RU  UA  EN

Понеділок, 15 липня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.70
Політика

ТОП-20 найкращих ресторанів Києва: підсумки голосування

Виглядає жалюгідно: чому депутати припинили працювати в Раді

У вересні у ВРУ стабільно голосували близько 80 нардепів

У вересні у ВРУ стабільно голосували близько 80 нардепів Фото: УНІАН

Перші два тижні роботи сьомої сесії Верховної Ради не порадували своєю ефективністю. За пару пленарних тижнів фотографії напівпорожньої сесійної зали облетіли ЗМІ та соціальні мережі. В середньому, у вересні постійно голосували тільки 60-80 депутатів, що стало найнижчим показником за нинішній рік. Народні депутати запевняють, що всьому виною величезна кількість поправок до кодексів в рамках судової реформи, а от експерти стверджують, що причина криється зовсім в іншому - відсутності партійної дисципліни і домовленостей навколо важливих законопроектів.

Гройсман нам не указ

У вересні у Верховній Раді було два пленарні тижні. За цей час депутати встигли ухвалити освітню реформу, після чого фактично переключилися на розгляд майже 4000 поправок до судової реформи, не підтримавши жодної на сьогоднішній день.

Також парламент не радував відвідуваністю і ефективністю своєї роботи. Зокрема, Комітет виборців України оприлюднив результати дослідження, в якому констатував антирекорд ВРУ щодо участі народних депутатів у голосуваннях упродовж вересня.

"В середньому один нардеп взяв участь у 25% голосувань за місяць, що є найнижчим показником за 2017 рік. У вересні регулярно голосували лише 60-80 депутатів. 22 вересня в парламенті активно голосували 52 нардепи, 21 вересня - 85, 20 вересня - 80, 19 вересня - 87, 8 вересня - 62, 7 вересня - 99, 5 вересня - 134 з 422 ", - йдеться в повідомленні КВУ.

Загалом, як стверджує КВУ, 353 народних депутати пропустили половину і більше голосувань у вересні, тобто, не натискали "за", "проти" або "утримався". З них 46 депутатів пропустили більше 90% голосувань. Вони або були відсутні на робочому місці, або свідомо не голосували.

В результаті своєї двотижневої роботи депутати так і не закінчили розгляд поправок до судової реформи, а саме до законопроекту №6232 ("Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), і не дійшли до розгляду пенсійної реформи. 21 вересня в Раду навіть прибув прем'єр-міністр Володимир Гройсман, щоб просити про розгляд пенсійної реформи, але це ніяк не вплинуло на народних обранців.

Недієздатний парламент

За словами самих нардепів, така низька ефективність роботи парламенту зумовлена великою кількістю правок, які депутати вирішили розглядати, дотримуючись усіх норм регламенту.

"Були сотні поправок до судової реформи, а в залі було менше ста депутатів. Голосувало ж взагалі десь 40-60 осіб, і тому статистика різко пішла вниз. Просто в коаліції є домовленість: законопроект щодо судової реформи, який є, він абсолютно ганебний. Вони просто об'єднали п'ять кодексів, саме тому жодна з поправок не була проголосована. Я так розумію, що і не буде проголосована. Вони і об'єднали кодекси тільки тому, що потім п'ять разів збирати голоси дуже важко. Тому і не підтримували правки. але ми розглядали їх, оскільки є чітка регламентна процедура", - зазначив "Апострофу" народний депутат Дмитро Добродомов.

Шостий сесійний день в Верховній Раді був присвячений розгляду 4200 поправок до кодексів facebook.com/iryna.gerashchenko
1 / 1
За поправки проголосували 30 депутатів facebook.com/iryna.gerashchenko
1 / 1
Дмитро Тимчук Фото: РБК-Україна
1 / 1

Схожої думки дотримуються й інші опитані нардепи, даючи зрозуміти, що таким чином парламент фактично визнає себе недієздатним.

