Україна повинна всіма можливими способами демонструвати, що її підтримує світове співтовариство, і не звертати увагу на реакцію Росії з цього приводу. Підтримка Заходом України і посилення санкцій проти путінського режиму - два компоненти стратегії, мета якої - позбавити Росію майбутнього за її нинішньої влади. Про те, чому воювати з Україною стає дорожче і чому європейські еліти вже страждають через те, що лобіюють інтереси РФ, в інтерв'ю "Апострофу" розповів військовий експерт ОЛЕКСІЙ АРЕСТОВИЧ.
- Як ви вважаєте, чи потрібен парад на День Незалежності України, чи вже нічого показувати?
- Потрібен. Є, що показувати - 25 зразків нової техніки. Крім того, там вперше братимуть участь військовослужбовці країн НАТО. А це вже політична акція - як внутрішньополітична, так і зовнішньополітична.
Треба проводити внутрішньополітичні акції, які показують, що нас підтримує світова спільнота, що єдиним фронтом з Україною виступають не останні держави, що військово-політичний потенціал розвивається в країні? Треба. Ось і показуємо.
- Якою буде реакція Росії на те, що представники НАТО братимуть участь у параді?
- А чому нас повинна цікавити реакція Росії? Буде черговий вал пропаганди про зрадників слов'янського братерства й прибічників НАТО.
- Чи варто очікувати на День Незалежності загострення на фронті?
- Ну, вони можуть традиційно постріляти по нас. Вдвічі більше, ніж стріляють зазвичай - буде не 30 обстрілів за добу, а 60. Вони слабкіші за нас і можуть розраховувати на чергову спробу взяти взводний опорний пункт, сподіваючись, що ми всі понапиваємося та будемо неадекватними. Але це помилка, навпаки, заходи з охорони та оборони будуть посилені.
- Ймовірні якісь обстріли?
- Так. Але вони будуть тактичного характеру. Про них немає сенсу говорити на рівні національних ЗМІ. Це скоріше для бойового листка конкретної частини.
- Останнім рішенням Росії, яке було спрямоване на підтримку жителів ОРДЛО, став дозвіл їм перебувати на території РФ понад 90 днів. Як бачимо, такі рішення не потребують великих витрат і мають більш пропагандистську мету.
- Путін затвердив національну програму з репатріації біженців, що втекли з Донбасу, назад на територію так званих ЛНР і ДНР. Він починає висилати біженців з Росії.
Під це вже дали гроші. Не бозна-які - три тисячі доларів, але це на соціальні дослідження. Але далі подивимося.
- Ажіотаж, викликаний посиленням санкцій проти Росії, Ірану і Північної Кореї, став вщухати і можна спокійно оцінити їхній вплив на Росію.
- Санкції накладені такі й так, що почався зворотний відлік режиму Путіна. Ці санкції спрямовані не на те, щоб показати Росії, що її дії неприйнятні, що треба повертатися до клубу цивілізованих держав, а саме спрямовані прямо на те, щоб знести режим Путіна. Це не попередження, а наступ з боку Сполучених Штатів - це дуже хороша для нас новина. Вони валять путінський режим і його вплив на Європу.
Почавши торгувати нафтою і газом в Європі, з 70-х років СРСР мав купу еліт, магнатів і олігархів, зав'язаних прямо на Росію. Подивіться останню заяву німецьких лібералів і соціалістів - давайте відсунемо проблему Криму, давайте дамо шанс Росії і знімемо частину санкцій. Це передвиборна кампанія, і вони розуміють, на яких настроях мас треба грати.
У нас звикли скаржитися, що українські олігархи оббирають населення і заграють з Росією, але в Європі ситуація набагато гірша - там зомбоване населення, як у нас, захищає тих, хто їх експлуатує. Це існує з 70-х років, три покоління політиків. Це велика проблема, яка зав'язана на нафтогазовий ринок Європи. Американці б'ють по них цими санкціями, щоб обвалити основне джерело доходу путінського режиму - поставки енергоносіїв до Європи. Друга мета санкцій - зламати вічний механізм корупції європейських економічних і політичних лідерів, пов'язаний із угодами з Росією. Це удар по сформованому порядку в Європі. Це важливе геополітичне рішення.
- Разом з посиленням санкцій все більше говорять про надання Штатами оборонної зброї Україні. Якої реакції РФ можна очікувати?
- А як вони будуть реагувати?
- Ну, намагатимуться перевести конфлікт в іншу фазу.
