У Верховній Раді не залишають спроб хоч якось покарати своїх колег, які голосують "за себе і за того хлопця". У парламенті зареєстровано вже не перший законопроект, який передбачає покарання за кнопкодавство, але цього разу найбільш жорстке: депутатів хочуть за це позбавляти волі на строк від 3 до 7 років. Автор проекту закону впевнений, що ухвалити його можуть вже восени, а ось колеги більш скептичні. "Апостроф" розбирався у перспективи нової ініціативи.
Законопроект №8461 був зареєстрований у Верховній Раді 8 червня і вже 11 червня був внесений на розгляд профільного комітету парламенту. Законодавча ініціатива авторства народного депутата від "Народного фронту" Леоніда Ємця пропонує карати депутатів за неперсональне голосування в парламенті.
Кнопкодавство – вже звична річ в українській політиці. Голосування за себе і за колегу, а інколи й не одного дуже часто допомагає ухвалювати "потрібні" рішення. Причому зловживають цим представники практично всіх політичних сил.
Згідно з дослідженням руху "Чесно", у квітні-травні 2018 року депутати били рекорди за кількістю зафіксованих за місяць кнопкодавств: у квітні вони кнопкодавили щонайменше 98 разів, а вже в травні – понад 133 рази. Найчастіше на цьому ловили представників двох фракцій коаліції - "Народного фронту" (81 факт) і "Блоку Петра Порошенка" (64 факти).
І хоча Конституція передбачає виключно особисте голосування народних обранців, ніяких покарань за кнопкодавство у чинному законодавстві не прописано, що дозволяє депутатам і далі, не побоюючись наслідків, голосувати за своїх сусідів за сесійною залою. І хоча за останні кілька років випадків неперсонального голосування стало менше, зовсім вони не зникли.
У зв'язку з цим народний депутат Леонід Ємець пропонує доповнити Кримінальний кодекс статтею 190-1 (неперсональне голосування народного депутата України). Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за кнопкодавство у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років і штрафу в розмірі 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі 170 тис. грн).
"На жаль, таке явище, як "кнопкодавство", тобто голосування народними депутатами України за інших народних депутатів України, існує в українському парламенті вже давно. І ні Революція Гідності, ні наступні дострокові перевибори у Верховну Раду України в 2014 році не змогли змінити цю ситуацію ", - йдеться в пояснювальній записці до документа.
Автор законопроекту заявляє і про інші проблеми, пов'язані з неперсональним голосуванням. "Частина колег вже зараз заявляє, що своїм законопроектом я підриваю працездатність парламенту, бо очевидно, що багато законів ухвалюється саме завдяки кнопкодавству. Але відповідь на подібні зауваження досить проста: як мінімум два закони були скасовані Конституційним судом саме через порушення процедури голосування, якраз через неперсональне голосування. Це, зокрема, закон про мову Колесніченка-Ківалова і закон про всеукраїнський референдум. Це питання державного масштабу, тому що проголосовані неперсонально закони спричиняють великі видатки – і на друк, і на впровадження, та опосередковані, тому що якийсь час держава живе за фейковим законом, який потім скасовується", - пояснив Ємець в коментарі "Апострофу".
Це вже не перша спроба ввести кримінальну відповідальність за кнопкодавство. Наприклад, у 2015 році низка народних депутатів внесли в парламент законопроект №2064, яким пропонували доповнити КК статтею 365-3, встановивши, що на депутатів, які особисто не беруть участі в голосуванні шляхом використання своєї картки народного депутата або використовують картку іншого народного депутата, накладається штраф у розмірі від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 тис. грн). Крім того, порушники мали позбутися права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 2 до 5 років. Але тоді законодавча ініціатива навіть не дійшла до розгляду у профільному комітеті.
У тому ж 2015 році депутати ухвалили в першому читанні законопроект №1895, який передбачав введення чотирьох видів покарання: відсторонення на 10 пленарних засідань і 20 засідань за кожен наступний проступок; позбавлення посади голови комітету, заступника і секретаря; виключення з парламентських асамблей; позбавлення зарплати за ті дні, коли депутат був відсторонений від пленарних засідань за кнопкодавство. Однак проект закону вже три роки чекає на розгляд у другому читанні.
Новий борець з кнопкодавами Леонід Ємець вважає, що його законопроект все-таки буде ухвалений, і статися це може вже восени. "Очевидно, що політично змусити їх зараз ніяк не вдасться, всі вони обіцяли не кнопкодавити, але на ділі обіцянки не працюють, - зазначив депутат. - Я думаю, що після того, як мій закон буде проголосовано, кнопкодавство зійде нанівець. Зараз закон повинен пройти комітет, але він короткий, тому, можливо, це буде восени".
Але його колеги за парламентом налаштовані не так оптимістично. Так, позафракційний нардеп Борислав Береза, автор іншого подібного законопроекту, упевнений, що він не знайде підтримки в залі. "Цей законопроект ніколи не буде ухвалений з двох причин. По-перше, неможливість це зробити через законодавчу базу, тому що неможливо в межах цього законодавства, коли у нардепів є депутатський імунітет, відправити під суд. І, по-друге, за таке правопорушення неможливо дати такий термін. У цього парламенту немає бажання вирішувати цю проблему", - заявив нардеп "Апострофу".
У тому, що проект закону знайде підтримку, сумніваються й експерти, які відзначають, що навіть незважаючи на наближення виборів, шансів на запровадження такого покарання для кнопкодавів дуже мало. "Це корупційно-олігархічна система, яка передбачає, що депутат повинен віддавати свій голос за те, що потрібно. Велика частина наших парламентарів – це пальці, які повинні тиснути на кнопки", - коментує політичний експерт Ігор Петренко.
На його думку, мета такої ініціативи може бути зовсім в іншому. "Можна нарікати на сусідів з іншої фракції, яка не хоче голосувати. Але поки не буде змін у політичній культурі та депутатській етиці, поки не буде прибрано умови, завдяки яким такі люди можуть проходити в парламент – це зокрема питання нового Виборчого кодексу – нічого не зміниться. А як фішка, яку можна використовувати, враховуючи низькі рейтинги "Народного фронту", це зійде", - зазначив політолог.
Єдине, що точно можуть зробити нардепи, – це проголосувати за законопроект у першому читанні, як це вже траплялося неодноразово з незручними для них законами, а потім максимально відтягувати розгляд у другому читанні й врешті-решт не ухвалювати закон зовсім.
