У середу, 19 липня, Росія оголосила всі судна, що заходять із завтрашнього дня до українських портів, "потенційними перевізниками вантажів військового призначення", тобто військовими цілями. Про те, чому у Кремлі вирішили піти на цю провокацію та як Києву слід реагувати на дії Кремля, читайте у матеріалі "Апострофа".
Закінчення так званої "зернової угоди" отримало з боку Росії нове продовження. Як заявило Міноборони країни-агресора, з 20 липня з 00:00 години за московським часом усі судна, що прямують в акваторії Чорного моря до українських портів, розглядатимуться Росією як потенційні перевізники військових вантажів.
Країни, під прапором яких йтимуть такі суда, вважатимуться Москвою залученими до війни на боці України. Міноборони РФ також оголосило низку морських районів у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря тимчасово небезпечними для судноплавства.
"Відповідні інформаційні попередження про відкликання гарантій безпеки мореплавцям видано в установленому порядку", - йдеться у заяві російського МО.
Читайте: Пішла в історію? Чи стане трагедією відмова Кремля від зернової угоди
Як зазначив у коментарі "Апострофу" військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець, нічого незвичайного у нинішніх діях Кремля немає.
"Це загальнопоширена практика ведення війни на морі. Те, що Росія не вважає війну проти України війною, а називає її спеціальною військовою операцією, нічого не означає, говорити можна будь-що", - зазначив він.
Варто нагадати, що "зернова угода" була укладена 22 липня минулого року. Сторони – ООН, Туреччина, Україна та Росія – домовилися про створення безпечного морського коридору для проходу комерційних суден із зерном із українських портів Одеса, Чорноморськ та Південний. Протягом останнього року її неодноразово продовжували, проте траплялися і зриви переговорів, внаслідок чого виявилося, що без Росії вивезення зерна з України відбувається набагато ефективніше. Ці можливості чудово розуміють і в Кремлі, тож у Путіна пішли на запровадження морської блокади України.
Проте показово, що російський диктатор продовжує демонструвати готовність повернутися до зернової угоди. Але на власних умовах. Йдеться про відновлення роботи аміакопроводу Тольяті – Одеса (головним інтересантом у цьому є Дмитро Мазепін – мільярдер і власник компанії мінеральних добрив "Уралхім", близький до Путіна), а також підключення до системи SWIFT дочірньої компанії "Россільгоспбанку" (його контролює родина Патрушевих, які перебувають під західними санкціями) задля спрощення здійснення російського експорту.
Симптоматично, що заради того, щоб передати ці вимоги, Путін навіть виліз із бункера. Таким чином, очевидно, йдеться про нову хвилю торгів та шантаж з боку Кремля. На думку експерта військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, у питанні зернової угоди крапку явно не поставлено.
"Цими діями Путін вирішив з одного боку підняти ставки, а з іншого боку – промацати позицію Ердогана, який не раз заявляв, що зробить усе для продовження "зернової угоди". Також Путін хоче цими діями показати, що ось, мовляв, проти Росії навіть країни НАТО нічого не можуть зробити. По-хорошому, для виходу з ситуації потрібні військові конвої, які супроводжуватимуть кораблі із зерном.Конвої може забезпечити Туреччина, але Туреччина є країною НАТО, а НАТО не хоче відкрито вступати у війну", - зазначив експерт в коментарі "Апострофу".
"Я думаю, що Ердоган зараз заявить, що потрібно проконсультуватися з партнерами по НАТО, а далі підуть різні багатосторонні переговори, у тому числі і з Росією. Я думаю, що ніхто не хоче випускати ситуацію з-під контролю", - наголосив Микола Сунгуровський.
У свою чергу Костянтин Машовець вважає, що на даний момент багато залежить від наших партнерів, оскільки наших сил для розблокування морських шляхів недостатньо.
"Що робити Україні, у зв'язку з цим? Відповідь – боротися на море. Інша справа, що у нас немає для цього необхідних військових засобів. Але у боротьбі можуть допомогти країни, зацікавлені у проведенні судів в українські порти. І зараз це залежить від них. Іншими словами, або вони будуть щось робити - або не будуть. Подивимося", - резюмував експерт.
Читайте: Скажена бензоколонка на межі: які проблеми виникли з експортом нафти у Росії
