У четвер, 14 грудня, стартує дводенний саміт Європейського союзу. Планується, що на високій зустрічі розглянуть низку питань, пов'язаних із наданням фінансової допомоги Україні, використанням заморожених російських активів, а також додатковими санкціями проти РФ. Але основною темою стане початок переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Основний противник України – угорський прем'єр Віктор Орбан. Навіть уряди Словаччини та Австрії, незважаючи на зовнішній скепсис, займають менш жорстку позицію, маючи власні вимоги до Брюсселя. Гра Будапешта на цьому тлі виглядає абсолютно ірраціональною і все більше схожа на демонстративне лобіювання кремлівських інтересів та свідому роботу з підриву європейської єдності, а Україна тут – лише привід. Про що взагалі в такій ситуації здатні домовитись на саміті, читайте у матеріалі "Апострофа".
Орбан продовжує хамити
Під час парламентських дебатів щодо проекту резолюції з ситуації в Україні прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан роз'яснив мотивацію свого рішення заблокувати початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу, оскільки це, на його думку, нібито невигідно ЄС і не відповідає національним інтересам Будапешта.
Віктор Орбан наполягає, що швидкий вступ нібито може спричинити непередбачувані наслідки.
"Прискорений вступ України не відповідає інтересам ні Угорщини, ні Євросоюзу. Якщо правила ЄС не сприйматимуться всерйоз, Євросоюз ризикує припинити своє існування", - заявив глава угорського уряду.
Віктор Орбан також наполягає, що Київ нібито не виконав умови для початку переговорів, оскільки з 2015 року Україна "позбавила угорців прав, якими вони користувалися раніше".
Читайте: Аргентинське танго: навіщо Зеленський летів у Буенос-Айрес
"Поверніть ці права. Ми не просимо нового закону, ми просимо Україну відновити попередній закон", - додав Орбан, нагадавши про скандальний закон про регіональні мови, який був прийнятий ще за Віктора Януковича.
Угорщина категорично виступає проти відкриття переговорів про членство України в ЄС, як раніше наголосив глава угорського МЗС Петер Сійярто після зустрічі з українським колегою Дмитром Кулебою. Сійярто за підсумками розмови підтвердив, що його позиція не змінилася, а Кулеба спочатку сказав, що обговорення питання щодо відкриття чи закриття переговорів з Україною триватиме "до останньої хвилини" саміту, проте пізніше в ефірі національного марафону зазначив, що Україна отримала перші позитивні сигнали від Угорщини, що вказують на потенційні перспективи на майбутньому саміті Європейського Союзу.
"Але сьогодні ми отримали перший непублічний та неофіційний сигнал з Угорщини, який свідчить про "вікно можливостей". Ось так я вам скажу", - сказав Дмитро Кулеба, але без подробиць.
Водночас глава українського МЗС додав, що уряд Словаччини підтримує початок переговорів між Києвом та Брюсселем, що слідом підтвердили його словацький колега Юрай Бланар та прем'єр країни Роберт Фіцо.
Незважаючи на те, що ще місяць тому словацький прем'єр дув в одну дудку з Орбаном, зараз його риторика пом'якшала. За його словами, Україна нібито не готова до таких переговорів, але Братислава не збирається заважати.
"Ми не перешкоджатимемо рішенню Європейської ради про початок переговорів з Україною щодо вступу в ЄС. Йдеться про політичне рішення, це не має нічого спільного з реальністю. Україна абсолютно не готова до початку переговорів", - заявив Роберт Фіцо.
Тут може бути лише одне пояснення: Фіцо та Бланар не хочуть ставати такими ж токсичними, як Орбан та Сійярто. Варто зазначити, що, судячи з розповіді президента Володимира Зеленського, нещодавня розмова в Аргентині з угорським колегою не склалася.
"Я не можу сказати, що це була особливо чи навмисно спланована зустріч. У нас був діалог. Це правда… Думаю, що я правий і дав йому зрозуміти – він не має жодної причини блокувати членство України в Європейському Союзі. Я попросив його назвати мені хоча б одну причину. Не три, не п'ять, не десять, а лише одну причину, і я чекаю на відповідь", - зазначив Володимир Зеленський.
"Наразі результати саміту ЄС щодо України передбачити вкрай непросто, перш за все, через зовсім деструктивну позицію Орбана. Зрозуміло, що він торгується і намагається отримати фінансову вигоду не лише від Брюсселя, а й від Москви за рахунок доступних енергоносіїв. Проблема в тому, що ці торги можна вести довго, щоразу прикриваючись деякими "новими обставинами". Наприклад, на наступному етапі Будапешт проведе "консультації" з громадянами країни, під час яких з'ясується, що, припустимо, суттєвий відсоток угорців "проти" переговорів щодо вступу України до ЄС", - каже "Апострофу" голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Історію з вимогами до України Орбан може "ганяти по колу", тим самим змушуючи великі держави ЄС (Німеччину та Францію) замислитись, чому бідніші країни "нової Європи" можуть мати однаковий за вагою голос, який вони не можуть оплатити фінансово.
Адже ясно, що дотаційна й корумпована Угорщина та небагата Словаччина, м'яко кажучи, не набули фактичного права ветувати стратегічні рішення всього ЄС. При цьому очевидно, що будь-яка відкрита дискусія і тим більше спроби через Європарламент провести відповідні зміни до статутних документів ЄС однозначно провокують протести і політичну кризу, що вигідно Кремлю.
Як би замкнене коло, але й нескінченно терпіти вибрики таких як Орбан не будуть. Не виключено, що Фіцо і Бланар, раніше відомі своїми антиукраїнськими висловлюваннями, зрозуміли, що "нахабне" блокування переговорів про членство України в ЄС загрожує Братиславі наслідками. Тим більше, що словацькі "ватники" не мають у себе в країні такого рівня підтримки, як орбанівський "Фідес" в Угорщині.
