Із 17 жовтня під стінами Верховної Ради в центрі Києва проходять протести за велику політичну реформу, організовані низкою політичних сил та громадських організацій. Чи дав "МіхоМайдан" (як охрестили акцію у зв'язку з активною участю в ній екс-голови Одеської області Міхеіла Саакашвілі) результати, на які розраховували його ініціатори, розбирався "Апостроф".
У вівторок, 17 жовтня, під стінами парламенту зібралося близько 4-5 тисяч людей, заявили організатори мітингу. Ініціатори всеукраїнського збору "За велику політичну реформу", як вони назвали свій протест, від початку висунули владі три вимоги: створення антикорупційного суду, нове виборче законодавство і скасування депутатської недоторканності. Всі вимоги організатори, серед яких політичні сили "Рух нових сил", "Демократичний альянс", "Батьківщина", "Свобода", "Громадянська позиція", "Самопоміч", ряд позафракційних депутатів і громадських організацій, в тому числі "Автомайдан" і Центр протидії корупції, вимагали внести до порядку денного роботи парламенту вже цього пленарного тижня.
Однак за фактом жодна з вимог акції не була виконана в повній мірі. Ще у вівторок президент Петро Порошенко зробив хід конем і вніс до Верховної Ради законопроект №7203, що пропонує скасувати депутатську недоторканність, правда, тільки з 2020 року, тобто вже з наступного скликання парламенту. Це не сподобалося опозиціонерам: вони вимагали внесення і розгляду свого законопроекту під номером 6773, який передбачає скасування депутатського імунітету відразу після вступу в силу. У підсумку обидва документи ВРУ відправила до Конституційного суду, який повинен дати висновки по кожному з них, і тільки після цього скасування недоторканності можна буде знову розглядати в парламенті. Законопроекти, що стосуються нового виборчого законодавства, виборів за відкритими списками, Рада взагалі провалила: за жоден з документів, що передбачали виборчу реформу, не знайшлося достатньої кількості голосів.
За фактом на пленарному тижні в Раді, ні одна з вимог акції не було виконано
Незрозумілою залишилася і ситуація зі створенням антикорупційного суду. Президент, за словами його представника в Раді нардепа Ірини Луценко, вважає, що необхідно скликати робочу групу з підготовки відповідного проекту закону і вже після цього вносити його до парламенту.
Однак організатори акції налаштовані оптимістично і розповідають, що саме завдяки їх зусиллям влада пішла на зрушення щодо всіх трьох вимог. "Закон про імунітет проголосували - і президентський, і другий - вони пішли до Конституційного суду, процес пішов, тепер за ним треба стежити. Щодо законів про вибори не хотіли навіть чути про те, щоб їх розглядати, вони там лежали ще з 2014 року і ще б лежали, якби не було цієї акції. Але коли їх розглядали в Раді, депутати просто втекли від ухвалення рішення, в залі майже не було людей. Але це і не погано, тому що, за великим рахунком, зобов'язання президента, коаліції, якщо закони відхилили, внести свої. Нехай президент вносить як невідкладний свій законопроект, і ми будемо на цьому стояти", - сказав "Апострофу" нардеп, один з організаторів протестів Віктор Чумак.
"Та ж картинка - і з Антикорупційним судом. Вони хотіли запудрити мізки робочими групами, ми взяли і відкликали проект закону 6011, тому в президента є вільне поле, хоч завтра нехай вносить законопроект. Так що в чому неуспіх акції? В тому, що їх (необхідні закони, - "Апостроф") не ухвалили в один день? Але це було неможливо. А люди зрозуміли, що, виходячи на акції протесту, можна давати владі пендель, і вона починає про щось згадувати, про свої зобов'язання", - також упевнений політик. Разом з тим, він визнає, що підняти на протест велике число людей не вдалося.
"Сказати, що протест був успішним, означає збрехати, але сказати, що зовсім неуспішним - теж. Це була найбільша політична акція з політичними вимогами після Революції Гідності, до цього ніхто не міг зібрати щось подібне. Це перша акція, яку зібрали і політичні партії, і політики, і громадські активісти. Вони між собою не посварилися, вони не розбіглися - і це теж плюс. Інша справа, що виходи на акцію з політичними вимогами для нашої країни не дуже популярні. Вимагати міняти політичну систему - це не в наших традиціях поки ще, тому підняти велику кількість не вдалося, це треба визнати. Але навіть та невелика купка в 5 тисяч, які прийшли 17 жовтня, запустили процес. А влада боїться, коли збирається більше 3 тисяч, а коли ще більше, в них виникає досить серйозний страх", - додав Чумак.
