МЗС України отримало офіційний запит США щодо призначення американським послом в Україні Бріджіт Брінк. Сама собою ця новина є дуже важливою для Києва: Вашингтон майже три роки не призначав свого посла, що фактично знижувало рівень співпраці між США та Україною. Про те, що відомо про нову кандидатуру на роль посла США в Україні та на кого у Києві робитиме ставку пані Брінк, читайте у матеріалі "Апострофа".
"Обезголовлене" посольство
Чутки про можливе призначення Бріджіт Брінк Надзвичайним та Повноважним послом США в Україні циркулювали ще з грудня минулого року. У середу, 2 лютого, українське МЗС підтвердило, що Київ нарешті отримав запит Сполучених Штатів на призначення посла США в Україні. "Я можу підтвердити, що Україна отримала запит США на призначення пані Бріджіт Брінк послом США в Україні, і МЗС вже запустило відповідну процедуру узгодження її кандидатури", - повідомив журналістам голова МЗС України Дмитро Кулеба.
Уже майже три роки в Україні немає американського посла. Протягом цього часу американську місію в Україні очолювали тимчасові повірені у справах: колишній посол США в Україні 2006-2009 років Вільям Тейлор, а також Крістіна Квін, яка наразі очолює місію.
Посольство США в Україні "осиротіло" у квітні 2019 року, коли президент Дональд Трамп відкликав посла Марі Йованович, яка є прихильницею Демократичної партії США, звинувативши її у політичних іграх. З обранням на пост президента Джозефа Байдена в Києві очікували, що "безголове" посольство нарешті отримає свого офіційного та повноважного представника, підвищивши рівень двосторонніх відносин між Україною та США. Проте весь перший рік каденції Байдена цього не відбувалося.
Серед експертів зазначали, що в ситуації, що склалася, винен навіть не стільки сам Байден, скільки республіканці. Справа в тому, що сенатор-республіканець Тед Круз, вимагаючи від Адміністрації Байдена запровадити санкції проти "Північного потоку-2", особисто заблокував цілу низку посольських призначень, у тому числі і на посаду посла в Україні. Однак, швидше за все, тепер лід рушив, особливо після того, як законопроект, який просував Тед Круз, провалився в Сенаті.
Відповідно до процедури, агреман (угоду на призначення) на Брінк має надати й українське МЗС. Потім слідує номінація та затвердження Сенатом США, що може зайняти від двох тижнів до кількох місяців.
Американіст, професор Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Галака здивований, що прізвище майбутнього посла оприлюднили до того, як отримати агреман від української сторони.
"Це якось не зовсім традиційно, оскільки зазвичай до отримання агреману прізвище не оприлюднюється. Але оскільки американська сторона оприлюднила, то й українська сторона підтвердила, що такий запит надійшов. Я не думаю, що будуть проблеми із затвердженням, тому судячи з усього, незабаром в Україні з'явиться посол від США. І дякувати Богу. Тому що 3 роки без посла – це якась ненормальна ситуація", - каже експерт "Апострофу".
Хто така Бріджіт Брінк?
Бріджіт Брінк розпочала дипломатичну кар'єру в Державному департаменті США у 1996 році.
"Я розпочинала свою кар'єру на Балканах у 1990-х. Досвід, який я отримала там, допоміг мені побачити, як швидко громадський порядок може впасти і це призводить до війни", - розповідала Бріджіт Брінк у своєму інтерв'ю словацькому виданню "Slovak Spectator" з нагоди призначення її Надзвичайним та Повноважним Послом США у Словаччині у 2019 році.
У цьому ж інтерв'ю Брінк заявила, що присвятила більшу частину своєї кар'єри роботі над європейськими проблемами, приділяючи особливу увагу зміцненню трансатлантичних зв'язків. Відомо, що Бріджіт Брінк володіє російською, сербською, а також грузинською та французькою мовами.
З 1997 по 1999 рік Бріджіт Брінк була консульським політичним співробітником у посольстві США в Белграді. Потім, аж до 2002 року, Брінк працювала референтом на Кіпрі, а з 2002 по 2004 рік – спеціальним помічником заступника секретаря Держдепу США з політичних питань у Європі.
Після цього вона опинилася в Грузії, де з 2005 до 2008 року очолювала політико-економічний відділ посольства США. Після цього Брінк отримала посаду заступника директора у справах Південної Європи у Державному департаменті США.
У 2009-2010 роках Брінк входила до складу Ради національної безпеки як координатор розвитку відносин Вашингтона з країнами Егейського моря та Південного Кавказу (Туреччина, Греція, Кіпр, Грузія, Азербайджан, Вірменія). У 2011 році Брінк повернулася до Грузії як заступник голови місії посольства США у Тбілісі. З 2014 року Брінк перевели на ту саму посаду, але вже в Узбекистані.
Потім, з 2015 по 2018 роки, була заступником помічника держсекретаря в Бюро у справах Європи та Євразії, куруючи Східну Європу, Кавказ і відповідаючи за питання, пов'язані з тривалими конфліктами в Європі. Це означає, що конфлікт Росії та України вже раніше входив у сферу її роботи.
