Дев'ятигодинні переговори політичних радників лідерів країн Нормандської четвірки в Берліні завершилися нічим. Глава Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак не погодився з вимогами Кремля вести "прямі переговори" з бойовиками ОРДЛО, а радник президента Франції Еммануель Бонн та радник німецького канцлера Йєнс Плетнер не стали підігравати Кремлю. Представник Кремля – заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак – відлетів до Москви, не солоно хлібавши. Як нинішні переговори можуть позначитися на перспективах Нормандського формату і чому Берлін і Парижем не пішли на поводу у росіян, читайте в матеріалі "Апострофа".
Обійшлося без "зради"
Під час переговорів сторони не дійшли спільного знаменника. Київ відмовився узгоджувати підсумковий документ зустрічі із російськими формулюваннями щодо врегулювання ситуації на Донбасі.
"Сьогодні ми не змогли дійти якогось спільного документу. Справді, переговори тривали майже дев'ять годин. Було б дуже добре, якби на другу зустріч у "нормандському форматі" після тривалої перерви ми змогли щось узгодити, таке бажання є, але сьогодні сталося як сталося", - заявив Андрій Єрмак на підсумковому брифінгу.
Глава ОП зазначив, що робота "нормандських радників" продовжиться, анонсувавши нові переговори найближчим часом. За словами Андрія Єрмака, сторони налаштовані на діалог і погоджуються з необхідністю виконувати Мінські угоди.
"Зустрічі радників продовжуватимуться. У нас є розбіжності та позиції, які необхідно узгоджувати, але головне, що є воля продовжувати та домовлятися", - запевнив Андрія Єрмак.
За попередніми даними, нові переговори знову відбудуться у Берліні вже у березні.
Російський представник Дмитро Козак після зустрічі заявив, що переговорний процес щодо Донбасу опинився в "патовій" ситуації через те, що Україна відмовляється йти на поступки та погоджуватися з кремлівським трактуванням Мінських угод.
"Ми намагалися узгодити позиції відштовхуючись від попередніх переговорів. На жаль, подолати розбіжності щодо Мінських домовленостей не вдалося. Позиція України була непохитною", - сказав Дмитро Козак.
За його словами, Київ відмовився узгоджувати "конституційний статус" Донбасу, а представники Німеччини та Франції не продемонстрували готовності "натиснути на Київ".
"Поки що ми в ситуації невизначеності, і все залежить від дій офіційного Києва. Сьогодні, на жаль, ситуація патова. Я впевнений, що єдиний міжнародний ефективний механізм, який може сприяти врегулюванню конфлікту, це Нормандський формат", - резюмував Дмитро Козак.
Кремлівське заперечення
Позиція Кремля залишається незмінною: Кремль заперечує свою участь у війні на Донбасі та зобов'язання щодо виконання Мінських угод. Під час брифінгу Дмитро Козак згадав нещодавню публікацію "Апострофа" із коментарем судді Конституційного суду у відставці Віктора Шишкіна, в якому він розкритикував Мінські угоди.
"Українському ЗМІ "Апостроф" дав інтерв'ю колишній суддя Конституційного суду України – противник Мінських угод… Він заявив, що пана Порошенка та пана Кучму слід притягнути до кримінальної відповідальності за державну зраду у зв'язку з тим, що вони підписали мінські угоди, в яких (увага!) 20 зобов'язань України, 6 зобов'язань ОБСЄ, 2 зобов'язання ОРДЛО та жодного зобов'язання Росії. Професійний юрист вищої якості проаналізував Мінські угоди та зробив такий висновок", - заявив Дмитро Козак.
Щоправда, тут Козак мимоволі виступив адвокатом України: адже виходить, що під час запеклих боїв під Дебальцевим, в яких брали участь росіяни, офіційний Київ де-факто був змушений підписатися під абсолютно невигідними для нас умовами угод. Як виконувати такі домовленості, якщо вони були оформлені на штиках російських солдат, представник Росії не пояснив.
У нинішній складній військово-політичній ситуації, в якій опинилася Україна, відсутність поганих новин уже сама по собі хороша новина. Перед зустріччю мали місце побоювання, що Берлін та Париж за мовчазної згоди Вашингтону спробують розблокувати Мінський процес за рахунок політичних поступок Києва. Докладніше про це буде сказано нижче, але варто зазначити, що побоювання на даному етапі виявилися безпідставними.
