У середу, 11 жовтня, президент Володимир Зеленський здійснив неанонсований візит до Брюсселя, де вперше взяв участь у засіданні Контактної групи з питань оборони України, більш відомої як "Рамштайн". Там же відбулася зустріч міністрів оборони країн НАТО та засідання Ради Україна-НАТО. Для чого Зеленський особисто поїхав на "Рамштайн" і які його результати, читайте в матеріалі "Апострофа".
Навіщо приїхав Зеленський
Міністри оборони країн НАТО вже 16-й раз зібралися на засідання Контактної групи з питань оборони України. Від нашої країни у цьому заході традиційно брав участь міністр оборони. Але 11 жовтня на "Рамштайні" вперше з'явився Володимир Зеленський.
"Вперше офлайн візьму участь у засіданні формату "Рамштайн". Маю важливе звернення до всіх присутніх міністрів оборони країн-учасниць цієї потужної коаліції", – написав Зеленський у Telegram.
Президент України заявив, що розраховує від зустрічі Контактної групи рішень щодо протиповітряної оборони, далекобійної зброї та артилерії.
Читайте: Про що домовилися Україна та союзники на черговому "Рамштайні": всі подробиці
У ЗМІ почали поширюватися припущення, що особиста присутність президента України на цьому заході є невипадковою.
"Я не вважаю, що це якась екстраординарна подія. Навпаки, я здивований, що президент раніше не з'являвся на "Рамштайнах", - каже у коментарі "Апострофу" військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Разом з тим експерт не виключає, що за участю президента могло розглядатися якесь важливе питання.
"Поява Зеленського могла мати під собою основу переговорів про номенклатуру, яку ми ще не отримували, наприклад, про крилаті ракети АGM-158 "повітря-земля" або про плануючі бомби дальністю польоту від 100 до 500 км. Але, якщо це й так, то ми про це не дізнаємось. Це рішення закритого типу", - зазначив Коваленко.
П'ять причин Остіна та пакет
Глава Міноборони США Ллойд Остін під час виступу на "Рамштайні" наголосив на солідарності з Україною та виділив п'ять причин, через які потрібно допомагати нашій країні у боротьбі проти російських окупантів. Серед них: російські звірства проти мирного населення, виклик союзникам по НАТО, загроза безпеці для Європи, загроза голоду через блокування вивезення українського зерна, руйнування системи безпеки, збудованої після Другої світової війни
"Це те, що знову об'єднало нас. І, як я вже говорив раніше, я продовжую твердо вірити, що наша підтримка сил свободи в Україні буде міцною у будь-яку пору року чи будь-яку бурю", – зазначив глава Пентагону.
І на підтримку своїх слів, Ллойд Остін відразу оголосив про новий пакет військової допомоги для України вартістю 200 мільйонів доларів. У пакет увійдуть боєприпаси для систем ППО, артилерійські та ракетні боєприпаси, високоточні авіаційні боєприпаси, протитанкова зброя, обладнання протидії російським дронам.
Цікаво, що цей пакет допомоги буде профінансований із коштів, які Пентагон заощадив через бухгалтерську помилку.
Також Ллойд Остін на зустрічі з Володимиром Зеленським запевнив його у тому, що попри все США продовжать безперервно постачати Україні озброєння.
F-16 від Данії та Бельгії
Одним із рішень "Рамштайну" стало поповнення коаліції винищувачів. Міністр оборони Данії Трольс Лунд Поульсен заявив, що його країна розраховує передати Україні перші винищувачі F-16 навесні 2024 року. Однак, за словами міністра, це залежатиме від готовності пілотів, техніків та інфраструктури.
Про передачу нашій країні винищувачів заявила і Бельгія. Щоправда, вона має намір це зробити лише 2025 року. Бельгія також продовжить підготовку українських пілотів та запропонувала взяти на себе технічне обслуговування всього парку F-16 так званої "авіаційної коаліції".
Важливо відзначити, що Бельгія стала першою країною, яка розпочала практику використання заморожених російських активів на підтримку захисту України.
Прем'єр-міністр Бельгії Олександр де Кроо повідомив, що Бельгія для підтримки України створила спеціальний фонд обсягом 1,7 мільярда євро, який наповнюють із оподаткування заморожених у країні російських активів.
Кошти будуть спрямовані на допомогу безпеці нашій державі та на проекти швидкого відновлення у регіонах України.
Фонд розмінування
Важливим рішенням "Рамштайну" є те, що союзники профінансують обслуговування військової техніки, закупівлю обладнання для розмінування та інші інженерні засоби. Такі зобов'язання взяли на себе Британія, Норвегія, Нідерланди, Швеція, Литва та Ісландія і виділили на ці цілі 147,5 млн євро.
А ось Туреччина, Румунія та Болгарія мають намір у листопаді цього року створити спецпідрозділ для розмінування Чорного моря. Новий підрозділ планується як повністю "мирний" і не передбачає виведення в море жодного нового корабля НАТО.