На кого з керівництва Держдепу орієнтується Брінк? Джерела "Апострофа" стверджує, що вона вже багато років орієнтується на нинішнього заступника голови Держдепу Вікторію Нуланд, яка просувала свій протеже кар'єрними сходами.
Цікаво, що прізвище Брінк фігурує у звітах про справу по компанії "Бурисма", де йдеться, що Бріджіт Брінк, будучи помічником заступника Держсекретаря, було повідомлено про питання щодо цієї компанії до Хантера Байдена, сина нинішнього господаря Білого дому.
Утім, і республіканці, і демократи відзначають професіоналізм Бріджіт Брінк. Саме тому незважаючи на те, що у 2019 році при владі була Адміністрація Трампа, Бріджіт Брінк була призначена на посаду Надзвичайного та Повноважного Посла США у Словаччині.
Цікаво, що у своєму інтерв'ю вже на посаді посла у Словаччині Брінк заявила, що на початку своєї кар'єри зіграла певну роль у підтримці вступу Словаччини до НАТО. Про ефективність Брінк у ролі посла США у Братиславі свідчить той факт, що США та Словаччина уклали двосторонню угоду про оборонне співробітництво.
Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик позитивно оцінив кандидатуру Бріджіт Брінк.
"Вона – досить досвідчений дипломат і знає пострадянський регіон. Вона працювала у Ташкенті, Центральній Азії, працювала у Тбілісі та на Балканах. Вона добре готова до такого призначення. Плюс кандидатура Бріджіт Брінк – це кандидатура досить високого рангу, оскільки три роки працювала на посаді помічника заступника Держсекретаря в Адміністрації Обами у його другу каденцію", - наголосив Дубовик.
Чи буде Банкова проти Танкової?
Утім, на рахунку Бріджіт Брінк є і неприємний епізод у Грузії. У 2018 році американський журнал Foreign Policy, посилаючись на свої джерела, писав, що Брінк мала б втретє повернутися до Тбілісі – вже як посол. Однак на вимогу Бідзини Іванішвілі, фактичного глави держави, влада Грузії виступила проти кандидатури Брінк. Справа в тому, що у 2018 році відбулися вибори, і грузинська влада не хотіла бачити Брінк через те, що вважала американського дипломата прихильницею Саакашвілі.
Закономірно, що грузинське МЗС заперечує цю версію. У випадку з Україною варто очікувати, що і тут у Брінк можуть виникнути cуперечності з Банковою з низки питань. Це і затримка із призначеннями керівників антикорупційних органів, і провал судової реформи.
Якщо ж говорити про зовнішню політику, то саме Брінк доведеться якось відповідати на вічні питання Зеленського до Заходу, і до США зокрема, про те, "чому Україна досі не в НАТО?" і "чому Захід розводить паніку, руйнуючи нам економіку?".
До слова, такі словесні ескапади з боку Зеленського спричиняють неоднозначну реакцію за океаном. Наприклад, американський сенатор-демократ Кріс Мерфі, не приховуючи роздратування, звинуватив Зеленського в тому, що той більше захоплений Twitter-війнами зі США, аніж зміцненням оборони України.
Ще незручнішим був момент, коли постпред Росії при ООН Василь Небензя на засіданні Ради безпеки цитував Зеленського - його заклики до Заходу "не панікувати". Отже, певне непорозуміння у відносинах України зі США явно присутнє.
У цій ситуації найбільше насторожує поведінка Банкової: чи спроможні вони вибудувати адекватну лінію співпраці з Бріджіт Брінк або ж на нас чекають публічні обміни шпильками між Офісом Зеленського та посольством? Як вважає американіст Сергій Галака, подальший розвиток подій у цьому контексті набагато менше залежатиме від майбутнього посла, ніж від української сторони.
"Я ніде не чув жодних даних, що Брінк виявила нестримність чи ще якісь якості, невластиві дипломату. Це кар'єрний дипломат традиційної школи. Вони не дозволяють собі якихось незрозумілих висловлювань, і діють у рамках інструкцій, отриманих із Держдепу. Своє особисте забарвлення надають роботі, але не більше. Адже посольство – це структура напіввоєнна, із серйозною дисципліною", - розповів експерт.
Водночас, у коментарі "Апострофу" політолог Віталій Кулик зазначив, що активний посол, який прислухатиметься до громадського сектору, не може не лякати Банкову.
"Новий посол має широкий спектр контактів із різними країнами пострадянського простору. У Грузії була претензія до неї, але це була неофіційна позиція, було те, що вона підтримувала контакти з політичною силою Саакашвілі, з ним самим, і досить багато цих контактів були сприйняті нинішньою владою як спроба підіграти опозиції. Я не думаю, що вона використовуватиме таку тактику в Україні, але те, що вона буде центром сили – це очевидно. Я не думаю, що виникнуть якісь серйозні конфлікти між послом і Банковою. Колишні посли втручалися, впливали і просували позицію своєї країни в Україні, і висловлювали своє побоювання щодо тих чи інших дій, однак це зараз робить і Держдеп сам. Блінкен прямо говорить і про САП, і про рішення ДБР, і про судову реформу, тому посол просто артикулюватиме жорсткіше і триматиме руку на пульсі щодо тих зобов'язань, які Київ брав на себе", – підсумував Віталій Кулик.
