Найбільшою сенсацією тижня стало рішення про блокаду Донбасу. Що відразу наштовхнуло багатьох на думку про те, а чи не буде загострення ситуації в АТО. Адже таке рішення про зупинку переміщення вантажів через лінію розмежування на Заході сприйняли як порушення "Мінська". Однак цією військовою темою в інформпросторі не обмежилися. Українській спільноті дали великий привід поговорити й про дві інші ініціативи влади. В Раді запропонували законопроект про боротьбу з колабораціонізмом, автором якого є депутат від "Народного фронту". Тим, хто буде співпрацювати з російською окупаційною владою в Криму і на непідконтрольною державі частиною Донбасу може загрожувати від 12 до 15 років тюремного ув'язнення. Окрім того, цього тижня народні депутати підтримали в першому читанні законопроект, яким пропонується ввести квоти української мови на телебаченні. Згідно з документом, телеканали повинні будуть транслювати передачі і фільми українською мовою не менше 75% в кожному проміжку часу між 7.00 і 18.00 і між 18.00 і 22.00. Поки українцям підкидають хмизу в багаття обговорення, влада продовжує займатися своїми внутрішньополітичними перипетіями. До чого готуються українські політики, поки суспільство поринуло у чвари навколо гострих тем, "Апострофу" розповідає політолог Кость Бондаренко.
Крім всього того, що відбувається у стосунках України із зовнішнім світом, є ще і внутрішня політика. І відповідно те, що стосується блокади непідконтрольних Україні територій, то я тут бачу виключно боротьбу за владу в Україні, боротьбу за прем'єрство і відповідно початок прем'єрської кампанії. Це все йде від людей, які продавили це рішення про блокаду Донбасу – Турчинова і Авакова. Сьогодні саме вони починають тиснути і на президента, і на інших, і на інші гілки влади, щоб приймалися такі рішення, які говорять про те, що треба наводити порядок. Їх не цікавить те, що блокада Донбасу суперечить Мінським домовленостям, що це викликає протест з боку партнерів України. Зокрема, вже висловили своє невдоволення і ЄС, і США.
Взагалі нині рішення, які пропонуються владою, демонструють, що ведеться така кампанія, і Україна виглядає так: ми нікого взагалі не слухаємо і будемо діяти так, як ми вважаємо за потрібне.
І квотування відволікає від дуже важливих проблем. А з іншого боку – квоти це створення відповідного поля, щоб розпочати новий перерозподіл телевізійного ринку. А окрім того, зрозуміло, що у цілого ряду телеканалів є достатньо серйозна частка російськомовного контенту. Тому перебудувати цю сітку буде дуже важко. У нашій ситуації це створює додаткове напруження. Також таким чином хочуть позбавити російськомовне населення України будь-якого бажання дивитися українські телеканали. Бо є значна частина людей, які сприймають новини тільки російською мовою, що створювало популярність для тих чи інших телеканалів. Так чи інакше розмивається поле, і відповідно, створюється негативний пресинг на російськомовну частину населення.
Це все показники реалій внутрішньополітичної ситуації зараз в країні. Поки що на порядку денному стоїть питання зміни уряду, якщо це вдасться, то тоді ми зможемо говорити про перевибори до Ради. На середину травня цілком можливо, що можемо їх очікувати. А поки "партія війни", яструби, рветься зараз до влади.