Окупанти вибрали тактику випаленої пустелі для Донбасу. Тому говорити про покращення соціально-економічної ситуації на непідконтрольній Україні території не доводиться. Так звана влада ухвалила рішення про закриття підприємств і затоплення шахт, що може стати причиною техногенної катастрофи в регіоні. Про те, чому Росія змушує свій бізнес вкладати в розвиток анексованого Криму, і які в Кремля плани щодо окупованого сходу України, в бліц-інтерв'ю "Апострофу" розповів заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб ГЕОРГІЙ ТУКА.
– Ватажок ЛНР Ігор Плотницький вже кілька днів робить гучні політичні заяви. То він збирався повертатися до складу України, якщо вона стане проросійською державою, тепер пропонує створити аналог СНД з невизнаних республік. Що може стояти за такими заявами?
– Звідки я знаю, що там за шизофренія у головах.
– Про які плани Росії щодо окупованих територій можна говорити зараз?
– Росія буде намагатися запхати квазіреспубліки на своїх умовах в цьому навіть немає сумнівів. У мене є внутрішнє переконання, що влада не піде ні на який шантаж і буде строго, послідовно відстоювати українську державницьку позицію, а не йти на якісь компроміси сепаратистів.
– Чи є ймовірність, що Росія влаштує чергове загострення, заради того, щоб нав’язати окуповані території України?
– Звичайно, може. На жаль, ми спостерігали це не один раз. Що у них в голові, передбачити важко.
– Як склалася доля дітей, батьки яких загинули під час обстрілу Авдіївки 13 травня?
– Вони зараз у родичів. Їм пропонувалося адміністрацією виїхати в безпечніше місце, але родичі відмовляються. Дітки зараз під опікою рідних.
Наслідки обстрілу Авдіївки
– Який запас міцності у інфраструктури окупованого Донбасу. Скільки ще протримаються електричні мережі та водогін без кваліфікованого обслуговування?
– Там постійно здійснюється підтримка. Якби такого не було, то там би все давним-давно лягло. Інша справа, що тут багато залежить від України. Як довго ми будемо дозволяти підтримувати ці інфраструктури. Адже ні для кого не секрет, що водопостачання Донецька і Луганська здійснюється з підконтрольної Україні території. Існує маса питань щодо забезпечення електроенергією. Вкрай напружена ситуація в сфері екологічної безпеки. Але говорити про запас міцності дуже важко в зв'язку з тим, що не можна прогнозувати поведінку людей, які приміряли корону керівників регіонів, оскільки вони не самостійні. Вони роблять все виключно за вказівками з Кремля. Які будуть рекомендації, я не знаю.
Якщо в ДНР прийнято рішення про закриття і затоплення 10 шахт, то я не уявляю, про який запас міцності можна говорити.
– Але це може стати причиною техногенної катастрофи?
– Звичайно. На Луганщині такий процес вже йде, і зупинити його неможливо. Ми ж намагаємося врятувати ті шахти, які знаходяться на нашій території. Ті шахти, які на території Луганщини - вже затоплені, врятувати їх вже неможливо.
– Соціально-економічна ситуація на окупованих територія залишається складною?
– Абсолютно. І ніколи оптимістичною була. Виходячи з того, що є принципова відмінність між анексованим Кримом і окупованим Донбасом. Якщо в Крим батогами заганяють якихось російських інвесторів, даючи їм в навантаження об'єкти соцкультпобуту для інвестування і розвитку регіону, то на Донбасі в житті такого не було. З першого дня там реалізовувалася політика випаленої пустелі. Підприємства йдуть на металобрухт або демонтувалися та йшли на територію Росії. Про який розвиток регіону може йти мова?
– Що зараз відбувається з "націоналізованими" українськими підприємствами на окупованій території?
– Частина підприємств буде демонтована, тому що там встановлено сучасне обладнання, яке коштує десятки, а то й мільйони доларів. Це обладнання вивезуть до Росії. Частина підприємств буде переорієнтована на ринок збуту Російської Федерації. За цим ми будемо дуже уважно спостерігати. Як тільки почнеться процес, я не сумніваюся, що будуть позови до міжнародних судів. Це порушення міжнародного законодавства.
Також вони оголосили про закриття частини підприємств і шахт. Ті шахти, які раніше видобували антрацитові групи вугілля, закриті і ліквідуються. Ті шахти, які видобувають коксівне вугілля, планують переорієнтувати на російський ринок.
Шахти, які видобувають коксівне вугілля, планують переорієнтувати на російський ринок
– Представники окупаційної влади говорили про те, що будуть завозити сировину для підприємств з Росії, або поки це тільки на рівні розмов?
– Поки у них це тільки в планах.
– Чи може окупована територія перетворитися на умовне Придністров'я, куди буде стікатися вся контрабанда? Щось завозитимуть, а потім вивозитимуть по-іншому?
– Звичайно. Якщо взяти для прикладу Алчевський меткомбінат (АМК), що випускає сляби (сталеві заготовки, - "Апостроф"), то стовідсотковий ринок збуту його продукції – Європа. Вивезти готові сляби в Росію, а потім продавати їх до Європи, видаючи за російські сляби, не вийде. Тому що хімічний аналіз, який проводиться в обов'язковому порядку, ідентифікує виробника. Видати сляби Алчевського меткомбінату за сляби уральського підприємства – це нереально.
– Як вони будуть це обходити?
– Ніяк. Обійти неможливо.
– Виходить, що продукцію дівати нікуди?
– Нікуди.
– Залишається пиляти підприємства на металобрухт?
– Швидше за все, частину розпиляють на металобрухт. Що стосується АМК, то там незадовго до війни було встановлено сучасне обладнання. Напевно, це обладнання буде вивезено до Росії.
– Яка ситуація з відновленням підконтрольної Україні території Донецької та Луганської областей?
– У минулому році уряд профінансував Донецьку та Луганську області в таких обсягах, що іншим областям і не снилося. На жаль, коефіцієнт використання цих фінансових ресурсів залишає бажати кращого. Темпи реалізації незадовільні.
– Якщо говорити про цифри, то який обсяг виділених коштів було використано?
— Це десь 12-15% в Луганській області і близько 6% в Донецькій області. Зараз міжвідомча комісія вивчила причини і передала доповідь президенту і прем'єр-міністру.
– Скільки людей проживає в сірій зоні?
– Не всі виїхали. Цифри різняться. По-перше, не в усі населені пункти є доступ. По-друге, люди досить часто мігрують. Тому чисельність людей, що проживають в сірих зонах, постійно змінюється. Говорити про те, що є якась конкретна цифра – безвідповідально.
