Пропозиція російського президента Володимира Путіна про введення миротворців на Донбас є спробою виторгувати в Заходу пом'якшення діючих і незастосування нових санкцій. Намагаючись заморозити конфлікт, Кремль хоче зберегти свою владу на окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Україна ж повинна ухвалити закон про визнання цих територій окупованими, назвавши Росію агресором, оскільки на сьогодні позиція США щодо РФ більш жорстка, ніж в офіційного Києва, який навіть не розриває зв'язків із Москвою. Про це в інтерв'ю "Апострофу" заявив російський публіцист і політолог АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ.
- Минулого понеділка Володимир Путін заявив, що потрібно ввести миротворців на Донбас. За кілька днів глава МЗС Росії Сергій Лавров сказав, що це повинна бути охорона місії ОБСЄ (зовсім недавно президент РФ зробив заяву про те, що миротворці можуть знаходитися на всьому окупованому Донбасі, а не тільки на лінії розмежування, - "Апостроф"). Як вважаєте, чому така плутанина в Кремлі?
- Вони змінюють формулювання, але суть та ж. Вони хочуть бачити миротворців тільки на лінії розмежування сторін. Я б відзначив два моменти в цьому тактичному ході Москви, які є вимушеними. Після того, як прямолінійна анексія Кремля - створення "Новоросії", спроба дійти до Києва, контроль над усією Україною - провалилася, їх тактика змінилася. Зараз вони намагаються вставити цю Лугандонію (окуповані райони Донецької і Луганської областей, - "Апостроф") як ракову пухлину в політичне тіло України, легалізувати всіх цих бандитів, зробити їх державними діячами, депутатами Ради. І ось, таким чином, блокувати європейський вектор розвитку України, руйнувати її зсередини.
У свій час до цього процесу через дурість підключилися й західні держави. Пам'ятаєте, представники Німеччини і Франції приїжджали до Києва і вимагали змінити Конституцію? Але треба віддати належне українському керівництву і суспільству, вони розгадали ці задуми Кремля і рішуче, категорично відмовилися змінити Конституцію країни з волі Путіна. Ну, і коли в Кремлі побачили, що цього не вийде, вони стали на шлях консервації конфлікту, фактичної анексії захоплених територій на Донбасі. Це введення рубля, зміна форми власності, визнання "документів" (так званих ДНР-ЛНР, - "Апостроф").
Закріплення цієї лінії розмежування та розташування там миротворців - це тактичний крок Кремля, спрямований на заморожування конфлікту і збереження у завойованих регіонах повної влади Москви. Це перший момент.
Другий момент - як я вже говорив, американський Конгрес висунув Росії ультиматум - 180 днів на те, щоб піти з Донбасу як мінімум. З Кримом на якийсь час можна закрити очі, але офіційно ніхто ніколи не визнає анексію Криму. Однак Москва сподівається на це, оскільки неофіційно обіцяють зняття найжорсткіших санкцій (якщо росіяни підуть з Донбасу - "Апостроф").
Так ось, Москва починає торгуватися - йти з Донбасу повністю вони не хочуть, але ось це крок назустріч Порошенку, назустріч Заходу. Миротворці - але на наших умовах. Є певна підступність. Чим привабливий цей план - якщо дійсно буде припинення вогню, а це цілком залежить від Москви, тому що перестрілки весь час ініціюються з того боку, то перестануть гинути люди. Це такий миролюбний крок. А підтекстом цього плану є анексія територій, відмова від таких пунктів Мінських угод, як виведення російських військ або передача кордону під контроль України.
Я думаю, що хорошою і правильною відповіддю з українського боку буде законопроект про визнання цих територій окупованими. Так, українська армія не може силою звільнити ці території, оскільки це буде жахливе кровопролиття. Проте українська армія достатньо сильна, щоб не допустити подальшої агресії Росії, але вона не може впоратися з другою за силою армією світу. При цьому Україна ніколи від цих територій не відмовиться, вважаючи їх окупованими.
Звичайно, треба погоджуватися на будь-яке припинення вогню, але не на цю ініціативу Путіна, що передбачає політичний конфлікт - визнання цих "республік", переговори з ними. Ось з Москвою можна домовитися про припинення вогню на лінії розмежування сторін, на лінії окупованої Москвою території.
- Але ж те, що пропонує Москва, - це, по суті, легалізація терористів.
