На саміті Україна-ЄС, який пройшов у Києві 12 жовтня, підписали низку документів. Серед них - багатостраждальну угоду про спільний авіаційний простір, що може активізувати авіаперевезення між ЄС і Україною. "Апостроф" розбирався, що підписали і про що говорили керівники України і Євросоюзу.
Коли чекали 7 років
У вівторок, 12 жовтня, в Києві відбувся черговий, вже 23-й саміт Україна-ЄС за участю президента України Володимира Зеленського, президента Європейської ради Шарль Мішель і президента Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен.
Головним результатом саміту стало підписання довгоочікуваного договору про спільний авіаційний простір. Документ повинен бути ратифікований кожною країною-членом ЄС і Україною, а поки це буде відбуватися, угода може набути чинності на тимчасовій основі.
Київ йшов до підписання цього документа більше 7 років. Багато в чому це було пов'язано з територіальними претензіями Іспанії до Великобританії. Справа в тому, що в документі згадувався британський аеропорт Гібралтар, який іспанці вважають незаконно окупуваним ще з 18 століття. Питання було нездійсненим, і ЄС відмовився підписувати договір в 2013 році. Потім була Революція гідності, окупація Криму та Донбасу. Здавалося, що можливостей інтегруватися вже не буде. Але проблема вирішилася сама по собі після виходу Великобританії зі складу Євросоюзу.
Тепер Україна отримає право призначати свої авіакомпанії для польотів в будь-які країни-члени ЄС, а будь-яка країна Євросоюзу зможе призначати будь-якого європейського перевізника для виконання рейсів в Україну. Більш того, європейські перевізники отримують право літати на внутрішніх українських рейсах.
Також Україна бере на себе обов'язок привести своє авіаційне законодавство у повну відповідність з європейськими правилами. Домовилися сторони і визнання українських сертифікатів, виданих літакам українського виробництва, перш за все, виробленим на заводі Антонова.
В цілому, очікується що ця угода сприятиме розвитку конкуренції на ринку авіаперевезень, внаслідок чого можливе зниження ціни на квитки. Втім, різкого обвалу цін на квитки зараз очікувати не варто, оскільки наслідки пандемії істотно позначилися на авіагалузі.
Правда, експерти досить скептично ставляться до підписання "Відкритого неба". Як зазначає авіаційний експерт і директор Інституту менеджменту та стратегій Богдан Долінце, зараз вплив цього договору буде набагато меншим, ніж два-три роки тому.
"Він був би дуже доречним в 2018-2019 році, але пандемія внесла свої корективи. Фактично з української сторони за ці 7 років було багато зроблено, в тому числі і приведення українського законодавства у відповідність європейському, і зняття обмежень на авіаперевезення між окремими державами. Тому вплив цього документа будуть вже менш вирішальним, в зв'язку з тим, що багато питань вже були зняті. це стосується більшості напрямків, за якими були раніше обмеження, а якщо вони і залишилися, то це тільки стосується Німеччини, Франції, і окремі напрямки в Нідерландах. З усіх нинішніх напрямків, 85% не підпадають під ті, чи інші обмеження, або ті квоти, які є, вони навіть не використовуються в повному обсязі", - розповів Долінце "Апострофу".
Тому, за його словами, говорити про глобальний вплив на авіаційний ринок між Україною і ЄС в цьому плані говорити не доводиться.
Примітною є заява найбільшого європейського лоукостера Ryanair, який напередодні оголосив, що якщо угоду про спільний авіа-простір буде підписано, то Ryanair значно розширить свою присутність в Україні і збільшить свої інвестиції. Зараз же Ryanair співпрацює з аеропортами тільки в п'яти містах - Києві, Львові, Одесі, Харкові та Херсоні, однак як заявили представники самої компанії, в Україні на даний момент існує 12 аеропортів, які підходять для співпраці з авіакомпанією.
"Ця угода вплине на внутрішній український ринок, так як вона дозволить зайти туди європейським компаніям і виконувати внутрішні українські перевезення. Чи будуть європейські компанії літати всередині України - це питання поки залишається відкритим, тому що крім лоукостера Ryanair, ніхто подібного бажання з європейських компаній не виказував ", - розповів Богдан Долінце.