"Основний результат, що берлінська зустріч завершилася нічим. Якби учасники підписали підсумковий документ, то він був би не на користь України з огляду на нинішню ситуацію з концентрацією військ РФ поблизу наших кордонів. Розрахунок росіян на поступки з боку Києва не виправдався, хоча Дмитро Козак раніше говорив, що Берлін та Париж на словах підтримують російську лінію. Тепер же він визнав, що представники Франції та Німеччини, навпаки, намагаються знайти для Києва "зручну нішу", щоб Україна продовжувала вести стару політичну лінію", - зазначив у розмові з "Апострофом" представник України у ТКГ Сергій Гармаш.
Наразі готовність російської сторони вести подальші переговори, за словами Дмитра Козака, залежить від того, як відбуватимуться переговори у ТКГ. Основний інтерес Кремля полягає в тому, щоб на засіданнях Контактної групи обговорювався, як сказав представник РФ, "майбутній статус Донбасу" на підставі пропозицій Києва або "пропозицій" бойовиків.
Поки що офіційна позиція Києва, як підтвердив "Апострофу" Сергій Гармаш, залишається незмінною: "прямого діалогу" з бойовиками та обговорення їхніх "проектів та пропозицій" не буде.
Загроза "особливого статусу"
Перед зустріччю у Берліні були резонні побоювання, що Москва за мовчазної згоди керівництва Франції та Німеччини протисне своє бачення реалізації "Мінська".
Олії у вогонь підливали постійні заяви влади США та держав ЄС про необхідність Києва та Москва виконувати Мінські угоди. Зважаючи на те, що Кремль усі вісім років війни відмовляється визнавати себе стороною конфлікту, а США та ЄС не можуть змусити РФ змінити позицію, то будь-який прогрес у цьому питанні можливий лише за рахунок поступок з боку Києва.
Глава Держдепартаменту США Ентоні Блінкен за кілька днів до зустрічі в Берліні заявив, що Донбас за певних умов може отримати "особливий статус" в Україні, оскільки про це йдеться у Мінських угодах.
"У Вашингтоні і раніше говорили, що, формально кажучи, при реалізації "Мінська" ОРДЛО за підсумком може отримати "особливий статус". У таких заявах немає нічого несподіваного, у нас є відповідний закон (Про особливості місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях - "Апостроф"). Такі згадки "Мінська" мали швидше ритуальний характер, хоча є ризик, що Київ можуть схиляти до якихось "компромісів" по Донбасу", - каже "Апострофу" голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Формально пан Блінкен не сказав нічого нового, але питання "особливого статусу" в нинішньому контексті є основною вимогою Кремля. Так само як і "гарантії" щодо вступу України до НАТО, які Москва вимагає від Заходу. Причому ці два аспекти безпосередньо пов'язані один з одним. Якщо Кремль вштовхує ОРДЛО назад в Україну на власних умовах - "конституційна реформа", "особливий статус" із правом вето на зовнішню політику - шлях Україні в стороні НАТО і ЄС буде відрізаний.
"Операція-фінляндизація"
Реалізація "Мінська" за російським сценарієм - сама по собі "гарантія" того, що Україну не приймуть до НАТО. Привертає увагу той факт, що РФ, агресивно граючи м'язами біля кордонів України, змогла перевести дипломатичну дискусію з європейцями з ОРДЛО на тему "запобігання європейській війні" за всяку ціну.
У тому числі, за рахунок фінляндизації України – для цього потрібна згода європейських столиць із "нейтральним статусом", який буде нав'язаний Києву ззовні. Витоки у провідних американських ЗМІ вказують, що президент Франції Еммануель Макрон під час нещодавньої зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним могли обговорювати "нейтральний статус" України.
Хоча пан Макрон уникнув прямої відповіді на запитання журналістів про "фінляндизацію" нашої країни, ця історія ще може заграти новими фарбами.
"Геополітична гра Берліна, Парижа та Москви навколо можливої "фінляндизації" України має місце. Причому за спиною у Вашингтона. "Фінляндизація" укладається у компромісний сценарій, можливий між Кремлем та державами "старої" Європи. Вони, як і у 2008 році, не хотіли бачити Україну членом Альянсу, така їх позиція залишається і зараз", - зазначив у коментарі "Апострофу" голова аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
Разом з тим, зустріч у Берліні показала, що Франція та Німеччина у "Нормандському форматі" намагаються балансувати між Україною та РФ з метою не допустити масованої ескалації конфлікту. Сьогодні дипломатичний маятник хитнувся у бік Києва, хоча ще вчора він був ближчим до російських позицій. Якою буде позиція Парижа та Берліна на наступній зустрічі залежатиме від того, наскільки Офіс президента Володимира Зеленського виявиться непохитним у питанні поступок Росії.