- Відповіддю на це має бути ухвалення закону про окуповані території, в якому потрібно назвати Росію агресором. Тим більше, це робить [спецпредставник Держдепартаменту США щодо України Курт] Волкер, називаючи речі своїми іменами: що це - агресія Росії, що це - окупація українських територій. Позиція української влади повинна бути як мінімум такою ж, як і позиція Волкера. А після цього можна через посередників вести переговори з агресором про припинення вогню.
- Проблему це не вирішить, що робити в цьому випадку?
- Росіяни підуть з Донбасу в результаті серйозного економічного тиску Заходу, серйозних персональних санкцій. Зрештою, їм же пред'явлено ультиматум, і якщо вони не виконають умови Конгресу США, то всі мільярди російських керівників будуть заарештовані. Ось вони і хочуть відбутися пом'якшенням санкцій - це їхня відповідь на ультиматум. Мовляв, з Донбасу ми не підемо, але ми пропонуємо таку мирну затію і йдемо вам назустріч. У цьому вся лицемірна гра Кремля.
- Заяви Лаврова і Пєскова з приводу миротворців - це всього лише замилювання очей?
- Суть одна - ми готові припинити вогонь, але показати це як крок назустріч, і тому знімайте з нас санкції. А фактично Кремль хоче легалізувати анексію ще одного шматка території України.
- Путін також заявив, що, якщо Україна отримає летальну зброю від США, то можливі нові конфлікти, оскільки у так званих "ополченців" Донбасу теж багато зброї. Як ви вважаєте, чим лякає глава Кремля?
- Це більш зловісно, ніж зрозуміли в Україні. Інші зони військових конфліктів - це погроза американцям. Ось ви постачаєте зброю Україні, а я буду постачати "Талібану", підтримувати Венесуелу, допомагати ракетно-ядерній програмі Кім Чен Ина. Ось у чому суть. Це він погрожує американцям - типовий шантаж Кремля.
- Чого ще чекати від Путіна в Україні?
- Паскудити він буде завжди. Будуть іноді відбуватися якісь вибухи, диверсанти, терористи. Але цим заморожуванням на Донбасі він торгується із Заходом. Він скаже: "Я не піду на розширення - на Маріуполь, на Київ, - але цю територію я хочу за собою заморозити".
- Чим же тоді Україні слід тиснути на Кремль?
- Перш за все, повинна бути принципова політична позиція, виражена тим же законом, який зараз в Раді. Взагалі досить дивні речі відбуваються - йде війна, захоплюють вашу територію. Проте не перериваються економічні зв'язки, безвізовий обмін з Росією, ворожа пропаганда. По тих же російських телеканалах йде дика пропаганда ненависті проти України, а кореспонденти, які здійснюють цю пропаганду, спокійно гуляють по Києву. Якщо Київ хоче, щоб Захід тиснув санкціями, то повинні бути не менш жорсткі санкції України по відношенню до Кремля, Путіна. Американський Конгрес ухвалив чудовий закон, та ж позиція Волкера - і на сьогоднішній день це більш жорстко, ніж офіційна позиція українського керівництва. Я розумію, в якому важкому становищі перебувало українське керівництво, коли був тиск Олланда і Меркель, які вимагали змінити Конституцію, але воно вистояло. Зараз Захід краще розуміє гру Путіна. Вже немає цього тиску на Київ.
Є дві важливі речі - принципова позиція, що Росія - агресор, Росія веде війну, Росія окупувала територію. Це перше. Друга позиція - що Україна силовим шляхом не може повернути територію. Це війна, загибель десятків тисяч людей. Але Україна ніколи з цим не змириться. Території повернуться, коли в Росії зміниться режим. Рано чи пізно.
- Чи буде Росія розхитувати Україну зсередини, влаштовуючи різного роду провокації?
- Звичайно, спроби провокацій будуть постійно - вони весь час щось роблять. В цьому нічого нового - це частина тієї гібридної війни, яку веде Росія.
А скільки у вас явних ворогів зсередини. Я не можу зрозуміти, чому найлютіший ворог України, агент Путіна Медведчук, вважається у вас державним діячем, бере участь в переговорах і так далі. Тут дуже багато питань. Для мене буде ясно, що Україна зрозуміла, з ким має справу, що вона знаходиться в стані війни, в той день, коли Медведчук буде заарештований.
