Прийдешні вибори - як президентські так і парламентські - будуть найбруднішими в історії України. Разом з тим, політичні сили починають освоювати нові схеми і проекти для залучення потенційного електорату. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів експерт з управління репутацією БОРИС ТІЗЕНГАУЗЕН.
- Протестні настрої в Україні проглядаються вже досить довго. Чого чекати найближчим часом?
- Що стосується протестних настроїв, то у мене викликає великий сумнів та форма, в якій певні політичні партії висловлюють ці протестні настрої. Тобто ті нескінченні проплачені мітинги і під Нацбанком, і під Адміністрацією президента, і під Кабміном. Там фактично зранку збирається черга, один мітинг закінчується, другий починається, швидко вибігає камера, знімають картинку і все згортається. Тобто, це все робиться для картинки. На місці тих людей, які виділяють на це бюджет, я б надовго задумався, чи потрібно це продовжувати, тому що ефект абсолютно нульовий.
Масштабних протестів як таких за останній час я не бачив. Була спланована велика акція товаришів на єврономерах. Вони зробили, на мій погляд, правильний хід, коли заблокували і створили реальні незручності жителям і тим, хто працює в урядовому кварталі. Тобто питання, все-таки, зрушило з мертвої точки, але для них обернулося в негатив, тому що, наскільки я зрозумів, зараз буде розглядатися законопроект про повну заборону ввезення цих автомобілів. Відповідно, вони отримали від уряду абсолютно зворотну реакцію, і це ще раз показує, що всі ці мітинги і перекриття вже набридли.
Що стосується реальних протестних настроїв, то розгойдуються вони з різних причин. Є політичні групи, які паразитують на протестних настроях. Ми всі чудово пам'ятаємо епічне повернення [екс-глави Одеської ОДА Міхеіла] Саакашвілі в Україну. І, взагалі, якби я був політтехнологом Банкової і моделював майбутні президентські вибори, то я б сам взяв Саакашвілі за руку і повернув до України. Тому що Саакашвілі, як ніхто інший, вносить зараз хаос конкретно в електоральне поле Юлії Тимошенко, вони пасуться на одному електоральному полі.
Те завдання, яке повинен виконувати [глава Радикальної партії Олег] Ляшко, тобто відтягувати ось цей протестний електорат на себе, абсолютно стихійно і абсолютно успішно виконує Саакашвілі, залишаючи за собою незрозумілі ситуативні союзи. Саме він і здатен похитнути цільне ядро електорату Юлії Тимошенко. А у неї, в принципі, непогані шанси на майбутніх президентських виборах.
Тобто я думаю, що в парі з Ляшком вони можуть дуже непогано розділити ядро електорату Юлії Володимирівни. Ось Саакашвілі конкретно паразитує на протестних настроях, розкачує, посилює їх і так далі. В принципі, їх і посилювати не потрібно. Тому що все те, що зараз відбувається в економіці, політиці, більш ніж сприяє протестним настроям.
Ну і в нашому прекрасному цифровому столітті люди перестали виходити на вулиці. Люди стали виливати свій гнів у соціальних мережах, у вимираючих блогах і так далі. Потрібно сказати величезне дякую [Марку] Цукербергу, тому що він створив інструмент, який гасить протест прямо в квартирі і на кухні. Тобто людина нікуди не йде, написала в соціальну мережу, виплеснула негативну енергію і на цьому, загалом, все закінчилося. Це прекрасне вікно для виходу негативної енергії.
Що стосується якихось цікавих, нестандартних варіантів використання протестних настроїв, я думаю, що політики в нині існуючій формації далекі від застосування цих креативних рішень. Хоча іноді трапляються цікаві програми, але на даний момент вони всі, як за шаблоном - збирають бабусь, приводять їх сюди (на Банкову, Інститутську, Грушевського - "Апостроф"), знімають картинку і на цьому все закінчується. Це безглузде освоєння бюджетів, яке ні на що не впливає. Якщо враховувати, що всі великі медіа в нашій країні (телеканали - "Апостроф"), належать певним політичним групам, то акція на вулиці, що не потрапляє в стрічки новин, має абсолютно нульовий ефект.
- Не за горами президентські вибори, парламентські. Гроші на піар знову литимуться рікою?
- Так, підготовка вже почалася. Ми бачили низку тестових змін іміджу наших топових політиків. Обговорювали навіть на ТБ зміну іміджу Юлії Володимирівни (Тимошенко) і Арсенія Петровича (Яценюка).
Якщо говорити про Арсенія Петровича, то це досить сумна спроба відсторонитися від іміджу зарозумілого ботаніка і перейти в імідж міцного і впевненого в собі мачо. Але, з огляду на те, що "Народний фронт" електорально абсолютно згорів за останній час, а сам Арсеній Петрович як гравець навряд чи являє якийсь інтерес на майбутніх виборах, то він просто намагається відійти від попередніх провалів, змінивши імідж. Але, насправді, це не дуже вийде. До цього іміджу швидко звикнуть, і до нього знову приклеять усі його провали.
Що стосується нових технологій, то зараз є ряд проектів, абсолютно нових, цікавих, які політичні партії будуть використовувати на наступних виборах. Одна з політичних груп зараз вкладає гроші в розробку модулятора виборів. Це така платформа, яка буде коннектитися з великими базами даних виборців. У неї будуть закладатися великі і маленькі польові зрізи, і можна буде бачити абсолютну картину по регіонах, по містах, по селах. Бачити, де просідає популярність, де її потрібно посилити, де задіяти спікерів, де "прикупити" регіональне медіа. Тобто це дуже крута і дорога штука. Головне, щоб у них проект не закінчився на середині, як у нас буває. Я думаю, що якщо вони цю систему реалізують, то у них буде великий шанс бути у грі, моделювати вибори і прораховувати різні сценарії.
