У вівторок, 1 лютого, у Києві прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та його польський колега Матеуш Моравецький зустрілися із президентом України Володимиром Зеленським. Напередодні очікувалося підписання договору, який формалізує спілку Лондон-Варшава-Київ. Офіційна причина – зараження коронавірусом британського міністра закордонних справ Елізабет Трасс. Незважаючи на цей неприємний збіг, нові союзники України все одно пообіцяли нашій країні допомогу у газових та фінансових справах. Про те, чим Лондон із Варшавою хоче підтримувати Україну в протистоянні з Росією, і в чому їхній інтерес, читайте у новому матеріалі "Апострофа".
"Грім" від поляків
Учора, 1 лютого, у Києві відбулося одразу дві знакові зустрічі – спочатку президент Володимир Зеленський провів переговори з прем'єр-міністром Польщі Матеушем Моравецким, а потім у Маріїнський палац завітав і британський прем'єр-міністр Борис Джонсон. Зустрічей було дві, але їхня мета одна – проявити солідарність Великобританії та Польщі з Україною в момент, коли Росія продовжує спекулювати на темі ескалації біля українських кордонів.
Насамперед, Зеленський із Моравецьким обговорили ситуацію у сфері безпеки навколо України. Прем'єр Польщі заявив, що Варшава планує передати Україні боєприпаси, ПЗРК "Грім" (модернізована "Ігла") та дрони різного типу.
Ключову увагу було приділено поглибленню співпраці з метою забезпечення енергетичної безпеки України та регіону. Співрозмовники обговорили можливості збільшення обсягів постачання газу в Україну територією Польщі через польський LNG-термінал і домовилися побудувати спільний газопровід, щоб збільшити постачання газу між країнами.
І, звичайно ж, Зеленський і Моравецький знову згадали про загрози безпеці, які несе проект "Північний потік – 2", підтвердивши наміри протидіяти російському газопроводу. Фактично ж йдеться про протистояння інтересам не лише Кремля, а й Німеччини, яка завзято намагається домогтися запуску ПП-2.
На заваді союзу – коронавірус
Цього дня переговори у Зеленського не скінчилися. Так, увечері до Києва прилетів літак з британським прем'єр-міністром Борисом Джонсоном. Після переговорів стало відомо, що Великобританія виділить ще близько $2,7 млрд на британсько-українські інфраструктурні та енергетичні проекти. Також Борис Джонсон заявив, що на цьому фінансової допомоги Україні від Лондона не завершиться.
До цього варто додати, що минулого тижня Верховна Рада ратифікувала міжурядову угоду між Україною та Великобританією про кредит на суму близько $2,3 млрд. для закупівлі та спільного будівництва кораблів для Військово-Морських Сил України.
Угодою передбачається надання Україні офіційної підтримки у формі кредитів на суму до 1,7 млрд фунтів стерлінгів ($2,28 млрд за поточним курсом) для фінансування реалізації державного інвестиційного проекту з постачання двох протимінних кораблів, їх доставки та обслуговування, спільного будівництва 8 ракетних катерів, доставка та встановлення систем озброєння на існуючі кораблі, спільне будівництво фрегата, а також консультаційна та технічна підтримка будівництва військово-морської інфраструктури, включаючи доставку обладнання. Офіційна підтримка українській стороні складатиметься із позик UKEF (агентство експортного фінансування Великобританії) з експортного фінансування та банківських позик на строк до 10 років.
Звичайно ж, під час розмови Зеленського та Джонсона не обійшлося без теми безпеки та можливої агресії. Прем'єр-міністр Великобританії розповів про санкції проти Кремля у разі ескалації.
"Санкції будуть активовані, якщо нога російського військового ступить на українську землю. Життєво важливо, щоб у Москві це зрозуміли. Це робиться не для того, щоб проявити ворожість, а щоб показати свою відданість захисту свободи, демократії та суверенітету України перед агресією (зі сторони Росії)", - заявив Джонсон.
Варто зазначити, що в Лондоні раніше детально пройшлися з приводу неприємностей, які чекають на керівництво РФ у разі нападу.
Виступаючи в неділю, 30 січня, у телеефірі ВВС, Ліз Трасс сказала, що під нові санкції можуть потрапити російські фінансові установи, енергетичні компанії та будь-які фірми та особи, які підтримують російську владу.
"Зараз санкції за законом вузькоспрямовані: ми можемо вводити їх лише проти компаній, які прямо замішані в дестабілізації України. Ми хочемо розширити охоплення, так щоб під санкції могла потрапити будь-яка компанія, яка представляє інтерес для Кремля, і сам російський режим, щоб путінським олігархам і компаніям, що підтримують російську державу, не було куди сховатися", - пояснила Ліз Трасс в іншому інтерв'ю - британському телеканалу Sky News.