Що дають інші союзники
Канада надасть Україні новий пакет оборонної допомоги на суму близько 19 мільйонів доларів. До нього увійдуть: снаряди калібру 155 мм, димові боєприпаси, протигази, авіаційні бомби та підривники, морські боєприпаси, зимовий одяг та спальні мішки.
Канада також інвестує близько 500 млн. доларів протягом трьох років в українські потужності з виробництва бронетехніки.
Фінляндія оголосила про надання 19-го пакету військової допомоги Україні. Його вартість становить 95 млн євро, з причин безпеки вміст пакету не оголошують. Загальна вартість комплектів оборонної техніки, поставлених Фінляндією до України, становить 1,4 мільярда євро.
Литва незабаром передасть Україні дві системи ППО NASAMS, генератори та спорядження для зими.
Швеція надасть пакет допомоги у 200 млн. доларів, зокрема артилерійські боєприпаси.
Болгарія передасть компоненти, які дозволяють Україні посилити свої системи С-300.
Франція зобов'язалася надати додаткові установки Ceasar та прискорити їх виробництво.
Іспанія передала додаткові ЗРК Hawk, а також готується передати запас снарядів до них.
Не залишиться осторонь допомоги Україні та Німеччини. Вона вже готує "зимовий пакет" загальною вартістю 1 млрд євро для захисту критично важливої інфраструктури. До нього увійдуть системи ППО Patriot та IRIS-T, 10 танків Leopard 1A5, 2 установки Gepard, 20 медичних евакуаційних автомобілів, 15 броньовиків.
"На мою думку, це найрезультативніший "Рамштайн" за кількістю переданого озброєння, - каже Олександр Коваленко, - Порадувала Німеччина, яка надає батарею ЗРК Patriot та IRIS-T. Це вже багато про що говорить. Patriot – це досить дорога річ. До того ж Німеччина передає нам цих комплексів більше, ніж США, де на бойовому чергуванні перебувають їх більше тисячі".
Водночас експерт наголосив, що у цій номенклатурі нічого дивного немає. Але можливо є й те, що не афішували.
"Здебільшого пакет складається із систем ППО і це правильно. Починається опалювальний сезон і у росіян розпочнуться конвульсії, вони будуть завдавати ударів по нашій енергетиці", - сказав Коваленко.
"Крім того, наголошується на засобах розмінування та забезпеченні структури до F-16, що нам теж необхідно", - зауважив експерт.
ATACMS не буде чи буде?
Незрозуміла ситуація зберігається із передачею далекобійних ракет ATACMS. Як заявив брифінгу за підсумками засідання Контактної групи, глава Пентагону Ллойд Остін надання Україні з боку США далекобійних ракет не обговорювалося.
"Ми зосередилися на тому, що, на нашу думку, потрібно Україні", - зазначив Остін.
В адміністрації президента Сполучених Штатів передачу ATACMS не виключають. "Передача ATACMS не виключена. Я зараз не в тій позиції, щоби щось оголосити на тему ATACMS, тільки скажу: відповідно до того, як змінюється війна, змінюються й засоби, які ми надаємо Україні. І я думаю, так і буде продовжуватись", – зазначив координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.
"Справді, в номенклатурі наданої військової допомоги немає ракет ATACMS" , - каже Олександр Коваленко. Але, на його думку, з ними не все так однозначно.
"У західних ЗМІ піднявся хайп з приводу того, що ми вже отримали ATACMS. І він був настільки потужним, що важко не повірити в це. Але офіційних підтверджень досі немає. Я повірю в це, коли буде верифікований запуск ATACMS по позиціях російських окупантів", - зауважив Коваленко.
Аналітичний центр війни
І ще одне важливе рішення було ухвалено на "Рамштайні". Міністри оборони країн НАТО мають намір створити спільно з Україною Центр з аналізу військової підготовки та навчання.
Центр дозволить Україні ділитися даними з поля бою з союзниками щодо НАТО, а НАТО — інтегрувати та аналізувати ці дані у свої навчальні процеси. Також центр передбачається використовувати для навчання українських військ та розробки нових доктрин та тактик.
НАТО розглядає нову організацію, насамперед, як довгострокове вкладення у безпеку України та у безпеку Альянсу в цілому. За загальним задумом центр, що створюється, повинен допомогти здобути уроки з досвіду війни Росії в Україні та використати цей досвід для конфліктів, в які НАТО чи Україна будуть залучені в майбутньому.
"Для мене не дивно, що на досвіді війни в Україні зараз починають навчатися військові інших країн. Це унікальний досвід. У сучасній історії воєн і конфліктів у жодній країні такого досвіду не було. Не дивно, що майбутні офіцери НАТО проходитимуть курс, присвячений війні у Україні", - резюмував Олександр Коваленко.
Читайте: Румунський вояж: за чим їздив Зеленський у Бухарест
