Балтійські країни, відкрито підтримуючи Україну, звели дипломатичні контакти з Кремлем до формального мінімуму: Москва зажадала від послів Естонії та Латвії до РФ залишити країну. На тлі постачання в Україну західних озброєнь, включаючи і танки, кремлівські спікери ще голосніше стали натякати, що країни НАТО як "залучені до конфлікту" можуть стати цілями для атаки. Естонії довелося вживати превентивних заходів у Фінській затоці, побоюючись російських провокацій. Таллін звинувачував Москву в агресивних планах ще до початку путінської "спецоперації" проти України, але зараз ситуація опинилася у точці кипіння. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Дипломатична гра зниження
У п'ятницю, 27 січня, російське МЗС почало вимагати, щоб посол Латвії протягом двох тижнів залишив територію РФ. Замість нього країну в Москві представлятиме тимчасовий повірений у справах. Рига також вимагає російського посла виїхати до 24 лютого, взаємно знизивши рівень дипвідносин з Росією до тимчасових повірених.
За кілька днів до цього у відомстві кремлівського "ріббентропа" Лаврова висунули аналогічну вимогу до естонського посла, наполягаючи, щоб до 7 лютого він залишив РФ. До зазначеної дати Таллін має залишити і російський посол.
Рига та Таллінн пішли шляхом Литви, яка ще минулого року на тлі відкритого вторгнення РФ в Україні знизила рівень дипломатичних відносин з Кремлем до тимчасових повірених.
У заяві російського МЗС у загальних фразах зазначено, що Москва не згодна з аргументами латвійської сторони щодо дипломатичної солідарності (читай підтримки України постачанням озброєнь) з владою Естонії та Литви, і не вважає за потрібне чекати на формальні терміни завершення посольських місій обох держав.
Читайте: Вовки в овечій шкурі: що таке "Росатом" і яка його роль у захопленні ЗАЕС
Усі заяви російського МЗС спрямовані на те, щоб приховати справжнє підґрунтя таких рішень, а також той факт, що відносини з Литвою, Латвією та Естонією у кремлівських чекістів суттєво зіпсувалися ще до 24 лютого минулого року, коли Володимир Путін розпочав свою "спецоперацію" проти України.
Серйозний дипломатичний скандал спалахнув восени 2021 року, коли тодішній міністр оборони Естонії Мартін Херем заявив, що Росія в найближчі кілька років може напасти на його країну. За його словами, росіяни можуть використовувати проти Естонії обмежений контингент сил спецоперацій у поєднанні з "гібридними" формуваннями.
Уже після відкритого вторгнення до нашої країни посол Естонії в Україні Каїмо Кууск заявив, що Москва має військові плани проти його країни, але незважаючи на це, естонці не припинять підтримувати українців.
Взаємна висилка послів, зниження статусу дипломатичних контактів, постачання озброєнь в Україну і окремі рішення уряду Естонії вказують на те, що ризики для Таллінна з боку РФ зросли.
Особлива прибережна зона
Щоб перешкодити росіянам здійснювати "гібридні провокації" МЗС Естонії запропонувало уряду країни ввести режим так званої прибережної "прилеглої зони" у Фінській затоці. Кінцева мета – обмежити доступ до затоки російським судам. Естонський уряд, відповідно, доручив міністерствам та відомствам за місяць виробити позицію, як саме має функціонувати прилегла зона.
Передбачається, що реалізація таких заходів дозволить службі берегової охорони Естонії та іншим залученим відомствам застосовувати свої закони та затримувати порушників у більш віддаленій морській зоні.
Як зазначив у коментарі "Апострофу" юрист-міжнародник Борис Бабін, дії Естонії, з одного боку, цілком правомірні, а з іншого – вони самі собою не означають блокаду російських портів Балтики. Йдеться саме про посилення контролю над ситуацією в умовах російських провокацій.
"Встановлення режиму прилеглої зони, як і територіального моря, є компетенцією прибережної країни згідно з Конвенцією ООН 1982 року. Такий режим не виключає іноземного судноплавства в цих водах, але він надає прибережній державі більше прав на контроль за тим, що відбувається. Наприклад, розширюється перелік підстав, за якими влада берегової країни може зупинити та перевірити транзитне торгове судно, а також боротися з контрабандою та всілякими провокаційними та диверсійними діями з "мирних суден", - каже Борис Бабін.
Експерт нагадав, що Україна ухвалила подібний закон у 2018 році з урахуванням провокацій окупантів у Чорному морі, зокрема у прилеглих до окупованого Криму водах.
Естонія, а також Латвія та Литва можуть стати об'єктами російських "гібридних" нападок через наявність спільного кордону, а також підтримку ЗСУ озброєння. Політика трьох зазначених держав із початку вторгнення на корені ламала російський міф про те, що Європа "швидко втомиться" від війни і не захоче витрачатися на Україну.
Естонська відвага та великодушність
Влада Естонії з кожним разом збільшує пакет допомоги, щоб інші країни ЄС і НАТО наслідували їхній приклад. Обсяги постачання Таллінна у відсотковому співвідношенні після нещодавнього засідання формату Рамштайн можна назвати вкрай суттєвим для Таллінна.
"Ми віддаємо всі наші 155 мм гаубиці Україні. І хочемо у такий спосіб створити прецедент, щоб в інших країнах не залишилося жодних виправдань, чому вони не можуть надати Україні необхідне озброєння для перемоги у війні", – заявив тоді посол Естонії в Україні Каймо Кууск.
Наразі уряд Естонії ухвалив найбільший досі пакет військової допомоги Україні загальною вартістю 113 млн євро:
- десятки гаубиць калібру 155 мм FH-70 та 122-мм D-30;
- тисячі артилерійських снарядів калібру 155 мм;
- сотні протитанкових гранатометів М2 "Карл-Густаф" із боєприпасами;
- Засоби підтримки артилерійських підрозділів.
Таким чином, загальна військова допомога Україні становить понад 1% від ВВП Естонії.
Таллінн допомагає ЗСУ, утискаючи себе в прямому сенсі цього виразу.
"Естонія мала всього 24 гаубиці FH-70, перша партія яких опинилися в Україні в травні минулого року. До цього в березні 2022 року Естонія передала ЗСУ першу партію 122-мм гаубиць Д-30, яких у країни було всього 42. Зараз вони також практично всі на озброєнні ЗСУ. Наразі у естонської армії з великокаліберної артилерії залишилося "майже нічого" на тлі перспектив поставок САУ K9 Thunder. Таллін фактично віддав нам останнє, що слід мати на увазі", - зазначив у коментарі "Апострофу" військово- політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Судячи з заяв російських "балакучих голів", які постійно дорікають країнам Балтії за "порушення міжнародного права", а країни НАТО в цілому у "прямому втягуванні у війну", Кремль знаходиться в одному кроці від провокаційних дій. У тому числі у Фінській затоці. У Москви немає сил відкрити там "другий фронт" (вони і з "першим українським" впоратися не в змозі), але почати гадити тишком-нишком цілком можуть.
