Міністерство енергетики продовжує жити в режимі вершника без голови. Після відставки уряду Олексія Гончарука його віддали під управління Ольги Буславець, але лише в якості виконуючої обов'язки. Уже 20 листопада Кабінет міністрів її звільнив, проте готової кандидатури, за яку б проголосувала Рада, мабуть, немає. Тому на час керівником поставили колишнього заступника Буславец Юрія Бойка, але це не означає, що він закріпиться. Про пертурбації в одному з найважливіших українських міністерств, ролі в цьому олігархів Ігоря Коломойського і Ріната Ахметова, а також те, коли Міненерго отримає повноцінного керівника - читайте в матеріалі "Апострофа".
Питання до Буславец
4 березня 2020 року. Уряд "молодих технократів" Олексія Гончарука відходить у минуле, а їм на зміну приходить вже не такий молодий і лощений Кабмін Дениса Шмигаля. Перед цим опозиційні народні депутати хвилюються і противляться пакетному голосуванню за міністрів. Вони хочуть спілкуватися з кожним окремо, але всім зрозуміло, що цей процес може затягнутися на місяці, та й деяких "старожилів", які переходять з одного уряду до інших небезпечно відправляти на співбесіду - надто вже довгий шлейф за ними тягнеться. Тому ані присутньому в залі президенту Володимиру Зеленському, ані "Слузі народу" такий розклад категорично не підходить.
У підсумку за Кабмін Шмигаля все ж голосують "пакетом", але кілька позицій в уряді все ще залишаються вакантними. Одна з них - міністр енергетики. Найважливіша посада, правильний кандидат на яку цікавий відразу двом українським олігархам - Ринату Ахметову і Ігорю Коломойському.
Через два тижні в ЗМІ з'явилася інформація, що головна кандидатура, яка вже пройшла співбесіду у Зеленського і Шмигаля, це Ольга Буславець. Що відразу ж породило масу підозр на рахунок того, що її кандидатура була узгоджена саме з Рінатом Ахметовим, який є фактично монополістом українського ринку електроенергії. Чому саме з ним, а не з Коломойським, який теж має вельми чималі інтереси в енергетичному секторі?
На відміну від Шмигаля, Буславец не працювала в ахметовському ДТЕК, проте в ЗМІ потрапив проект постанови уряду часів міністра енергетики Ігоря Насалика, і пояснювальної записки до нього, під якою стоїть підпис Буславець. У ній вона фактично лобіювала надання знижки на газ для "ДТЕК Східенерго". Крім того, її звинувачували в тому, що навесні 2016 року саме профільний департамент під керівництвом Буславець в Міненерго погодив особливий порядок розрахунку електроенергії, який увійшов в історію як схема "Роттердам+".
Кандидатура Буславець не знайшла підтримки у багатьох нардепів "Слуги народу". Голосів для призначення не вистачало, тому 30 березня Зеленський відкликав її кандидатуру з Ради, а вже в середині квітня вона була призначена виконувачем обов'язків міністра. А це означало, що і звільнити її можна було в будь-який момент без узгодження з парламентом.
"Перший раз, коли виносили мою кандидатуру на голосування, 30 березня, я була в залі, і для мене було несподіваним розвиток подій, коли цю пропозицію відкликали. Я і сьогодні до кінця не знаю, що саме відбувалося. Думаю, так було потрібно для чогось. Тому що були дуже непрості законопроекти на порядку денному. У мене є якесь своє бачення, але я не думаю, що його потрібно озвучувати", - розповідала в.о міністра пізніше в інтерв'ю "Економічній правді".
"До Ольги Буславець завжди було подвійне ставлення. З одного боку, вона дійсно розбирається в питанні, досить компетентна. З іншого, за нею тягнеться шлейф через її участь в узаконенні схеми "Ротердам+" і зв'язках з Ахметовим. Вона їх, звичайно, заперечує, але давайте будемо чесними: майже неможливо багато років працювати в цій сфері, піднятися на високі посади і при цьому не бути замішаним в якихось справах Ріната Леонідовича або Ігоря Валерійовича. На жаль, це реальність. Теж саме стосується нашого прем'єр-міністра, який прийшов звідти ж", - розповів співрозмовник" Апострофа ", що працює в енергетичній сфері.
"Рішення про звільнення Буславець, швидше за все, правильне. Видно було перекіс в діяльності міністра на користь одного з олігархів. Також ми спостерігали фактично дискримінаційну політику її міністерства щодо "Енергоатому" і приємну в усіх відношеннях політику до теплогенерації на вугіллі. При тому, що я не є прихильником атомної енергетики, надаючи перевагу "зеленій", але, тим не менш, це найважливіша складова енергетичної безпеки країни. Тому так ставитися до неї не можна", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт в енергетичній сфері Валерій Боровик.
