У понеділок, 2 жовтня, до Києва на зустріч з'їхалися міністри закордонних справ країн-членів ЄС. Унікальність цієї зустрічі в тому, що вона стала першою за межами Євросоюзу. Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель назвав її "історичною", наголосивши на тому, що Україна є майбутнім членом ЄС. Чому зустріч глав МЗС Євросоюзу було вирішено провести у столиці України, що на ній обговорювалося і які її підсумки, читайте у матеріалі "Апострофа".
Одеса та Умєров
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель приїхав до України за 2 дні до запланованого заходу із міністрами закордонних справ. Свій візит Боррель приурочив до перших роковин з моменту оголошеної Путіним анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Борель відвідав Одесу, де оглянув історичний центр міста та об'єкти, зруйновані російськими обстрілами.
"Одеса – прекрасне історичне місто. Він має бути в заголовках новин завдяки своїй яскравій культурі та духу. Натомість він з'являється в новинах як ціль путінської війни. ЄС підтримує стабілізацію об'єктів, що постраждали від варварської руйнації Росією", - заявив Борель і підкреслив, що ЄС буде з Україною "стільки, скільки буде потрібно".
Наступного дня, 1 жовтня, знову ж таки у символічну дату, День захисників та захисниць України, Борель приїхав до Києва, де зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та відвідав перший Міжнародний форум оборонних індустрій. Тут глава європейської дипломатії особисто познайомився з новим міністром оборони України Рустемом Умєровим.
На прес-конференції Боррель зазначив, що під час зустрічі вони обмінялися інформацією та обговорили ситуацію на фронті, а також питання підтримки ЄС української армії.
Читайте також: ЄС готує довгострокові гарантії безпеки для України: деталі візиту Бореля до Києва
Глава європейської дипломатії наголосив, що ЄС і надалі підтримуватиме Україну.
"Ми надали підтримку на суму не менше 25 млрд євро. І це лише військова підтримка. А загальна підтримка досягає 80 млрд євро. І це найбільша сума, яку ми колись виділяли на таку підтримку. Ми цим пишаємося. І я запевняю міністра, що ми працюємо заради миру, але маємо підтримувати Україну з військової точки зору", - сказав він.
Символізм та негатив
А вже вранці 2 жовтня Жозеп Боррель повідомив: "Сьогодні я збираю міністрів закордонних справ ЄС у Києві, що стане першою в історії зустріччю всіх 27 країн-членів за межами ЄС. Тому що майбутнє України – Євросоюз".
"Те, що зустріч глав ЄС відбулася у Києві, символічно, - зазначає в коментарі "Апострофу" політичний експерт-міжнародник Володимир Воля, - Це свідчить про те, що Євросоюз таки хоче бачити нас у своїй родині".
Згоден із Волею і політичний аналітик Ярослав Макітра. "Зустріч має символічне значення. Зібравшись у Києві Євросоюз демонструє, що готовий прийняти Україну до свого складу", - сказав експерт.
"Те, що зустріч міністрів закордонних справ ЄС відбувається в Києві, можна сприймати як позитивний сигнал. Тобто не з Брюсселя нам скажуть, що ми щось не виконали, а в Києві буде розібраний план: як, коли, в які терміни, за яких умов ми почнемо повноцінно використати наше кандидатство", - зазначив у коментарі експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.
Тут варто звернути увагу на один момент. До Києва приїхали особисто глави МЗС 23 країн ЄС з 27-ми. Три країни своїх міністрів закордонних справ не надіслали. Польщу представляв заступник міністра Войцех Гервель, Латвію – держсекретар Андріс Пелшс, Угорщину – заступник держсекретаря Жолт Бунфорд. Детективна історія сталася з міністром закордонних справ Швеції Тобіасом Більстрьомом, який приїхав на польсько-український кордон, але нібито забув паспорт і в результаті до Києва не потрапив.
Згодом глава МЗС Польщі Збігнєв Рау пояснив свою відмову приїжджати в Україну на Раду міністрів ЄС спадом у польсько-українських відносинах.
МЗС Латвії пояснило відсутність свого міністра хворобою. Ну а з боку Угорщини – це черговий демарш.
"Звичайно, відсутність глави МЗС Польщі – це негативний момент, а щодо відсутності міністра закордонних справ Угорщини, то так це навіть і краще, - вважає Ярослав Макітра, - Нічого хорошого від Сійярто ми все одно не почули б".
Зустріч глав МЗС ЄС стала примітною ще й тим, що відбулася на тлі повідомлень із США про невиділення коштів на допомогу Україні, а також після виборів у Словаччині, де до влади можуть прийти проросійські сили. Втім, Боррель запевнив, що підтримка України з боку ЄС має довгостроковий характер, і на неї не вплине політична кон'юнктура. Він ще раз заявив, що в майбутньому місце України - в ЄС, хоча країна має багато зробити для вступу в союз.
Вітаючи учасників засідання, глава українського МЗС Дмитро Кулеба сказав, що ця зустріч надсилає дуже важливий сигнал безроздільної підтримки, яку Європейський Союз розповсюджує на Україну та за яку ми надзвичайно вдячні.
Водночас, Кулеба не погодився з думкою, що підтримка України з боку США слабшає. За його словами, невключення допомоги Україні в екстрений закон про американський бюджет, ухвалений на наступні 45 днів з метою запобігти урядовому шатдауну, це хоч і нерадісна для Києва, але все ж таки разова подія, а не свідчення системного зсуву ставлення Вашингтона до цієї війни.
А ось голова МЗС Німеччини Анналена Бербок перед відкриттям форуму зробила заяву, яка одразу наробила шуму в Кремлі.