"Це ігнорування своїх обов'язків і фактично визнання того, що в даний момент парламент не є дієздатним. Люди, яких обрали, фактично не відповідають запитам суспільства. Це також проблема особистісних взаємин і партійних амбіцій. З іншого боку, це просто непорозуміння, що голосування по кодексах призведе до того, що ми отримаємо недосконалі кодекси. Замість того, щоб отримати фактично оброблений діамант, ми отримуємо шматок скла, яким українці будуть різати руки ще не один рік. Ті кодекси, які ми зараз ухвалюємо, могли стати еталонними. В результаті вони будуть такими, що не задовольнять всі запити суспільства", - зазначив "Апострофу" нардеп Борислав Береза.

Піар і небажання працювати

За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, справа не тільки в поправках, які не хотіли розглядати, але й у загальній низькій дисципліні парламентаріїв.

"Проблема дисципліни депутатів надзвичайно велика. У нас є традиційний антирекордсмен - це "Опозиційний блок", депутати якого, навіть коли приходять на засідання, дуже часто не голосують. Якщо ми подивимося на лідерів ОБ і відомих медійних осіб, то ми бачимо, що вони дуже часто дають такі показники, як 90% пропущених голосувань. Серед депутатів, які ігнорують сесійні засідання, ігнорують роботу, дуже часто можемо зустріти відомих, медійних осіб, скажімо, Семена Семенченка, Вадима Рабіновича, який у вересні взяв участь в роботі лише одного сесійного засідання, Володимира Парасюка, Андрія Білецького. Якщо по лідерах фракцій, то ми побачимо прізвища [Юрія] Бойка, [Олександра] Вілкула, Юлії Тимошенко, у якої дуже великий відсоток пропущених голосувань. Тобто проблема в тому, що відомі політики розглядають сесійний зал як певний майданчик для власного піару, як майданчик для спілкування з медіа, а не для парламентської роботи", - розповів Кошель "Апострофу".

Як відзначають експерти, кількість депутатів, які брали участь в голосуваннях зменшилася в два рази в порівнянні з попередніми періодами Фото: Олександр Гончаров / Апостроф

Якщо говорити про вересень, то можна побачити, що кількість депутатів, які брали участь в голосуваннях, вдвічі зменшилася в порівнянні з попередніми періодами.

"Це пов'язано, перш за все, із судовою реформою. Тобто була монотонна робота, в якій багато депутатів не бачили сенсу, так як тисячі поправок автоматично відхилялися. Але для суспільства це дуже серйозний сигнал про те, що політики банально не беруть участі в сесійних засіданнях. Це дає нам підставу говорити про те, що ми можемо по-різному трактувати розгляд поправок: ми чули, що використовується технологія з метою затягування. Але, з іншого боку, ми чули оцінки, коли мова йде про такий серйозний законопроект, то дрібниць тут не буває.

Але в цілому це сигналізує про те, що традиційно парламент не здатний домовлятися щодо не ключових і не політичних законопроектів. Було б цілком зрозуміло, якби окремі фракції працювали у форматі бойкоту, у форматі повного ігнорування роботи, скажімо, якби це стосувалося розгляду земельної реформи, де є політичні моменти, або інших проектів. Але в даному випадку не було навіть парламентських дискусій, і це сигнал того, що парламент не може домовлятися", - стверджує Кошель.

На думку глави КВУ, ситуацію можуть вирішити парламентська реформа і злагоджена скоординована робота лідерів фракцій, які повинні стимулювати роботу депутатів.

"Якщо в цілому говорити про депутатів, то у них є три можливості, які можна використовувати: "за", "проти" і "утримався". Треба завжди в будь-якому голосуванні вказувати свою позицію. Якщо, наприклад, поправка не подобається, то депутат голосує проти, і люди розуміють, що це його позиція. А коли вставляють в залі 300 карток, а насправді там знаходиться 100 осіб, то це виглядає жалюгідно", - підсумував нардеп Дмитро Добродомов.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Новости партнеров

Загрузка...