6 листопада минулого року у Німеччині розвалилася правляча коаліція і через це 23 лютого в країні пройдуть дострокові парламентські вибори. Вони мають велике значення не тільки для ФРН, а й для усієї Європи, оскільки Німеччина — найпотужніша економіка континенту і фундатор Європейського Союзу. Часу у політичних партій на виборчу кампанію мало, але вона вже активно почалась. З чим ідуть основні партії Німеччини на дострокові вибори, яка партія має шанси на перемогу, які несподіванки можна очікувати, як втручається у вибори Росія та чого очікувати від них Україні – у матеріалі «Апострофа».
Хто з чим
Як показують опитування, основна боротьба за право сформувати уряд розгорнеться між чотирма партіями: Соціал-демократичною (Олаф Шольц), Християнсько-демократичним союзом (Фрідріх Мерц), партією Зелених (Роберт Габек) та «Альтернативою для Німеччини» (Аліса Вайдель). Інші німецькі політсили шансів пройти в парламент практично не мають.
Останнє опитування за 1-6 січня 2025 року показало такі результати:
- ХДС/ХСС - 32%
- «Альтернатива для Німеччини» - 19%
- Соціал-демократична партія - 17%
- Зелені - 12%
- Партія «Розум і справедливість» - 4%.
- «Вільні демократи» - 3%
- Ліві - 3%
Звичайно, що в центрі уваги німецької передвиборчої кампанії, перш за все, економічна криза в країні та шляхи виходу з неї. І тут кожна політсила пропонує свою економічну програму.
Але нас більше цікавить, яку стратегію зазначені політичні сили мають відносно України. Найбільш близькі позиції трьох партій: Соціал-демократів, ХДС та Зелених. Усі вони виступають за підвищення витрат на бундесвер і продовження військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. Але є нюанси.
Кандидат у канцлери від блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, як і Олаф Шольц, вважає, що Німеччина в жодному разі не повинна бути втягнутою у війну. Різниця - у шляхах досягнення цієї мети. Шольц побоюється ескалації конфлікту з Росією, якщо, наприклад, Німеччина дозволить Україні бити німецькою зброєю вглиб російської території або почне поставляти Україні крилаті ракети TAURUS. Мерц же вважає, що Кремль розуміє тільки силу. За його словами: «Сила відлякує агресію, а слабкість - це запрошення до агресії».
І Мерц, і кандидат у канцлери від партії «Зелених» Роберт Габек обіцяють у разі обрання на посаду переглянути позицію Берліна і почати постачання Києву далекобійних крилатих ракет TAURUS.
Є також відмінності в тому, що стосується кінцевої мети надання військової допомоги Україні. Щольц каже, що Україна не повинна зазнати поразки, а Росія не повинна здобути перемогу.
Мерц вважає, що Україна має перемогти, а Росія програти. Під поразкою він розуміє таку ситуацію, за якої Кремль більше не бачитиме можливостей досягти своїх цілей у цій війні.
Окремо від цих трьох партій стоїть «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Її вважають проросійською. Лідер партії Аліса Вайдель виступає за припинення військової допомоги Україні, а ідеологія партії спрямована проти євроінтеграції та проти імміграції іноземців.
«Треба розуміти, що вибори будуть іти навколо економічного порядку денного, тому що Німеччина — це європейський економічний лідер і ця позиція буде максимально користуватися попитом і ХДС/ХСС, яка зараз перебуває в опозиції, буде намагатися набрати якомога більше голосів для того, щоб покращити собі перспективи створення коаліції», - зазначає в коментарі «Апострофу» директор Інституту світової політики, політолог Євген Магда.
В тому, що майбутнім канцлером стане глава ХДС/ХСС, серед експертів сумнівів нема.
«Через те, що вибори до Бундестагу дострокові, то часу на підготовку в СДПН вкрай мало. І Шольцу, за великим рахунком, немає чого продемонструвати електорату, як у контексті внутрішньої політики, бо Німеччина стикається з низкою викликів, так і в контексті зовнішньої політики», - наголошує кандидат політичних наук Ігор Рейтерович.
Феномен Маска
Якихось несподіванок на виборах у Бундестаг експерти не очікують. За їхніми словами, все показують опитування. Але і тут є нюанс.
«Несподіванки, на мою думку, можуть бути хіба що у розподілі голосів, - пояснює Євген Магда. - Але тут треба сказати про феномен Ілона Маска, який взявся підтримувати «Альтернативу для Німеччини».
За словами політолога цей феномен цікавий тим, що тут задіяна найбагатша людина світу.
«Маск фактично починає перетворюватись на політичний центр, оскільки має інструмент у вигляді мережі Х, яка є інструментом комунікації для західних політиків. І цей феномен цікавий в тому сенсі, що «Альтернатива для Німеччини» другими політичними партіями не сприймається як потенційна партнерка в створенні коаліції. Але, я думаю, чим більше голосів набере АдН, тим складніше буде сформувати коаліцію», - каже Магда.
На думку експерта, новообраний президент США Дональд Трамп на відміну від Маска жодну політсилу підтримувати не буде.
Але, окрім Ілона Маска, правопопулістську «Альтернативу для Німеччини» активно підтримує Кремль.
Кому потрібна «Альтернатива»
Як показали осінні місцеві вибори в парламенти (ландтаги) Федеральних земель, «Альтернатива для Німеччини» здобула перемогу у Тюрингії і Саксонії. Це території, на яких була Німецька Демократична Республіка.