"Майбутнє України – у Європейському Союзі, у нашому співтоваристві свободи, і незабаром воно розшириться від Лісабона до Луганська. З кожним селом, з кожним метром, який звільняє Україна, з кожним метром, де вона рятує своїх людей, вона також розширює свій шлях у ЄС", - наголосила Бербок.
Санкції та членство
Виступив на заході і президент України Володимир Зеленський. У своїй промові він нагадав про запропоновану Україною формулу миру та наголосив, що санкційного тиску на Росію мало, оскільки їй вдається санкції оминати. Будь-які постачання до Росії, які дозволяють їй збільшувати військове виробництво, мають припинитися, наголосив глава держави.
"Потрібно активізувати роботу і по новому санкційному пакету Євросоюзу. Будь-які санкційні паузи збільшують час російської агресії, а пауза після 11-го санкційного пакету вже надто затягнулася", - сказав Зеленський.
На думку президента, потрібні санкції проти російської атомної галузі – і за те, що Росія робить на Запорізькій атомній станції, і як крок безпеки проти використання сумнівних російських атомних технологій.
Президент запевнив, що Україна виконає сім рекомендацій Єврокомісії, які ми отримали.
"Україна буде готова до початку переговорів щодо членства, і вже цього року мають розпочатися переговори. Потрібне відповідне політичне рішення Європи", - сказав Зеленський.
Президент України також закликав країни ЄС, які досі не приєдналися до гарантій безпеки для України зробити це.
Військової допомоги не буде, поки
Увечері, 2 жовтня, Жозеп Борель та Дмитро Кулеба дали прес-конференцію за підсумками заходу. Глава європейської дипломатії почав із не дуже добрих новин для України. Він сказав, що глави МЗС не змогли домовитися про надання нашій країні військової допомоги у 5 млрд євро на 2024 рік. Але разом з тим, Боррель зауважив, що має намір досягти цієї угоди до кінця року.
"Те, що не вдалося погодити військову допомогу для України – це мінус, - каже Ярослав Макітра, - Але я не став би робити з цього трагедію. ЄС розуміє, що без допомоги нашій країні їм з Росією не впоратися, а тому проблему буде вирішено. Деякі скептики побачили в такому рішенні примус України до світу. Ні. Це не так. Адже недарма Боррель відвідав форум військових індустрій".
За словами політичного експерта минулого року ситуація із західною допомогою була значно гіршою. "Проте нам вдалося переконати ЄС і подолати їхню бюрократію", - зазначив Макітра.
Неузгодженість у виділенні коштів вважає негативом і Володимир Воля: "Тут, звичайно, свою роль відіграла Угорщина, яка має конфлікт із Брюсселем. Але я думаю, що Єврокомісія піде на поступки Будапешту і розблокує кошти, які були заморожені через занепокоєння станом верховенства права в країні".
Противників немає
Але найголовніше, Жозеп Борель запевнив, що Україна стане повноцінним членом Євросоюзу. Слова Бореля доповнив голова МЗС Дмитро Кулеба.
"Сьогоднішнє засідання було також про набуття Україною членства в ЄС. І щодо цього за столом також відчувався консенсус. Питання лише в часі. Усі налаштовані рухатися вперед. І Україна, і європейська сторона налаштовані рухатися вперед із максимальною швидкістю з урахуванням усіх реформ, які проводила, проводить і проводитиме Україна", - заявив Кулеба.
На думку політичного експерта-міжнародника Володимира Волі, слова Дмитра Кулеби про консенсус не зовсім правильно відображають реальну ситуацію.
"Відсутність двох міністрів закордонних справ з політичних міркувань свідчить про те, що в ЄС не все гладко і ми ще маємо поборотися за своє право бути в ЄС, - каже "Апострофу" Володимир Воля, - Але основне посилення зустрічі – Україна стане членом Євросоюзу" .
Згоден з Волею та Ярославом Макітром: "Зустріч показала, що в ЄС є протиріччя. І це ще раз говорить про те, що на нас чекає постійна боротьба за своє місце".
Обидва експерти також сходяться і на тому, що ЄС дав чітке розуміння, що хоче бачити Україну у своєму складі. "Отримано політичний сигнал європейської підтримки України. Ніхто з присутніх не проти бачити Україну в ЄС", - зазначив Володимир Воля.
"На зустрічі глави МЗС ЄС визначили контури нашого входження до Євросоюзу, було вироблено підходи і жодна країна не висловилася проти", - зауважив Ярослав Макітра.
Чи зроблять пропозицію
Хоча глави МЗС ЄС загалом підтримали майбутнє входження України до Євросоюзу, залишилося відкритим питання чи зроблять нам пропозицію щодо вступу. І тут думки експертів розходяться.
"Думаю, що із запрошенням можуть бути проблеми, - каже Володимир Воля, - Позиція Угорщини нам відома. Але до неї, на жаль, можуть приєднатися Польща та Словаччина. Причина – позов України до СОТ проти цих країн, а також новий уряд Словаччини, який може сформувати Роберт Фіцо. Якщо до грудня проблема не вирішиться, то запрошення ми не отримаємо".
"Я думаю, що запрошення в грудні ми отримаємо, - вважає Ярослав Макітра, - Польща чинити перешкод не буде. Зараз у Польщі мають відбутися парламентські вибори і політичні сили намагаються перетягнути на свій бік виборця, роблячи різні скандальні заяви. Після виборів, на мій погляд, все вляжеться".
Щодо Угорщини, то на думку експерта, вона не є визначальною країною.
"Чи зможе чинити перешкоди Словаччина? Подивимося після того, як буде сформовано новий уряд", - резюмував Ярослав Макітра.
Читайте: Словаччина на роздоріжжі: що загрожує Україні від "ватника" Фіцо
