Ситуація в АТО дозволяє керівництву країни і командуванню Збройних сил маневрувати та гратися з бойовою готовністю ЗСУ. Таким чином вдається частково вирішити проблему неукомплектованість підрозділів та відкласти чергову хвилю мобілізації. Як Україна може збільшити чисельність Збройних сил, використовуючи американський підхід до комплектування армії та уникнувши, таким чином, нової мобілізації, "Апострофу" розповів військовий експерт Олег Жданов.
В армії США щорічно вносять якісь зміни в контракт - змінюють його під реалії життя, мотивуючи людей йти до вербувальних пунктів та підписувати контракт. Вони створюють резервну армію. У всіх збройних конфліктах, де залучена армія США, до 80% особового складу - резервісти. В Іраку воювали резервісти, в Сирії зараз - резервісти. Тільки ті, від кого залежить управління армією, є кадровими військовослужбовцями.
Що у нас змінилося у соцпакеті військових за три роки? Ми відмовилися від мобілізації, але це політичне рішення, оскільки сьома й восьма хвилі мобілізації могли б знищити рейтинг влади. Не просто вбити її рейтинг, а стати причиною соціальних протестів.
Некомплект у нас великий, вирішили переходити на контракт, але черг у військкомати немає. Значить потрібно мотивувати людей. Замість цього влада шукає легкі шляхи, які тільки погіршують ситуацію - залишають строковиків, які забезпечують діяльність Збройних сил. Але їх не вистачає. За три роки не розгорнули жодного профільного училища, не збільшили набір до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Хоча всі розуміють, що потрібні артилеристи, танкісти і навіть офіцери загальновійськових підрозділів.
Крім того, Верховна Рада дозволила розривати контракти, які були укладені на початку бойових дій, до закінчення особливого періоду. Їх дозволили розривати тому, що не видно, коли закінчиться особливий період. Через це почалося зменшення кількості офіцерів.
І тут згадують, що у нас за 25 років, за різними оцінками, до 2 мільйонів осіб отримали звання офіцерів запасу і вирішують їх призвати. При цьому ніхто навіть не замислюється над тим, який у них рівень підготовки, за якими програмами вони вчилися, скільки років тому це відбувалося. Враховуючи, що верхня межа - 43 роки, повістку може отримати людина, яка 10-15 років тому отримала військову спеціальність та звання офіцера запасу на військовій кафедрі. Цими людьми починають укомплектувати Збройні сили.
Вони люди хороші, але вони не винні, що їх так навчили, і не винні, що держава про них не пам'ятала - не збирала на збори, не проводила заняття з перепідготовки або підвищення кваліфікації. А зараз їх ставлять до строю, на ключову посаду - командирами взводів. Лейтенант, командир взводу - основа Збройних сил, основа управління. Він працює з солдатом, відповідає за цього солдата, ставить йому завдання і контролює їх виконання. Ні полковник, ні генерал нічого не зможуть зробити з підрозділом, якщо там немає командира взводу. Це ключова посада в будь-якій армії світу. У більш цивілізованих країнах сержант відповідає за все, а офіцер відповідає за управління. Ми цього прагнемо, але не прийшли до такого.
