Заявлений росіянами видобуток води з-під Азовського моря для вирішення проблеми з водопостачанням у Криму не виправдав себе, незважаючи на масштабні інвестиції з російського держбюджету. Однак справедливо припустити, що для вирішення питання з водою в окупованому Криму Путін може знову взятися за шантаж України енергоресурсами. "Апостроф" розбирався, як росіяни витратили бюджетні гроші, щоб пробити дно Азовського моря, і які наступні кроки зробить Путін, щоб завести воду на півострів.
Проблема води залишається ключовою для окупаційної адміністрації у Криму. Після посухи у 2020 році стало зрозуміло, що вирішення цього питання стає критично важливим. Не допомогли навіть цьогорічні зливи, які залили південний берег півострова – вода особливо не затрималася ні у водосховищах, ні у підземних породах. В результаті у Білогірському районі – одному з найбільш благополучних щодо водопостачання в Криму і водному донорі для південно-східної частини півострова, вже у жовтні значно обміліли водойми.
Безумовно, сітка з численних анонімних телеграм-каналів та сторінок новин у "Вконтакті" та "Інстаграмі" з агресивною пропагандою допомагають окупантам спрямовувати невдоволення кримчан, викликане перебоями з водою, в "праведне" русло, а саме звинувачувати у всіх бідах півострова Україну.
Однак у цієї, здавалося б, безпрограшної тактики є дві прогалини. По-перше, це лише тактика, тобто короткострокове рішення. Путіну потрібна стратегія, тобто довгострокова відповідь на проблеми із водою.
По-друге, це казус "кухонних розмов", адже чим довше у кримчан виникають проблеми з водою, тим частіше у них з'являються спогади про те, що до "кримської весни" таких труднощів не було.
Щоправда, такі думки можуть виникнути лише у корінних місцевих жителів Криму, які мешкали на півострові до 2014 року. Після захоплення Криму почалося "Велике переселення" - цілеспрямований процес під егідою російської влади, яка взялася сприяти переїзду росіян до Криму, зокрема вихідців з Північного Кавказу та Закавказзя. Однак, незважаючи на тактику "змішування" населення, основний масив жителів Криму все ще залишається корінним, і думки в дусі "була Україна, була і вода", можуть періодично виникати в головах мешканців півострова. Бо ефемерна "хунта" та "фашисти" десь там, у Києві, а вода вона тут, поряд... Була.
"Корупція, Володимире, всюди корупція…"
Історія з черговою корупційною "багатоходівкою" від російських чиновників починається з кінця липня 2021 року, коли в "Росгеології" офіційно заявили про виявлення запасів підземних вод під дном Азовського моря.
На цей проект було витрачено чималі ресурси: Москва виділила субсидію в 300 мільйонів рублів. Запаси води під Азовським морем оцінили 0,5 - 1,2 мільярда кубічних метрів.
Але далі настав провал. Керівник Інституту водних проблем Російської академії наук Віктор Данилов-Данільян повідомив, що широко розрекламована у ЗМІ історія зі спробами добувати воду для Криму з-під дна Азовського моря показала "не просто негативний результат, а нищівний", оскільки виявилося, що вода без жодної експлуатації має мінералізацію 10,4 проміле, що у 10 разів перевищує гранично допустиму норму для прісної води.
За словами російського вченого, той факт, що проби води, здобуті з-під Азовського моря, вирушили на дослідження ще в липні, але обіцяні результати аналізів офіційно так і не були озвучені, може свідчити, що результати досліджень виявилися невтішними.
Потім у "Росгеології" заявили, що потрібно пробурити глибші свердловини – до 500 метрів. Але вже початок листопада, а офіційних результатів все ще немає. На тлі цього з'явилися підозри, що проект може бути згорнутий.
Ці припущення підкріплюються і тим, як про цей проект відгукуються представники окупаційної адміністрації. Зокрема, так званий глава Республіки Крим Сергій Аксьонов заявив, що стосовно води з-під дна Азовського моря поки що немає даних, і що рішення в цій ситуації очікується від федеральних структур РФ.
При цьому всі забувають про 300 мільйонів рублів, виділені на цей проект. Ніхто не говорить про результати досліджень прямо, всі лише тягнуть час, а гроші... А гроші, схоже, розсмокталися. Найцікавіше питання виникає у зв'язку з цим, чи знали в Росгеології, що ідея свідомо провальна, чи зрозуміли це лише "пробивши дно"?