Кілька політичних груп вчинили досить розумно. Вони починають прокачувати симбіотичний проект, мережу лідерів громадської думки. Проект працює наступним чином - створюється школа держуправління або школа молодого політика, куди набирається досить велика кількість харизматичних, талановитих молодих людей. Потім ці люди виходять в соціальні мережі, вкладаються гроші в їх розкрутку - і ми отримуємо ось таку мережу лідерів громадської думки, яка через якийсь час розконцентровується і починає прокачувати певну думку. Хороша штука. Люди у нас зараз дуже орієнтовані на думку топових спікерів, блогерів, тому це річ правильна.
Розумні розробники прокачують ферми ботів, які в результаті будуть здавати в оренду політикам перед виборами. Це цілі мережі. Там сто тисяч, а іноді навіть більше. Зокрема кілька тисяч прокачаних користувачів, максимально схожих на живих людей, які в один прекрасний момент розконцентровуються і починають постити певні теми, закладені в порядку денному тієї політичної партії, яка орендувала цю мережу.
Ну і, ясна річ, що є стандартні теми з купівлею баз даних карток. Я знаю, що зараз гуляють фрагментарні бази даних ПриватБанку, телефонні, поштові тощо. Тобто це все буде купуватися і використовуватися. Без кластеризації користувачів, без розуміння, що за користувач, без розподілу їх на вікові групи, групи за освітою, за регіоном тощо. В принципі, ці масові розсилки не мають ніяких ефектів.
Що стосується ось цієї кластеризації, то зараз дві політичні групи ведуть полювання за виборцями в соціальних мережах, які ще не визначилися. Це цифровий електорат. Тобто за певними параметрами і схемами виявляється, що людина ще не визначилася і взагалі може не піти на вибори. І правильні політичні групи мають у себе штат розробників, які цим займаються. Але, загалом, уся ця активність досить хаотична.
На мій погляд, соціальні мережі на майбутніх виборах будуть використовуватися більшою мірою для вкидання компромату. Переконати людину піти на вибори і за когось проголосувати - це довга і нудна робота. А вкинути яскравий компромат - це дуже швидко і легко. Тому соціальні мережі в основному будуть використовувати ті ж лідери громадських думок, ті ж групи і пабліки, які прокачуються. Вони будуть використані для вкидання компромату.
- Потім цю інформацію зможуть використовувати ті ж телеканали, щоб показати її тим, хто не сидить у Facebook або Twitter?
- Так, це настільки реактивне середовище, що матеріал від хорошого лідера громадської думки одразу розлетиться - спочатку у електронних ЗМІ, а потім, при правильній підготовці, зайде і на ТБ. Як правило, на серйозних аналітиків, політологів і блогерів підписані практично всі топові журналісти з різних видань, і вони забирають те, що їм віддають, звісно, перевіряючи інформацію. Тому, звичайно ж, ще раз повторю, прийдешні вибори будуть найбруднішими виборами в історії України. Такої кількості компромату, яка готується зараз до вкидання, не було на жодних виборах.
- З чим це пов'язано?
- Виборча кампанія в Україні, як правило, проходить за двома напрямками. Перший - це "я хороший", другий - це "він поганий". Так ось, практично жодна політична сила на сьогодні не може сказати "я хороший". Кращими є ті, хто просто мовчать. А сказати "він поганий" можуть практично всі, тому що за цей час накопичилося достатньо компромату. Тому буде дуже багато жорстких вкидань.
Плюс, звичайно ж, антикорупціонери наші прекрасні, справжні і фейкові, яких зараз створено вже незліченну кількість. Тому вони теж будуть в справі. Вони будуть мочити неправильних людей, а правильних просто не чіпати.
І, звичайно ж, варто сказати про те, що зараз на медійному ринку спостерігається активне зростання просто тому, що люди заздалегідь купують собі канали, радіостанції, купують і створюють сайти. Створюються так звані зливні бочки, збирачі компромату. Взагалі, зараз створюються мережі з десятків, сотень цих сайтів, тому що вони будуть задіяні якраз у цій війні компроматів.
- І що у підсумку на нас чекає?
- Чекаємо просто пекельного "мочилова", і в цій ситуації будуть важливі нестандартні, креативні передвиборні рішення, яких на даний момент, я не спостерігаю. Але мені здається, що зараз із дуже багатьма цікавими, талановитими хлопцями, маркетологами, піарниками ведуться переговори, поки в такому лайт-режимі. Але я думаю, що в більшій мірі задіятимуть їх, а не старих, неповоротких, інертних політтехнологів, які звикли працювати по старому - в гречаних полях і за пірамідальними схемами.
А розумні люди моделюватимуть вкидання компромату так, щоб було за всіма параметрами зрозуміло, що це зробив третій опонент. Тобто, зіштовхуючи лобами двох своїх конкурентів, вони залишатимуться в стороні. У війні компроматів не буде тих, хто виживе, тому що немає зараз такої політичної сили, практично немає такого політика, який би не потрапив у великий або маленький скандал. Будуть вигравати ті, хто має більший медійний ресурс, хто має серйозні канали, хто має великі майданчики охоплення - ось ті будуть вигравати. Ну і, за великим рахунком, буде такий дуже мерзенний осад після всієї цієї війни.
Тому ті, хто, в принципі, планує реальну політичну кар'єру в Україні, я б на їх місці взагалі не дивився на ці вибори. Дивився б уже на наступні вибори, коли всі знищать один одного. Прийде час білих зрозумілих молодих реформаторів, політиків нової формації.