Є ще кілька важливих нюансів, на які звертає авіаційний експерт. Для європейських компаній угоду про спільний авіаційний простір почне діяти з моменту підписання, а ось для українських компаній воно почне діяти в повній мірі, як тільки українська сторона виконає вимоги даного договору.
"Мова йде про приведення українського законодавства до вимог та принципів європейського. У нас є своє авіаційне законодавство, воно називається "Авіаційні правила України" і Повітряний кодекс. Вони повинні відповідати принципам і нормам ЄС, можуть бути якісь внутрішні деталі свої, але вони не повинні суперечити європейським. У принципі за 7 років очікування підписання даної угоди у нас більшість документів були приведені до європейського формату. Але є ряд напрямків, таких як допуск на ринок наземного обслуговування в аеропортах, питання забезпечення сертифікації допуску хендлінгових компаній, які забезпечують авіаційні послуги - вони ще працюють за старими документами. і завдання України як держави ці всі правила переглянути і переписати в ключі того, як цього вимагає ЄС. І коли ці правила будуть впроваджені, то фактично українські авіакомпанії отримають певні правила і права для роботи на ринках ЄС. Що ж стосується термінів таких змін, то Україні знадобиться 1,5 -2 роки, щоб в повній мірі впровадити всі необхідні вимоги", - зазначив експерт.
Не те щоб прорив, але Банкова задоволена
У скарбничку важливих досягнень на саміті Україна-ЄС 2021 також варто віднести і підписання договору про асоціацію України з європейською програмою фінансування досліджень та інновацій Horizon Europe і програмою Creative Europe. Крім того, на саміті заявили про допомогу у вигляді залучення мільярдних інвестицій в Україну. Правда, конкретних термінів не вказали...
За словами екс-міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, підписані на саміті Україна-ЄС договору - це позитивна новина, хоча безумовно, що хотілося б і досягнення великих результатів.
"Мабуть, в першу чергу, дискусія ведеться навколо доступу до ринків, полегшення, розширення наших можливостей, збільшення квот, зменшення тарифів. Про це постійно йдуть переговори. Але компроміс є тим, що є реалістичним на даному етапі. І це ми і отримали. Це питання про єдиний авіаційний простір, щоправда, вже давно на порядку денному, але добре, що хоча б це було нарешті підписане. Це певний прорив, хоча ми його чекали занадто довго з багатьох причин", - зазначив в коментарі "Апострофу" Костянтин Грищенко.
За його словами, в цілому, на саміті були озвучені позитивні для України сигнали.
"Це і сигнали з інвестицій, і підтримка антиолігархічних зусиль нинішньої влади, що для багатьох критиків всередині країни було несподіванкою. Я думаю, що Банкова має бути задоволена", - вважає екс-міністр.
Багато сигналів, в тому числі по військовому напрямку
За словами співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайла Пашкова, в спільній заяві України і представників ЄС, зробленому після саміту, було порушено низку важливих аспектів для подальшої співпраці України з ЄС.
"Я б відзначив кілька найбільш важливих пунктів в спільній заяві. Наприклад, той факт, що ЄС підтримує курс України на деолігархізацію і на реформу судової системи, в тому числі Конституційного суду. Також варто відзначити пункт про військове співробітництво, зокрема, про спільну зовнішню політику безпеки в рамках ЄС, яка є для ЄС дуже чутливою темою, і тут можна говорити про певні зрушення в цьому напрямку, тому що фактично ЄС говорить про те, що Україна залучається до ряду програм, у тому числі і PESCO (Постійне структуроване співробітництво по питань безпеки і оборони, - "Апостроф"). Для України це важливо. Важливо ще те, що ЄС все-таки виділяє асоційоване тріо зі Східного партнерства, і на цьому робиться акцент. Передбачається перегляд пріоритетів Східного партнерства на 6-му саміті. Це теж досить цікавий момент. Крім того, фіксується оновлення дев'яти додатків до Угоди про Асоціацію з ЄС. Це справді велике оновлення, яке рухає угоду про Євроасоціацію. І, звичайно, важлива підтримка кримської тематики, зокрема "Кримської платформи", - резюмував експерт.
