Порошенко обирає та веде торги: три сценарії для України

В Адміністрації президента розглядають декілька варіантів розвитку політичної ситуації в Україні: переформатування коаліції та структур влади, заморожування ситуації до 2019 року або ж дострокові парламентські вибори восени 2017-го.

Зважаючи на складну внутрішньополітичну конкуренцію та геополітичну кон’юнктуру, ймовірність реалізації кожного із цих сценаріїв є досить високою. Наразі тривають активні консультації між основними стейкхолдерами - особами, зацікавленими в ситуації. Однак в середині травня буде вже зрозуміло, яку лінію поведінки обере Петро Порошенко, і чим завершаться коаліційні торги.

Сценарій №1 – підсилення коаліції та переформатування структур влади

Частина оточення президента вважає, що перерозподіл посад в центральних органах влади допоможе знизити політичну напругу та послабити популістів шляхом перезавантаження коаліції. Разом з тим, переформатування необхідне у зв’язку із ослабленням впливу ряду олігархів, у першу чергу Ігоря Коломойського. Окрім політичної стабілізації, прихильники переформатування очікують на економічну стабілізацію ситуації, яка допоможе впевненіше почуватися владі і краще підготуватися до виборчих кампаній у 2019 році.

У підсиленні коаліції зацікавлений також прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який прагне продемонструвати економічний ріст та показати свою політичну ефективність. З цією метою Гройсман особисто взявся врегульовувати "сміттєве питання" мера Львова Андрія Садового. В обмін на вирішення головної репутаційної проблеми Андрія Садового фракція "Самопоміч" під час ключових голосувань буде підтримувати урядові ініціативи Гройсмана. Цікаво, що нещодавно екс-голова Одеської області Міхеіл Саакашвілі офіційно звинуватив фракцію "Самопоміч" та Садового в тому, що вони недостатньо критикують владу та кабінет Гройсмана зокрема.

Іншим потенційним учасником коаліції називають Радикальну партію Олега Ляшка. Проте, за наявною інформацією, ані "Самопоміч", ані Радикальна партія не планують вступати в коаліцію, оскільки їхні акціонери вважають, що співпраця з БПП і НФ може призвести до суттєвого падіння їхніх партійних рейтингів. Разом з тим, нещодавно НАБУ та САП також ініціювали розслідування щодо Олега Ляшка з приводу його можливого незаконного збагачення, що також може свідчити про тиск влади на Радикальну партію з метою повернення її до коаліції. Скоріше за все, ці фракції будуть ситуативно голосувати за певні рішення в обмін на економічні дивіденди.

Посади, за які ведуться політичні торги:

1. Керівник Державної фіскальної служби. (Роман Насіров відсторонений 3 березня 2017 року).

2. Голова НБУ (Валерія Гонтарєва подала заяву про відставку 10 квітня 2017 року).

3. Голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Дмитро Вовк 12 квітня 2017 року заявив, що звільнений за наказом президента.

4. Голова Фонду державного майна (Верховна рада проголосувала за звільнення Ігоря Білоуса 13 квітня 2017 року).

Посадовці, які можуть бути замінені найближчим часом:

1. Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

2. Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

3. В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

4. Міністр інформаційної політики Юрій Стець.

5. Голова "Укрзалізниці" Войцех Балчун.

Сценарій № 2 – заморожування ситуації до 2019 року

Інша частина найближчого бізнес-оточення переконує президента, що він повністю контролює політичну та економічну ситуацію в країні, і його президентству нічого не загрожує. Парламент хоча і слабкий, але голосує за важливі рішення, уряд контролюється Адміністрацією президента, а внутрішньополітична опозиція роздроблена і різношерста. Незважаючи на те, що ситуація на Донбасі є далекою від політичного врегулювання, міжнародні партнери продовжують підтримувати чинну архітектуру влади, а МВФ дає позитивні політичні сигнали щодо чергового траншу для української економіки.

Також на 2019 рік відсутній виражений опонент, який може становити загрозу Порошенку (Арсеній Яценюк і Андрій Садовий суттєво обмежені в доступі до ресурсів). Бізнесова група інтересів в АПУ переконує Порошенка, що всі вакантні посади необхідно заповнити своїми людьми за квотою БПП, і внутрішнього запасу міцності вистачить, щоб виграти вибори в 2019 році.

Сценарій № 3 – дострокові вибори восени 2017 року

Однією із головних проблем для Банкової є сильні позиції партнера за коаліцією – "Народного фронту", який також контролює значну частину важливих посад. Зокрема, на Банковій думають над тим, як максимально усунути НФ від політичних процесів, аби, разом з тим, не опинитися на порозі дострокових виборів. У цьому контексті варто також відзначити вже третю справу проти екс-нардепа Миколи Мартиненка, за допомогою якої Адміністрація президента спільно з грузинською групою (Гізо Углава – Міхеіл Саакашвілі) в НАБУ намагалися послабити політичні позиції "Народного фронту", усунути Мартиненка з енергетичного ринку та завести замість нього структури близького до глави держави нардепа Ігоря Кононенка та бізнесмена Костянтина Григоришина.

Сценарій дострокових виборів став особливо активно обговорюватися в експертному середовищі та кулуарах влади після затримання детективами НАБУ соратника Арсенія Яценюка – Миколи Мартиненка. Чимало політологів були переконані в тому, що НФ почне шантажувати АПУ виходом із коаліції. Однак цього не сталося, оскільки НФ не зацікавлений в дострокових виборах. Разом з тим депутати та міністри від НФ, які взяли Мартиненка на поруки, продемонстрували Банковій, що вони як єдина команда готові до будь-яких форм політичного тиску.

Частина команди Порошенка вважає, що дострокові парламентські вибори дадуть шанс перезавантажити систему при мінімальних втратах, оскільки ухвалено рішення щодо безвізового режиму з ЄС, МВФ надає транш, спостерігається поступове покращення макроекономічної ситуації. Крім того, в політичному плані є багато гучних антикорупційних справ, на яких крім Саакашвілі-Лещенка роблять собі піар і представники команди Порошенка.

На Банковій також вважають, що в разі дострокових виборів влада, як мінімум, не втратить свої позиції, оскільки буде збережена стара виборча система, яка в сумі із адміністративним ресурсом дозволить досягнути непоганих результатів.

Проте сценарій дострокових виборів на осінь 2017 року все-таки видається малоймовірним. Петро Порошенко не бажає вступати в зону політичної турбулентності, а "Народний фронт" готовий до максимальних поступок, аби лише зберегти існуючу конфігурацію.

Незалежно від того, який сценарій розвитку політичної ситуації обере Петро Порошенко, владі необхідно продовжувати курс реформ. Дострокові парламентські вибори без кардинальних змін правил гри не змінять політичну ситуацію та не призведуть до перезавантаження політичних еліт. Тому першочерговим завданням влади має стати ухвалення нового виборчого законодавства та ініціювання всеосяжної конституційної реформи, яка повинна припинити дуалізм повноважень між президентом і урядом. Також, для міжнародних партнерів важливо звернути увагу на питання боротьби з корупцією, у якій правоохоронні та антикорупційні органи перетворилися на інструмент політичної конкуренції.