13 вересня, приймаючи польських гостей, президент України Володимир Зеленський ледь не посварився з головою Міністерства закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. Як розповів глава зовнішньополітичного відомства в етері Polskie Radio, тоді мова зайшла про ексгумацію жертв Волинської трагедії. За кілька місяців до цього міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що "без вирішення "Волинського питання" не буде вступу України до Європейського Союзу". І хоча президент Польщі Анджей Дуда розкритикував заяву міністра оборони про блокування вступу України до ЄС, Київ має причини для хвилювання, адже Варшава головуватиме в ЄС у першому півріччі 2025 року. У ситуації розбирався "Апостроф".
Трактування подій 1943-го на Волині в українській та польській історіографії відрізняється. Так, українські історики вважають, що поляки на західноукраїнських землях провокували антиукраїнські акції з боку німецької адміністрації в часи Другої світової і Волинська трагедія стала відповіддю на звірства поляків щодо українських цивільних. У Польщі Волинську трагедію називають злочином геноциду проти поляків з боку українських націоналістів. Ставлення до подій яскраво видно з резолюцій, які ухвалюються Сеймом з року в рік.
Так, згідно з документом, ухваленим 26 липня 2024 року з нагоди 81-ї річниці трагедії, 11 липня 1943 року УПА напала на понад 100 польських сіл на Волині. Тоді загинуло щонайменше 100 тисяч поляків, а сотні тисяч були змушені покинути свої домівки та втекти, написано в документі. Історик Володимир В’ятрович вважає, що масштаби загиблих значно перебільшені.
У резолюції зазначено, що “жертви цього злочину до сьогодні не мають своїх могил, не проведено ексгумації, не організовано гідних поховань”. Наголошено, що Польща, підтримуючи український народ у боротьбі з російським агресором, очікує чесного вшанування мученицької смерті своїх громадян від рук українських націоналістів та закликає українську владу визнати злочин геноциду та дати згоду на ексгумацію та належне поховання жертв Волинської різанини.
Використання історії в політичних цілях
Коли ще чинного міністра закордонних справ Дмитра Кулебу під час панельної дискусії в Польщі запитали про ексгумацію, він згадав про операцію “Вісла” 1947 року, військово-політичну акцію польських комуністів. Вона полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Це викликало обурення частини польських політиків,пише Rzeczpospolita.
“Поляки хочуть отримати якийсь довгостроковий ідеологічний ефект, утвердити себе як ключова сила в Європі. Крім того, поляки завжди були націоналістичними, треба розуміти”, - каже “Апострофу” політолог Олександр Палій.
Як розповів в інтерв’ю голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, попри наполегливі нагадування про ексгумацію з боку офіційних осіб, протягом останнього часу ніяких конкретних звернень від польських офіційних інституцій не було. “Більше того, в 2020-му ми домовились про робочу групу на рівні інститутів національної пам'яті – польського і нашого. Польські колеги з 21-го року досі не затвердили регламент”, - зауважив він. Водночас, продовжує Дробович, “з 2015 року українські могили вандалізовано в Польщі і не відновлено, всупереч домовленостям”.
“[Волинське питання] це спроба деяких польських політиків використовувати жахливу тему минулого, яка принесла величезні страждання і українцям, і полякам, у політичних цілях”, - коментує "Апострофу" дипломат, ексміністр закордонних справ (2007 - 2009 рр.) Володимир Огризко. Він звертає увагу на те, що проблема давно впливає на польсько-українські відносини. “У 90-ті і нульові роки президентам [України Леоніду] Кучмі і Віктору Ющенку вдавалося разом із польськими колегами Квасневським і Качинським знімати напругу”, - пригадує Огризко.
Натомість партія “Право і справедливість”, яка нині при владі в Польщі, з огляду на все, націлена піднімати напругу.
Ексгумацію дозволять: що далі
Новопризначений міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже здійснив візит до Польщі. Він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою, маршалками Сейму Шимоном Головнею та Сенату Малґожавою Кідавою-Блонською, а також з очільником польського закордонного відомства Радославом Сікорським. “Обговорили конкретні технічні, а не політичні кроки, щоб нарешті вирішити питання ексгумацій, яке вже довгий час отруює наш політичний діалог. Не повинно бути жодних політичних перешкод. Приємно відзначити, що маємо порозуміння та бажання рухатися вперед в конструктивному руслі”, - повідомив міністр.
В УІНП кажуть, що планують наступного року почати роботи з пошуку та ексгумації останків у відповідь на звернення від польської громадянки. “У план роботи на 2025 рік ми дамо це. План роботи – це конкретний юридичний документ. І плюс я попросив уряд, щоб уряд створив окрему бюджетну програму на наступний рік. Щоб хоча б мільйон гривень був, щоб можна було проводити в таких екстрених випадках пошукові роботи, бо у нас є свої потреби, які пов'язані з Другою світовою війною, пошуковими роботами визвольного руху, але якщо будуть такі випадки, як цей, то будемо так допомагати громадянам Польщі”, - сказав Дробович.
Водночас Україна повинна наполягати на зустрічних кроках від Польщі. “Дозволити ексгумацію треба, але щоб це було на взаємній основі. Треба поставити, щоб українці досліджували матеріали по операції “Вісла”, рештки загиблих українських повстанців і цивільних на території Польщі, які були вбиті в результаті переселення. Також треба дослідити могилу Данила Галицького в Холмі, яке було частиною Галицько-Волинської держави. Якщо вони не готові, то й ми не готові. Але дуже чемно [вести перемовини]”, - певен Палій.
На уникненні конфронтації наголошує і голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. “Я прихильник такого підходу: зараз під час війни, коли Польща є нашим другом, дійсно допомагає, ми можемо вирішити будь-яке питання. Головне, щоб воно вирішувалось у дружній конструктивний спосіб, щоб усі були задоволені, щоб ми не поступилися своїми інтересами, але водночас зберегли дружні стосунки з Польщею. Це питання дипломатичних перемовин, можливо, компромісів”, - сказав він “Апострофу”.
“Ексгумація - по-перше, дозволена, по-друге, в світі все базується на принципі взаємності. Якщо українські пам’ятники знищуються і польська сторона їх не відновлює, а вимагає, щоб ми пішли на поступки в цих питаннях, це просто неетично і негарно”, - вважає Огризко.
Дипломат наголошує: однобічним прийняттям постанов чи законів вирішити “волинське питання” не вдастся. “Тут потрібна кропітка робота спеціалістів, істориків у першу чергу. Формула, яка працювала в попередні роки, - “пробачаємо і просимо вибачення”, - універсальна. Якщо ми хочемо, щоб ми прийшли до цієї теми спокійно і мали перспективу, - тільки її можна використовувати”, - резюмував ексміністр закордонних справ.