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Семен Семенченко
Єгор Соболєв та Семен Семенченко
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Михаіл Саакашвілі і його прихильники
Михаіл Саакашвілі
Михаіл Саакашвілі
Михаіл Саакашвілі і Сергій Левченко
Михаіл Саакашвілі
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Семен Семенченко
Під час протестів почалися сутички
Під час протестів почалися сутички
Під час протестів почалися сутички
Співробітники медичної допомоги відвозять потерпілих
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Протести в Києві 17 жовтня
Біля Верховної Ради активісти встановлюють наметове містечко
Біля Верховної Ради активісти встановлюють наметове містечко
У той же час директор фонду "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" Ірина Бекешкіна вважає, що в організаторів не було ніяких підстав чекати, що на протест вийде багато людей.
"Для нормальної повсякденної акції - це нормальна кількість. А чому організатори очікували, що буде якийсь Майдан - незрозуміло, тому що майдани виникають, коли для цього є підстави, коли суспільство разом чимось обурене, і тоді люди біжать, а тут такого не було. Верховна Рада не ухвалює якісь необхідні закони? До цього вже звикли. До Верховної Ради ставляться однозначно погано, але це не причина, щоб її розганяти. Немає лідерів, які можуть вивести людей. Масової підтримки або лідера - немає. І, крім того, це не ті проблеми, які дуже людей хвилюють. Але все одно вони трошки підбадьорили Раду, трошки вона заворушилася і почала, принаймні, обіцяти ухвалювати потрібні закони", - сказала соціолог "Апострофу".
Про те, що певний результат організатори протестів отримали, говорить і політичний експерт Ярослав Макитра. "По-перше, вони сформували політичний дискурс, який обговорюється. По-друге, вони змогли продемонструвати, що деякі питання все ж на їх вимогу розглядаються в парламенті, по-третє, сам факт їх перебування вже який день під Радою - це певний успіх для організаторів", - сказав він "Апострофу".
Одночасно, вважає експерт, протести продемонстрували, що їх організатори відірвані від людей, які виходять мітингувати: "Вимоги, що було висунуто, були не до кінця зрозумілі людям, які виходили не за партійним зобов'язанням, а дійсно на акцію. Фактично ситуація виглядає так, що учасники акції протесту пікетують парламент, вимагаючи від президента, щоб ВРУ за щось проголосувала. Але ми ж живемо в парламентсько-президентській країні? Ці люди прагнуть таку модель формувати або диктатуру? У разі неголосування за законопроект, винним робиться президент, а не парламентська більшість або депутати. Більше того, певні прізвища з трибуни лунають регулярно, а інші, на зразок керівництва Ради, Кабміну, з вуст організаторів не звучать. Це виглядає дивно, і багато в чому тут можна шукати відповіді на питання, хто може стояти за цими акціями".
За словами директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, влада повинна зробити висновки після мітингів. "Вже те, що були проголосовані і направлені до КСУ законопроекти про недоторканність, - це реакція на протести, певною мірою вулиця натиснула на народних депутатів, щоб вони почали рухатися до прийняття відповідних рішень. Завдання тепер для влади - зрозуміти, що якщо вони не будуть слухати, то, безумовно, протести будуть поширюватися", - сказав він "Апострофу"
Після завершення пленарного тижня частина організаторів протестів вже заявили, що продовжать боротьбу, коли парламент повернеться до роботи, а частина, в основному, прихильники "Руху нових сил" Міхеіла Саакашвілі, залишаються в наметовому містечку і навіть стали закликати людей виходити на віче "Україна після Порошенка" на цих вихідних.
За неофіційною інформацією, частина організаторів виявилася не згодна з радикальною риторикою Саакашвілі і Ко, які, крім усього іншого, закликали під час протестів до імпічменту президента Порошенка. Зокрема, не згодні, крім громадських організацій, з таким станом речей і депутати від партії "Батьківщина", які не збираються брати участь в протесті далі, а також представники "Національного корпусу". Низка організацій вже заявили, що виходять із протесту, тому до організованого Саакашвілі віче планують приєднатися не всі.
"Багато хто поїхав по регіонах, я поїхав, політсила Єгора Фірсова ("Альтернатива", - "Апостроф"), а "Рух нових сил" залишився під Радою, батальйон "Донбас" (його представники, які взяли участь в протестах, - "Апостроф") теж залишився там. Але справа в тому, що у нас вже є координація, і ми в ній перебуваємо постійно, так що якщо раптом треба буде зібратися, ми дуже швидко зможемо цю координацію організувати", - резюмував Віктор Чумак.