- Річ у тому, що зброя, яку буде поставлено, призначена для того, щоб конфлікт не перейшов в іншу фазу. Ціна переведення конфлікту в іншу фазу почне різко зростати. Наприклад, зараз для них штурм наших позицій обходиться двома вбитими і двома захопленими нами автоматами. А так буде обходитися в шістьох убитих, з яких троє - екіпаж танка, який готується не за день і не за два. І ще танк вартістю в 7 мільйонів доларів, який згорів. Уявіть 10 таких випадків за місяць - це дуже дорого.
Американці знають, що роблять. Вони воюють з Росією на економічному фронті у Європі, а в Україні - військовим шляхом, підвищуючи вартість конфлікту. Накладення санкцій на Росію і надання нам озброєння - єдина, узгоджена політика. Якщо Путін упреться і буде робити різкі рухи, не буде миритися - ще піднімуть ціну конфлікту. І так поступово, поки вони (нинішній російський режим, - "Апостроф") не помруть.
- В такому разі яка ймовірність того, що Росія спробує налагодити відносини із Заходом?
- Вона намагається з усіх сил. Вона намагається сподобатися в Сирії, намагається домовитися щодо Близького Сходу, намагається щось робити на Балканах, намагається влізти в Лівію. Таким чином вона намагається створювати сильні переговорні позиції, щоб розмінювати їх потім на свої політичні вимоги. Але вона не може нічого запропонувати Заходу, тому що російська економіка становить 8% від економіки США. Це речі, які не варто порівнювати.
- Якщо говорити про запас міцності РФ, то які перспективи?
- Запас міцності у Росії набагато більше, ніж ми звикли собі уявляти. Звичайні люди не розуміють всього механізму роботи санкцій. Санкції не вбивають російський холодильник прямо зараз, хоча в значній мірі вже вбивають, а спрямовані на те, щоб через 10 років Росія назавжди програла цивілізаційну гонку Заходу, який до того часу перейде на VI технологічний уклад. Це те саме, що порівнювати станцію на Місяці та паровоз Черепанових з ХІХ століття.
Хоча формально для російського обивателя нічого не відбувається. Російський менеджер може придбати Ford Focus і через родичів в Україні дістати собі сир з пліснявою, який не розчавлений бульдозером, та й iPhone може купити. Він навіть до Туреччини може з'їздити. Йому добре, але Росії, як соціосистемі, вже дуже недобре - вбиваються її майбутні перспективи. Наприклад, до 2040 року Росія могла б здійснити технологічний стрибок і перетворитися на високотехнологічну державу майбутнього, але не зможе, бо санкції спрямовані на знищення цих перспектив. Нові санкції спрямовані на руйнування існуючого в Росії порядку. Цими санкціями путінський режим почали бити й душити. Вони працюють таким чином, що подальше існування путінського режиму стає невигідним самій Росії - це головне.
Санкції - це така стамеска, яка відділяє путінський режим від Росії. Таким чином Захід говорить: "Росія - гут, а путінський режим - не гут". Поки самі росіяни не зрозуміють, що існування путінського режиму вбиває всяку їхню цивілізаційну перспективу.
- Наближаються президентські вибори в Росії, є певна ймовірність заміни Путіна?
- Його можуть поміняти, але, судячи з усього, він буде переобиратися, а, значить, остаточно заганяють систему в глухий кут. Санкції передбачають забавну річ - там прописано, що американські спецслужби повинні розкрити всі схеми, які існують в російському злочинному режимі - в першу чергу, це економічні схеми незаконного збагачення, корупції - і за 180 днів опублікувати звіти. Ці 180 днів закінчуються 1 березня 2018 року - рівно за два тижні до виборів президента РФ.
Як відреагує багатостраждальний народ, побачивши, що робить з ними путінський режим, за два тижні до виборів?
- Захід буде доводити Росію до дефолту?
- Він не доводить її до дефолту, він б'є по путінському режиму, його схемах. Те, що режим зробив так, що від його схем залежить вся Росія - це проблеми росіян. Ще раз повторюю, що санкційна політика Заходу чітко відокремлює росіян від путінського режиму. Захід вірить у ліберальність самої Росії, роблячи таким чином ставку на лібералів та західників, почвеників та силовиків, хоча з останніми він торгується. Тому що вони йому потрібні для боротьби з ІДІЛ. Ще раз кажу: "Росія - гут, а путінський режим - не гут".
