Напад на активіста Олега Михайлика в Одесі означає те, що держава не може забезпечити своїм громадянам такі елементарні речі, як базова безпека. Цей інцидент може призвести ще до більшої крові і громадського бунту. Таку думку висловила "Апострофу" колишній виконувач обов'язків голови Одеської ОДА, активіст Соломія Бобровська.
Напад на Михайлика – 14-й за останній рік. На окремих активістів напади здійснювалися по кілька разів. Можна згадати Світлану Підпалу, на яку двічі були здійснені напади, Сергія Стерненка, зараз – Олега Михайлика. Це триватиме й далі - і в черговий раз пояснює дуже просту структуру зв’язку між президентом України і тими, хто сьогодні тримає у власності місто Одесу.
По-перше, наближаються вибори. І очевидно, що в обмін на підтримку голосів одеситів за сьогоднішнього гаранта ми бачимо затуляння очей на все те, що відбувається в Одесі. А в Одесі відбувається дуже простий процес – це фактично кримінальний світ, який одягнений у політичних діячів, що керує містом. Мова йде про забудови, розпродаж, неможливість контролювати будь-які міські кошти. Є люди, які виступають проти.
І ми говоримо не про реванш після Революції гідності, а про бутафорію, тобто старих персонажів, яких перевдягнули в нові імена.
Читайте також: Напад на активіста Михайлика в Одесі: опубліковано нові подробиці і відео з лікарні
Ця ситуація може призвести ще до більшої крові, до громадського бунту, якщо говорити безпосередньо за Одесу. І це буде реально страшно, тому що втрачається контроль. Є безкарність, відсутня монополія на зброю. Це ми можемо спостерігати по всій Україні. Відповідно ці речі є дуже негативними маячками: бо коли ми говоримо про ці напади - а за останні півроку ми нарахували 41 випадок по Україні з нападами на активістів - то це говорить про те, що держава не виконує свою базову функцію безпеки. Не хочу розганяти зраду, але це веде до failstate. Бо держава не може забезпечити громадянину елементарні речі. І ми говоримо лише за персональну безпеку – я вже мовчу за національну, інформаційну тощо.
У нас є фактично купа білих плям, над якими ми не працюємо. І найгірше, що ні поліція, ні обласна адміністрація, ні міністр внутрішніх справ, ні президент за дві доби не сказали жодного слова про те, що сталося у суботу в Одесі. Це саме ми бачили і з нападом на Катерину Гандзюк, коли ні Аваков, ні президент не спромоглися сказати ні слова. І на жаль, у своїй промові до парламенту Петро Олексійович не згадав про ці випадки також. Відповідно люди цього не розуміють. Це може спричинити страшні речі: умовно кажучи, буде око за око, зуб за зуб. Зараз цей бунт росте серед активістів.
В Одесі найстрашнішим є те, що люди віддані на відкуп самі собі. І це найгірше – вони не відчувають підтримки зовні, зокрема з Києва. Люди будуть бунтувати – вони гуртуються, і 2014-й рік показав, що люди можуть гуртуватися і відстоювати свою позицію. Це найгірший серед можливих сценаріїв.
Що далі? По-перше, у неділю була заява одеських активістів, в якій вони вимагають від Петра Олексійовича не просто звітування, а й комунікації. По-друге, вони просять створення єдиного штабу щодо контролю і розслідування абсолютно всіх випадків. По-третє, вони просять звільнення керівника ГУНП в Одеській області Дмитра Головіна. І також є прохання втрутитися в цю історію уповноваженого з прав людини Людмилу Денисову, оскільки є неприпустимим, коли вона стоїть осторонь цих інцидентів. І звичайно, активісти вимагають створення парламентсько-урядової тимчасової слідчої комісії для розуміння ситуації і того, які загрози несуть ці напади не лише для особистого життя і здоров’я, але й для регіону загалом. І треба зрозуміти: це стосується не тільки Одеської, але й Запорізької, Херсонської, Харківської та інших областей нашої країни.
Також додам, що у четвер, 27 вересня, громадськість готує акцію під Адміністрацією президента.