Після подібних заяв можна справедливо сказати: нарешті в Україну привезли не глибоке занепокоєння, а конкретну допомогу. Ложкою дьогтю тут став сам факт не підписання союзу, оскільки британський міністр закордонних справ Ліз Трасс захворіла на коронавірус прямо перед зустріччю, на якій вона мала урочисто підписати новий союз Лондон-Варшава-Київ. Таке несподіване погіршення стану здоров'я глави британського МЗС одразу викликало у соцмережах конспірологічні версії про нібито небажання Британії поспішати з підписанням договору через неформальні переговори з Кремлем. Проте експерти запевняють: це просто прикрий збіг.
"З того що мені відомо від моїх джерел, причина цілком прозаїчна. Це мало бути урочисте оголошення. Зазвичай такі речі робляться на рівні рівноцінного представництва, а оскільки це було неможливо, то тому вирішили почекати. Жодної конспірології тут немає", - вважає експерт-международник Алексей Кафтан.
Подібної думки дотримується і співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
"Найімовірніше причина у хворобі. Пройде тиждень-два, і в лютому дуже чітко проясниться все повністю з приводу цього альянсу", - вважає експерт.
У чому інтерес союзників?
Як би там не було, несподівана активізація Лондона та Мінська за українським напрямом виглядає дуже обнадійливо. Водночас геополітика – річ складна та безоплатною не буває. Тому виникає закономірне питання: у чому саме полягає інтерес Великої Британії та Польщі від укладання союзу з Україною?
За словами експерта-міжнародника Олексія Кафтана, поточний процес створення нового союзу стає зрозумілішим, якщо згадати історію Близького Сходу.
"Тут варто проводити паралелі з Багдадським пактом, він же СЕНТО (Організація Центрального Договору, до яких входили Великобританія, Іран, Ірак, Пакистан, Туреччина, договір був підписаний у 1955 році - "Апостроф"). Логіка тут абсолютно та сама: держава-член НАТО з хорошими позиціями в Альянсі утворює регіональний союз. У випадку з СЕНТО йшлося про протистояння радянській загрозі просування на Близький схід. Тоді країни Багдадського пакту отримали дуже непогану модернізацію свого військово-промислового комплексу, промисловості загалом, зміцнили свої зв'язки із Заходом, зокрема, торгові. Власне, ми все це бачимо і в нашому випадку зараз. Тобто це стара заготовка", - каже експерт "Апострофу".
"Тут радує те, що пропозиція про цей союз виходила саме з української сторони, і дуже добре, що британці і поляки підтримали цю ініціативу. Такий трійний союз цілком виправданий з погляду минулого досвіду. З іншого боку, враховуючи те, що Великобританія вийшла з ЄС, нам тут дуже пощастило, оскільки вона не пов'язана з жодними серйозними зобов'язаннями з континентальною Європою в цьому контексті, тому Великобританія може проводити досить активну і рішучу зовнішню політику. Більше того, це вписується у концепцію "Глобальної Британії", запропоновану Борисом Джонсоном. Тобто це розвиток глобальних зв'язків, у тому числі інтеграційних, за різними напрямками. Не лише в рамках Європи, а з огляду на те, що Британія має досвід глобальної імперії", - розповів експерт-міжнародник.
Що ж до польського інтересу у новому союзі з Україною Великобританією, то співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков вважає у поляків інтерес цілком очевидний та зрозумілий.
"Україна в даному випадку де-факто виступає буферною зоною між Росією та Польщею. І поляки чудово розуміють, що якщо впаде Україна, то наступною буде Польща. Тому Україна розглядається як своєрідний бастіон протистояння російської експансії, і поляки це дуже добре розуміють. Тому у Польщі тут є прямий і чіткий інтерес у сфері безпеки", - пояснив експерт "Апострофу".
У британців навпаки – відразу кілька цілей, які не можна відділяти одну від іншої.
"У поточній ситуації британці використовують комплексний підхід, при якому одним ходом вирішується кілька завдань. По-перше, просування в регіоні, який історично, так чи інакше, цікавий британцям. Це свого роду затвердження своїх позицій в умовній буферній зоні між Європейським Союзом та Росією. Йдеться про пояс Балтійських держав, у яких з британцями прекрасні відносини, це Польща, у якої з Великобританією – давні політичні та економічні зв'язки, які добре розвиваються. Наступний момент – розвиток концепції Глобальної Британії, в яку вписується така присутність на європейському фронтирі. Це питання диверсифікації впливу та ресурсів", - підсумував Олексій Кафтан.
