Грузія, що пережила війну із Росією, уже почала перезавантаження відносин з РФ. Тбілісі і Москва досягли нової угоди, яка дозволяє транзит російського природного газу до Вірменії через Грузію. Грузинські реалії дуже далекі від українських через те, що війна на Донбасі досі триває. Згідно з останніми опитуваннями Центру Разумкова і фонду "Демократичні ініціативи", більшість громадян України переконані в тому, що нормалізація відносин з Росією можлива передовсім за умови зміни влади (президента) в Росії (47%), за умови припинення військових дій та деокупації Донбасу (43%) та за умови повернення анексованого Криму під юрисдикцію України (31%). Майже половина населення України (49%) вважає, що нормалізація відносин між Україною та Росією є можливою, але лише у віддаленій перспективі. А майже чверть громадян України у таку перспективу не вірять взагалі (24%). Про те, чи можлива нормалізація українсько-російських відносин та за яких умов, розповідає політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Анатолій Октисюк.
Найближчі років десять, я думаю, нормалізація українсько-російських відносин неможлива. Якщо проводити паралелі з грузинським сценарієм, то нормалізацію у відносинах можна уявити лише за зміни влади в Україні. Умовно кажучи, це можливо, якщо до влади в Україні прийдуть прагматики. Однак є інша радикалізована частина політиків і суспільства, яка не дасть цим прагматикам стрімкими кроками відновлювати економічні, політичні і культурні стосунки з Росією.
Інше питання – це статус Криму і статус Донбасу, тобто реінтеграція і деокупація цих територій. Якщо ці питання не будуть вирішені, то вони продовжувати отруювати стосунки між країнами. І треба бути самогубцем, щоб говорити, що ми будемо проштовхувати якусь ідею федералізації, на якій раніше наполягав Кремль.
Можливий й інший варіант, за якого можуть із часом поліпшитися відносини наших країн - це інтеграція Росії у велику Європу. Ясна справа, що з її світоглядом, цивілізаційною моделлю, структурою влади такий перебіг подій дуже малоймовірний і мислиться тільки в якійсь далекій-далекій перспективі.
Грузинський сценарій видається найбільш оптимальним для розвитку подій в Україні. Навіть гіпотетично, якщо в Росії зміниться влада, то, безумовно, проросійські сили не зможуть дуже жорстко вплинути на цю ситуацію із поліпшенням відносин з Україною. Росіяни б могли якось вплинути на економічне співробітництво, на лібералізацію бізнесу, але зворотній процес відміни всіх попередніх рішень буде дуже важкий.
Що стосується Грузії, так, процес відновлення стосунків нібито є – але дипломатичні стосунки розірвані, туристи їздять – але влада в середині країни підтримує антиросійський дискурс. У середині політика Грузії – антиросійська, а зовнішня політика – демонстрація намірів нормалізації відносин з Росією, зокрема у сфері торгівлі.
Щоб крига між Україною та Росією скресла, має статися зміна влади і тут, в Україні, і там, в Росії. Це було б першим кроком. Другий крок: прагматизація суспільства, яка має будуватися на виробничих потужностях, щоб було чим торгувати з Росією. Зважаючи на те, що на Донбасі все зруйновано, то в нас економіка переорієнтується дещо на європейський ринок. Зрештою, у нас нема й чим торгувати з Росією, окрім військової промисловості. Але й це все буде дуже складно налагоджувати.
Тим часом у нас з'являється нове покоління українців, що матимуть зовсім інші цінності. Ще недавно багато хто жив радянськими героями і міфами, у кожному селі стояли пам'ятники невідомому солдату. А тепер скрізь встановлюються пам'ятники героям АТО, нині в Україні – свої нові герої, зокрема, Небесна сотня, учасники бойових дій на Сході. У країні починається логічний цикл історії – формування нових міфів, цінностей, світоглядних маршрутів. Ми розриваємо всі старі зв'язки з Росією, які у нас були. Війна цьому дуже сприяла. Хоча – так, це мало негативний економічний вплив, проте "дно" ми вже пройшли.
Влада може змінитися, але треба дивитися, як відбувалися події у Грузії. Обов'язково треба враховувати, що у Тбілісі конфлікт з Москвою тривав п'ять днів. А у нас війна з Росію вже скільки триває? І які масштаби?
Українсько-російські відносини можуть налагодитися хіба що, якщо Росія віддасть нам Кубань. Можливо, через одне покоління в Європі, якщо раптом станеться якийсь новий виток кризи чи хаосу, тоді визріє необхідність співпраці з Росією. Ось лише тоді й можна говорити про відновлення відносин України з РФ.
Росіяни ж нині не визнають погіршення відносин з Україною як проблему. Хоча не виключаю, що запит на якусь економічну співпрацю з часом може виникнути, адже кожна війна рано чи пізно закінчується миром.