"Серед провідних держав ЄС вже є консенсус, що Україну, незважаючи на деякі нюанси та претензії, вигідніше інтегрувати до свого складу. У них купа претензій до Будапешта щодо фінансів, верховенства права та мафіозної держави, яка там сформувалася. Орбан у відповідь ухопився за Україну, розуміючи, що він просто не має інших інструментів впливу на Брюссель. Наш аграрний сектор чи національна політика – це лише формальний привід", - каже "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Європейці як би "за"
Європейська комісія ще на початку листопада рекомендувала Раді ЄС розпочати переговори з Україною щодо вступу, зазначаючи, що Україна вже виконала 90% очікуваних реформ з боку ЄС.
Європейці загалом виявляють відкритість до ідеї приєднання України до Європейського союзу (ЄС), проте, за даними проведеного опитування, вони ставляться до можливого розширення ЄС за рахунок включення Грузії та країн Західних Балкан прохолодно.
Дослідження, проведене Європейською радою з міжнародних відносин (ECFR) та цитоване виданням The Guardian, охоплює шість країн-членів ЄС.
Результати опитування виявили значну підтримку вступу України до ЄС, а також меншою мірою Молдови та Чорногорії. Проте, було виявлено глибоке занепокоєння економічними проблемами та питаннями безпеки.
Опитування також показало, що існує широка опозиція до можливого вступу Туреччини, а також помітно прохолодна реакція на перспективу приєднання до ЄС Албанії, Боснії, Грузії, Косова, Північної Македонії та Сербії.
Найбільшу підтримку вступу України до ЄС висловили Данія (50%) та Польща (47%), тоді як у Румунії думки розділилися (32% за, 29% проти), у Німеччині – 37% за, 39% проти, а у Франції – 29% за, 35% проти. В Австрії 52% респондентів висловились проти.
Не виключено, що саме через такі причини австрійський канцлер Карл Нехаммер перед відкриттям саміту повідомив, що Відень не готовий дати згоду на швидкий вступ України до ЄС.
"Позицію Австрії ніяк не можна порівнювати з угорською. Відень зацікавлений у тому, щоб Брюссель активізувався не лише по Україні, а й по державах на заході Балкан, щоб остаточно поставити крапку на конфліктах, що трясли колишню Югославію. Для Австрії це питання безпеки, вирішення проблем міграції та економіки. Відень не блокує європейські устремління України, тут більше торг із Брюсселем щодо того, хто увійде до наступної хвилі розширення союзу", - пояснив "Апострофу" політолог-міжнародник Володимир Воля.
Водночас 45% учасників опитування висловили стурбованість тим, що вступ України до ЄС може негативно вплинути на безпеку ЄС, тоді як 25% вважають, що це зміцнить безпеку союзу.
Багато європейців оцінюють членство України в Європейському Союзі без явних економічних вигод. За результатами опитування, проведеного Європейською радою з міжнародних відносин (ECFR), 43% респондентів у Польщі та 37% у Румунії вбачають позитивний вплив на економіку ЄС, тоді як у Данії та Австрії відповідно 54% та 46% передбачають додаткові витрати.
Існують також побоювання щодо впливу розширення на політичну міць Євросоюзу у світі. Польща та Данія виявляють найбільший оптимізм: 43% та 35% громадян вважають, що вступ України до ЄС сприятиме зміцненню політичної позиції союзу.
На відміну від цього, в Австрії (42%) та Німеччині (32%) переважає думка про те, що членство України зменшить політичну впливовість ЄС у світовій арені, тоді як у Франції та Румунії думки розподілені рівномірніше.
Опитування ECFR виявило явний поділ між "старими" та "новими" країнами-членами Євросоюзу з питання ширшого принципу розширення. Респонденти в Австрії (53%), Німеччині (50%) та Франції (44%) схильні вважати, що ЄС не повинен приймати нових членів.
На противагу цьому, в Румунії більшість (51%), а в Польщі – 48%, підтримують прагнення Євросоюзу до розширення. Серед "старих" країн-членів виділяється Данія, де лише 37% респондентів виступають проти негайного розширення.
"Путинське вето"?
Президент України Володимир Зеленський, перебуваючи в Норвегії, за день до відкриття саміту ЄС заявив, що наша країна виконала всі вимоги та рекомендації, необхідні для початку переговорів щодо вступу до ЄС. У разі можливого негативного рішення на саміті у Брюсселі, як заявив глава держави, це означатиме "вето Путіна".
У відповідь на запитання журналістів щодо заяви Віктора Орбана про можливість блокування початку переговорів, глава держави зазначив, що майбутній саміт буде "дуже непростим", але президент висловив задоволення тим, що всі країни підтримують рішення про майбутнє членство України, незважаючи на блокування з боку Будапешта.
Зеленський підкреслив, що Україна зробила всі можливі кроки, щоб запобігти блокуванню процесу, і тепер все залежить від "стійкості" ЄС.
"Для нас буде плюсом вже те, що за підсумками саміту заявлять про приблизні терміни початку переговорного процесу. Наприклад, що переговори про членство України в ЄС розпочнуться в першому півріччі наступного року. Тим більше, що навіть за найоптимістичнішого сценарію не варто чекати наступної хвилі розширення ЄС раніше 2027 року", - каже Володимир Воля.
Водночас, як визнають спостерігачі, можливим є варіант, за якого учасники саміту вирішать перенести обговорення питання на весну наступного року.
Читайте також: Орбан проти вступу України до ЄС: що говорять угорські громади Закарпаття