«Східні землі, які входили до НДР, тяжіють до Росії. І там є ностальгічні віяння за тими часами, коли в НДР були Радянським Союзом створені сприятливі економічні умови, - каже в розмові з«Апострофом»кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
«Звичайно, що рівень економічного розвитку в НДР був не такий, як у ФРН. Але вони жили, грубо кажучи, на халяву, бо все оплачувала Москва. НДР тоді була такою «вітриною» східного блоку. І тому в них тяжіння до партій, які закликають до співпраці з Росією. По суті, громадяни, які живуть у Східній Німеччині, досі не інтегрувались у ФРН», - продовжує експерт.
«У Німеччині є ще партія «Альянс Сари Вагенкнехт», вона є більш пропутінською ніж АдН. Ця політсила проштовхує тези, які написані у Кремлі. Наприклад, заявляє про те, якщо не допомагати Україні, то можна акумулювати всі ресурси у Німеччині. І це подобається електорату східних земель», — додає Желіховський.
Марта Дізендорф живе в Німеччині вже 12 років. Вона емігрантка з Росії і окрім російського паспорта має ще й паспорт громадянки ФРН. Правда, мешкає жінка в Баварії.
«Я вже не можу спілкуватись із своїми земляками-росіянами, як це було раніше, - каже Марта в розмові з «Апострофом». - Все почалося з лютого 2022 року. Більшість моїх знайомих, які проживають у Німеччині, підтримують Путіна у війні з Україною. Вони голосували за АдН на місцевих виборах і мають намір голосувати за цю політсилу і у лютому».
Причиною цього жінка називає російську пропаганду.
«Вони дивляться російські телеканали, які у Німеччині транслюються, вони сидять у російських z-телеграм-каналах, вони спілкуються в «Одноклассниках» і ВКонтакте. Якусь дискусію з ними вести неможливо, бо в них в голові тільки тези Кремля. І це люди, які живуть в демократичній Німеччині довгі роки, хтось навіть ще з початку двохтисячних», - констатує Марта.
«Німеччини більше нема»
Російська пропаганда вже підключилась і до виборчої кампанії в Бундестаг. Росіяни навіть в даті виборів побачили свої скрєпи.
«Для дострокових парламентських виборів влада обрала символічний, як з анекдотів про Штірліца, день: 23 лютого», - пише одне з рашистських видань. Хто не в курсі, 23 лютого у Росії відзначається «День защитника отечества».
«Німеччини більше нема, - продовжують пропагандисти. - Німецька бюрократія, яка звикла до солодкого життя, перебудовуватися нездатна. Наші джерела в Німеччині розповіли анекдотичну історію: щоб продовжити посвідку на проживання, потрібно записуватися онлайн. Але вільних вікон просто немає - тому що спритні українці їх розібрали. І тепер продають броні по сотні євро. Бронями безсоромно торгують у Мережі, але на це німці не звертають ані найменшої уваги».
А деякі рашистські ЗМІ малюють для Німеччини «страхітливий сценарій»: «Німеччина не впаде відразу, ось що робить сценарій жахливим. Це повільне, затяжне падіння - не окремої компанії або міста, а цілої держави. І вся Європа буде втягнута в це. Життя кожної людини там ставатиме дедалі гіршим і гіршим».
Ну і звичайно, як висновок: «Врятувати від жахливого сценарію може тільки «Альтернатива для Німеччини». (Привіт Ілону Маску).
З цим треба щось робити
«Проблема російської пропаганди досить розповсюджена в Європі, - каже Станіслав Желіховський. - Ми бачимо, якщо владою і здійснюються якісь обмежувальні заходи до пропагандистських ЗМІ Росії, то точково і вибірково».
«Більш активно в цьому напрямку діють країни Балтії, бо розуміють, які загрози несе для них Росія, - продовжує експерт. - Але західніше від них, в тому числі і у Німеччині, не повністю цю проблему усвідомлюють. І от тут потрібно посилено працювати. Якщо цього не робити, то в майбутньому такі політсили можуть брати більшість у парламентах».
На думкуСтаніслава Желіховського,владі Німеччини треба продумувати, як цим інформресурсам протистояти, не порушуючи демократичні стандарти.
«Бачу, що головування Польщі в ЄС приділяє увагу інформаційній безпеці і, можливо, будуть якісь ініціативи. Не виключаю, що ситуація з цим може змінитись на краще. Польща теж розуміє, що таке гібридна агресія Росії. Але це теж займе певний час, а вибори в Німеччині відбудуться вже 23 лютого», - підсумував експерт.
Погоджується с Желіховським і Євген Магда.
«В Німеччині кілька мільйонів вихідців з колишнього Радянського Союзу і вони, безумовно, будуть впливати на електоральну карту. Це очевидно, як і очевидно те, що це виборці АдН, особливо ті, які проживають в східних землях. Але маємо усвідомлювати, що німецькі БНД або відомство захисту Конституції не може діяти, як українська СБУ чи американські спецслужби. У них немає в цьому сенсі такої політичної практики, хоча свого часу протистояння зі «Штазі» було достатньо запеклим. Зараз відбувся процес зміни поколінь у спецслужбах, але я сподіваюсь, що у БНД вистачить сил для того, щоб показати зуби в ситуації, коли Росія все більше буде нахабніти», - каже Магда.
Що робити українській владі
Звичайно, що результати парламентських виборів у Німеччині вплинуть і на Україну. А тому, на думку Євгена Магди, нашій владі треба підготуватись.
«Українська влада в цій ситуації повинна зробити дві речі. Перше – спробувати витиснути ще один пакет допомоги з Олафа Шольца, який піде. Друге – не жити в ілюзіях і сподіватися, що коли уряд очолить Фрідріх Мерц, то зразу «прилетять» «Тауруси» і стануть на озброєння України. За моїми спостереженнями, відмова постачати далекобійні ракети Україні — це елемент загальнополітичного консенсусу в німецькому істеблішменті», – підкреслив експерт.