Власне це не єдиний подібний проект - раніше ми писали про те, як кримські "кулібіни" висували зовсім фантастичні ідеї про вирішення проблеми з водою на півострові за допомогою "термо-гармат". Доктор географічних наук, член так званої "Кримської академії наук" професор Олександр Холопцев запропонував збирати водяну пару у хмарах, які концентруються у горах. Дослідники хочуть донести воду до сільськогосподарських районів Криму, щоб забезпечити необхідний рівень зрошення. Втім, в Кремлі, схоже, на таке гроші виділяти не хочуть - якщо в гіпотетичне перебування води під Азовським морем ще повірити можна, то в те, що можна легко і запросто нагрівати хмари, не поведеться навіть найвірніший путінець.
Тому ідеї мають бути більш правдоподібними – і тоді можна буде "попиляти" гроші на пошуку прісної води під, наприклад, Сивашем чи Чорним морем.
Провал за провалом
У будь-якому разі, згідно з міжнародним гуманітарним правом, саме держава-окупант – Росія - має забезпечувати тимчасово окуповану територію та громадянське населення на ній усіма ресурсами, у тому числі й водою.
"Все, що ми бачимо, підтверджує тезу про те, що Росія не може вирішити питання води для забезпечення присутності військового контингенту Російської Федерації в Криму. І всі потуги не дають результатів", - розповів "Апострофу" постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич.
Що ж до того, як Росія намагатиметься вирішити питання з водопостачанням Криму, то, за словами постійного представника президента в АР Крим у 2017-2018 роках Бориса Бабіна, росіяни не знайдуть воду для кримчан під Азовом.
"Крім того, слід розуміти, що запаси артезіанської води на самому півострові існують, але вони не відновлюються. Вони активно використовуються з 2015 року, і якийсь час вони можуть нарощувати видобуток води, але потім... Щодо водосховищ можлива модернізація водоймищ, але ми з 2014 року не бачили жодної успішної спроби. Основна проблема - водорозподіл. На ньому втрачається понад 70% води, призначеної для питних та господарських потреб населення. І тут нічого не робиться. Іншими словами, всі відповідні додаткові джерела будуть йти в нікуди, будуть йти буквально в траву, в пісок, оскільки вони губляться в системах водорозподілу", - вважає екс-постпред президента України в Криму.
Тепло в обмін на воду?
Напередодні зимових холодів, що насуваються, звучать припущення, що Путін блокуванням поставок газу через Україну хоче "осідлати" її в тому числі і в питаннях поставок води до Криму. Чи зможе Київ протиставити щось Кремлю – одне з найголовніших стратегічних питань для майбутньої української безпеки.
Втім, виходячи зі слів постійного представника Президента України в АР Крим Антона Кориневича, щодо водопостачання півострова Київ не збирається йти на компроміси.
"Відновлення водопостачання до Криму можливе лише після його деокупації та відновлення там конституційного ладу України. Тому це чіткі положення нашої нормативної системи, це законодавство України, всі в Україні мають і будуть його виконувати", - повідомив "Апострофу" Антон Кориневич.
Водночас, на думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, для Кремля питання води до Криму — це лише одне із численних напрямків у великій грі.
"Йде велика гра, яка неодноразово озвучена російською стороною. Йдеться про імплементацію Мінська-2, у тому вигляді, як це розуміє Кремль. Ось це головна мета, а все інше це дрібниці. І справа не лише у питаннях транзиту газу: також призупинено квоти на постачання вугілля, електроенергії. Це все ланки одного ланцюга. Росія максимально намагатиметься знизити транзит. Це їхня головна стратегічна мета – енергетична блокада України", - зазначає Омельченко.
За його словами, робити певні кроки українському уряду потрібно було раніше.
"Ще влітку треба було не створювати умови (для можливості шантажу з боку РФ - "Апостроф"), а зараз уже складно наростити запаси вугілля, бо почався осінньо-зимовий період, і логістика не дозволяє це все поповнювати у необхідному режимі. Тому уряд має вже створювати спеціальний план у цих умовах, та передбачати закупівлю вугілля і навіть обмеження або спеціальні графіки для постачання електричної енергії та тепла, тобто цим уряд повинен займатися дуже серйозно, розглядати сценарії нульового транзиту, як провести "редизайн" системи в цих умовах, як поповнити запаси природного газу, тобто дуже багато роботи. Займається уряд нею чи ні – мені важко сказати", - підсумував експерт.
