Після кількох переносів, у вівторок, 21 лютого, кремлівський диктатор Володимир Путін таки виступив із посланням до Федеральних зборів, у яких займався самоцитуванням, повторивши вже всім відомий набір пропагандистських кліше: "спецоперація" проти України буде продовжена, хоча Москва нібито "не воює" з нашою країною; Україну та майже весь світ "окуповано" американцями, подання ЗСУ західної далекобійної зброї "змусить" росіян йти на ескалацію; метою Заходу є стратегічна поразка РФ. Кремлівський диктатор також повторив спробу атомного шантажу, заявивши, що Кремль тимчасово відмовляється брати участь у домовленостях про скорочення ядерних озброєнь. Чому кремлівські потуги щодо цього приречені на провал, читайте в матеріалі "Апострофа".
Безглузді погрози
На тлі візиту Джо Байдена до Києва виступ Путіна виглядав безглуздим виправданням власної безпорадності. Так би мовити "свіжою новиною" стали лише слова Путіна про те, що РФ припиняє свою участь у Договорі щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО). Таким чином, російський президент вирішив ще раз підняти ставки і його політика нічим не відрізняється від політики лідера КНДР.
Бункерний диктатор все ж таки зробив застереження, що не йдеться про повний вихід з домовленостей.
"Змушений заявити сьогодні про те, що Росія призупиняє свою участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння. Повторю, не виходить із договору, ні, а саме призупиняє свою участь", - сказав Путін.
Він додав, що РФ для повернення до ДСНО має зрозуміти, як враховуватиметься сукупний ударний арсенал НАТО.
"У Росії в курсі того, що у частини ядерного арсеналу в Сполучених Штатах закінчується термін експлуатації, що вимагає його утилізації, а значить може призвести до натуральних випробувань ядерної зброї. Якщо США проведуть випробування, то і ми проведемо. Міноборони і Росатом повинні підготуватися до проведенню ядерних випробувань за необхідності, але першою Росія їх не проводитиме", - заявив кремлівський хазяїн.
Далі Путін заявив, що очікує на приєднання до "ядерного договору" деяких країн Європи, у тому числі Франції та Великобританії.
Читайте: Кінець алюмінієвого олігарха: що робити з активами Дерипаски
Як зазначають політичні спостерігачі, такі ядерні страшилки Путіна навряд чи когось налякають у Києві та Вашингтоні. Тим більше на тлі візиту Джо Байдена та перспектив надання ЗСУ розширеного пакету військової допомоги.
"Жодної сенсації в словах Путіна не було. Американці вже намагалися раніше продовжити з Москвою дискусію щодо перспектив ДСНО, але дуже швидко побачили небажання Путіна домовлятися. Зараз, коли війна Кремлем програється, російський диктатор намагається торгуватися. Його слова про "зупинення участі" в ДСН слід розуміти, як запрошення до великого геополітичного торгу. Але ситуація зараз явно не користь росіян, тому ніхто на Заході не дозволить, щоб Путін почав банкувати", - пояснив у розмові з "Апострофом" голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Незатребуваний договір
Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь — один із основних договорів між США та СРСР, а потім Росією, що передбачає контроль над ядерною зброєю обох країн. Вперше угода була підписана влітку 1991 року за участю СРСР та США, а вдруге – вже між Штатами та Росією у 1992 році. Втретє його продовжили у 2010 році з перспективою дії до 2026 року.
Згідно з угодою, Вашингтон та Москва мають спільно скорочувати свої ядерні боєзаряди, а також можливі носії ядерної зброї – від ракет до стратегічних бомбардувальників. Відповідно до угоди, кожна сторона може мати не більше 1550 готових до використання ядерних зарядів, не більше 700 розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і стратегічних бомбардувальників-ракетоносців, не більше 800 розгорнутих і важких бомбардувальників.
Основним методом контролю за цими договорами є двосторонні інспекції, під час яких представники РФ та США мають право побувати на ядерних об'єктах один одного, особисто впевнившись, що кожна країна скорочує свої стратегічні озброєння.
Двостороння консультативна комісія, яка займається практичними питаннями виконання ДСНО, востаннє збиралася у Женеві у жовтні 2021 року. Влітку 2022 року в розпал відкритого вторгнення в Україну Москва дала зрозуміти, що не має наміру виконувати вимоги угоди, не пустивши американську делегацію на свої ядерні об'єкти.
Формально призупинення участі у ДСНО свідчить про те, що Москва залишає у себе право нарощувати стратегічний потенціал.
Ядерні "хотілки" Путіна можуть бути як завгодно великими, але можливості у російського ВПК все ж таки залишаються дуже обмеженими.
"Путін такими заявами заганяє себе в глухий кут. Сумнівно, що російський ВПК має потенціал виробляти хоча б 50 ядерних ракет на рік. Натомість у США такі можливості є. Росіяни міжконтинентальну ракетку "Сармат" досі не можуть випробувати. Кремль, програвши гонку конвенційних озброєнь, що видно з їхніх провалів в Україні, лізе в заздалегідь програшну гонку ядерних озброєнь. Кремлівський диктатор у прямому сенсі поводиться, як щур, якому вже нікуди подітися", - каже "Апострофу" військово-політичний аналітик групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Квола спроба шантажу
Путін шантажує Україна та країна НАТО ядерною зброєю, починаючи з перших днів відкритого вторгнення до нашої країни. Градус істерії був максимальним влітку та восени, коли росіяни стрімко втрачали позиції у Харківській області.
Дійшло до того, що представники американського істеблішменту (наприклад, екс-радник президента США Джон Болтон) прямим текстом заявляли, що у разі використання ядерних зарядів проти України Путін стане для США "законною військовою метою".
З недавніх епізодів – повідомлення розвідки Норвегії про те, що Росія вперше з часів розвалу СРСР відновила виведення у море кораблів із тактичною ядерною зброєю на борту. На думку західних військових аналітиків, такі дії можуть призвести до зниження порогу ядерної ескалації у разі зіткнення РФ із країнами НАТО.
Уточнюється, що за радянських часів кораблі Північного флоту СРСР регулярно виходили в море з тактичною ядерною зброєю, проте з часів припинення холодної війни про подібні випадки не повідомлялося.
"Основна частина ядерних сил розміщена на підводних човнах та надводних кораблях Північного флоту ВМС РФ", - йшлося у звіті норвезької розвідки.
Наголошується, що тактична ядерна зброя становить "особливо серйозну загрозу в кількох оперативних сценаріях, у яких можуть брати участь країни НАТО".
Російська влада такими діями піднімає тонус ядерної істерії та пропаганди на тлі нарощування військово-технічної підтримки України з боку Заходу, впевнені військові експерти.
"Нічого нового в таких діях росіян немає. Підводні кораблі, оснащені ядерною зброєю, і так знаходяться на постійному чергуванні. Швидше за все, йдеться саме про надводні крейсери, здатні нести стратегічні ядерні заряди, які ВМС РФ почало виводити в море. Росія демонструє "здатність" відповісти на дії США. У їхній уяві вони ж не з Україною воюють, а одразу зі Штатами та НАТО", - зазначив в ефірі Апостроф TV військовий аналітик, полковник ЗСУ Петро Черник.
Судячи з тональності зовнішньополітичної частини послання Путіна, час пошуку компромісів та діалогу Росії із Заходом настане не скоро. Проте, враховуючи, як себе російська армія показала в Україні, у разі прямого зіткнення з НАТО (тим більше ядерного) Кремль не простоїть і кілька діб. Але Путін, звісно, у своїх зверненнях ніколи цього не зізнається.
