Офіс президента України активно поширює переможні наративи після телефонної розмови Байденом з Зеленським. Особливо активно коментував результати розмови глав держав глава Офісу президента Андрій Єрмак, характеризуючи діалог Байдена та Зеленського як "надзвичайно теплий і відвертий". У експертів виникають серйозні сумніви щодо такої оцінки результатів розмови. Про ризики для України та інтереси США, які можуть не співпадати з нашими, читайте у матеріалі "Апострофа".
У четвер, 9 грудня, відбулася телефонна розмова Президента США Джо Байдена із Президентом України Володимиром Зеленським. На сайті Президента України повідомляється, що ключовим питанням переговорів була ситуація з безпекою навколо України та перспективи активізації мирного врегулювання, відповідно до чого американська та українська сторони скоординували позиції щодо подальших кроків у цьому напрямку. Також у прес-релізі ОП повідомляється, що Зеленський приділив особливу увагу проблематиці енергетичної безпеки, наголосивши, що українська сторона розглядає проект "Північний потік – 2" виключно крізь призму енергетичних гарантій та гарантій безпеки, у зв'язку з чим під час розмови обговорювалися конкретні кроки, які можуть бути здійснені для посилення енергетичної стійкості України.
Цікаво, що першим прокоментував результати телефонної розмови двох президентів голова ОП Андрій Єрмак, який розповів в ефірі програми "Право на владу" на телеканалі "1+1", що Байден проговорив із Зеленським 1,5 години, і назвав розмову надзвичайно "теплою, відвертою, продуктивною та своєчасною".
Крім того, за словами Єрмака, Байден попередив Путіна про безпрецедентні санкції, які почнуться, якщо Кремль вирішить продовжувати ескалацію навколо українських кордонів аж до вторгнення на територію України. Глава ОП також додав, що США нададуть Україні всю необхідну допомогу для того, щоб Україна могла будь-якої миті дати відсіч, і що Байден "дуже чітко наголосив, що рішення про вступ України до НАТО є рішенням лише українського народу", і нібито Байден сказав Путіну, що будь-які переговори та будь-які рішення, що стосуються України, не можуть бути ухвалені без України.
Але тут почалися різночитання. В американської та української сторони вийшли прес-релізи, відмінні один від одного. У заяві Білого дому йдеться, що американська адміністрація підтримує "Нормандський формат" і не збирається розглядати інші формати врегулювання ситуації на Донбасі, тоді як у прес-релізі Банкової повідомляється, що Україна отримала "пропозиції щодо розблокування мирного процесу і готова обговорювати їх у різних форматах", а ось про Нормандський формат - ані слова.
Раніше Зеленський висловлював зацікавленість у залученні США до Нормандського формату. Подібна зміна риторики Банкової може означати, що в розмові Байдена з Зеленським все було аж ніяк не так райдужно, як про це розповідав Єрмак.
Враховуючи недавню публікацію відомого американського видання Associated Press про те, що США чинитимуть тиск на Київ, щоб Україна офіційно поступилася частиною автономії окупованим землям на сході країни, з'являються обґрунтовані підозри, що саме ця теза могла прозвучати в 1,5-годинній "теплій та відвертій" розмові Байдена з Зеленським. І якщо це так, то стає зрозуміло, навіщо Байден захотів приєднатися до Нормандського формату через 7 років і чому Київ різко переглянув свої позиції з цього приводу.
Розмінна монета чи втрата суб'єктності?
На думку політолога Олексія Голобуцького, все, що відбувається останнім часом – у тому числі й переговори між Києвом та Вашингтоном – свідчить про те, що ми повністю втратили суб'єктність і нас просто ставлять перед фактом після того, як "старші брати" вже про все домовилися. Експерт підкреслив, що від активності України багато що залежить, оскільки для Байдена питання щодо Донбасу не настільки важливе, і він можна пожертвувати їм заради більш глобальних торгів.
"Байден хоче здійснити якусь велику угоду з Путіним, і не з приводу України, а, швидше, з Китаєм. Україна може виявитися просто розмінною монетою. Підкреслю, що тільки може, бо ясна річ, ні в американському суспільстві, ні в Конгресі здача України Кремлю підтримкою не користується, але для того, щоб заявляти свої позиції, треба цим займатися, а не чекати поки нам повідомлять про торги як про факт, що відбувся, треба мати якусь чітку позицію нашої влади для того, щоб з нею не грали", - зазначив він.
За словами Голобуцького, є два прийнятні для Києва сценарії. Перший - сценарій повернення окупованих територій та збереження унітарної держави. Друге – питання Донбасу знову заморожується.
"Але цього не хоче Путін. Також це не вигідно Байдену, який хоче швидше позбутися цього всього. Але у нас іншого виходу немає... Путіну треба вирішити питання з Україною у тій чи іншій формі до 2024 року, та закріпити свій статус "об'єднувача російських земель" під час "транзиту влади". Тому створення Союзної держави, куди увійде Білорусь і, припустимо, частина Донбасу – це варіант, який вони серйозно розглядають", - вважає політичний експерт.
На Банковій повинні розуміти всі ризики
Говорячи про ймовірну участь США у Нормандському форматі, політолог Віталій Кулик висловив сподівання, що на Банковій розуміють усі ризики такого рішення. Експерт наголосив, що Вашингтон і Київ можуть мати різні інтереси у питанні врегулювання конфлікту на Донбасі.
"Тому якщо ми говоримо про Нормандський формат плюс США, то хотілося б розуміти в якому вигляді це відбуватиметься: консультації глав зовнішньополітичних відомств та Держдепу відповідно, або це буде рівень участі президента США у переговорах Нормандського формату. Ще один момент: рішення цих самітів не можуть мати види якихось меморандумів, рекомендацій та побажань: це будуть дедлайни та чіткий план реалізації всього, що буде досягатися під час цих самітів, якщо у нас є протиріччя між позицією Києва та Вашингтона, то ми ризикуємо потрапити у вилку, з якої буде неможливо вибратися. За умови тиску Росії, якщо США прийматимуть позицію половини, то програє Україна в будь-якому випадку", - пояснив експерт.
Водночас, експерт Ярослав Божко зазначає, що рішення, яке буде прийнято щодо нового формату співпраці, стане більш зрозумілим по конкретних управлінських рішеннях Офісу Президента і навіть, можливо, кадрових рішеннях американської сторони.
"Найближчими 3 місяці слід звернути увагу на динаміку відносин США та України. Тоді стане зрозуміло, куди ми рухаємось далі", - наголосив він.
