєте?
- Підхід адміністрації Байдена до України неправильний. Стратегія майже повністю базується на неправильному уявленні про відносини з Росією. Я думаю, що зараз адміністрація Байдена не збирається робити багато для України. Вони хочуть просто поставити "галочку" – "зустріч провели".
Якщо Зеленський зробить те, що я порекомендувала, він отримає певні угоди, а не просто зустріч. Також він має публічно запросити Байдена приїхати до України. Росія зараз вважає, що Байден їх боїться, і якщо він не погодиться приїхати в Україну, то Кремль отримає підтвердження, що так воно і є.
Варто розуміти, що для Байдена та його команди відносини із Росією набагато важливіші за те, що відбувається з Україною. Це має змінитися, але я не думаю, що це станеться зараз. Ми історично знаємо, що поступки Росії ніколи не закінчуються ні для кого добре – і Байден не буде винятком. Одна зустріч не змінить курс Білого дому. Тим не менш, я вважаю, що Зеленському варто підняти питання врегулювання на зустрічі безпосередньо з Байденом, а також з членами Конгресу.
Найгірше – це коли після зустрічі не зміниться нічого. Якщо українці вважають, що проведуть зустріч і все – цього буде достатньо, то ні. Цього недостатньо. Зустріч не означає нічого. Що має зробити Зеленський – це домогтися певних угод і переконати Штати зробити те, чого б вони без цієї зустрічі не робили б.