Ольга Буславец
Боротьба за енергію
Навесні 2020 року в Україні почастішали відключення блоків різних атомних електростанцій. Спочатку в резерв вивели по одному енергоблоку Рівненської та Запорізької АЕС, а в середині травня аварійний ремонт потрібен був уже на блоці Південно-Української АЕС. У зв'язку з цим кількість вироблюваної дешевої електроенергії знизилося до мінімуму, що було вельми на руку Ринату Ахметову, який заробляє на виробництві дорогої "зеленої" енергетики.
"Загальна працююча потужність атомних блоків впала до 6780 МВт, що складає менше, ніж 49% від загальної встановленої потужності атомних електростанцій. Це - новий історичний мінімум, такого ніколи не було в історії України", - забив на сполох глава енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус, який став одним з найзапекліших противників Буславець.
Кажуть, причина тому - тісний зв'язок Геруса з олігархом Ігорем Коломойським, якого теж потрібна дешева електроенергія для його феросплавних заводів. Втім, в даному випадку він міг виступати проти Буславець хоча б для того, щоб перешкодити посиленню позицій Ахметова в енергетичному секторі, який і так потіснив конкурента за останні кілька років завдяки правильним відносинам з будь-якою владою.
У травні Кабмін зобов'язав "Енергоатом" продавати електроенергію для домогосподарств не по 56 копійок за кВт-год, як було до цього, а по одній. Компенсувати витрати планували за рахунок спеціальної формули, яка б фактично підвищувала тарифи на електроенергію для промисловості в кілька разів. Виходило, що одним махом атомна енергетика з найдешевшої перетворювалася в найдорожчу.
Це призвело до зростання напруженості у відносинах між керівництвом компанії і Буславець, а в серпні навіть до протестів під будівлею Міненерго. До речі, успішних. У відповідь Кабмін прийняв нову постанову, якою підкоригував формулу і зобов'язав Енергоатом торгувати по "виробничій собівартості". Проблему ніби як вирішили. Але осад залишився.
"Буславець ж була виконуючою обов'язки довгий час. І у неї підходив термін, коли це було можливо. Так що звільнення в якійсь мірі було вимушеним заходом. Якщо на першому етапі своєї міністерської кар'єри вона намагалася вирішувати актуальні проблеми галузі, то ближче до кінця потрапила в низку скандалів. у тому числі з "Енергоатомом". Це був контрпродуктивний конфлікт між міністерством і компанією. В якійсь мірі її відставка була вирішена", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт з енергетичних питань, з опредседатель Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
Протести під Міненерго
Кого призначать замість Буславець?
Подейкують, звільнення Буславець з посади стало результатом загального тиску на Офіс президента з боку керівництва "Енергоатому" і Андрія Геруса, який ще навесні лобіював на цю посаду свого заступника в комітеті, нардепа від "Слуги народу" Олега Семінського.
Також на цю посаду претендували колишній міністр енергетики України Іван Плачков і колишній віце-прем'єр України Олег Дубина. У числі кандидатів називався і перший заступник гендиректора компанії "Укртранснафта" Андрій Пасишник. Всі вони проходили співбесіди в Офісі президента, але так і залишилися в шорт-листі.
Зараз ЗМІ називають основним кандидатом на посаду главу держпідприємства "Енергоринок" Юрія Гнатюка. Нинішній в.о міністра Юрій Бойко вже працював його заступником в "Енергоринку", тому, ймовірно, займе цю ж посаду, якщо Гнатюка все ж призначать. При цьому щодо його затвердження в якості повноцінного міністра Радою є великі сумніви. Для цього Офіс президента повинен заручитися підтримкою відразу декількох "груп впливу" в парламенті, кожна з яких хоче бачити в цьому кріслі саме свою людину. А це практично нездійсненне завдання. Тим більше, поки що не до кінця зрозуміло, чиїх буде пара Гнатюк-Бойко. Більше того, ходять чутки про те, що в гру за крісло міністра вступив ще один олігарх - Віктор Пінчук.
«Серйозні професіонали зі стратегічним баченням зараз сто разів подумають, перш ніж йти в такий уряд, де тебе в будь-який момент можуть поміняти і навіть не зустрітися, щоб поговорити. І ти про це дізнаєшся зі ЗМІ. Це нікуди не годиться.
При цьому знайти рівновіддалених від олігархів професіоналів реально. Є такі фахівці, але я не хочу називати їхні прізвища - хороших, компетентних, позитивних людей. У багатьох була надія, що Зеленським це поле буде зачищено від олігархів, і вони будуть якомога більш віддалені від влади, а державні чиновники менше залежати від олігархічних структур і це буде спроба побудувати чесні відносини між бізнесом і держави. Але ілюзії вже закінчилися, ми бачимо, як все відбувається протягом останнього року", - сказав Валерій Боровик.
"Дуже важливо розуміти, яку політику проводитиме новий глава. Я думаю, що пан Бойко - перехідна фігура. Вважаю, що зараз стоїть питання про підтримку якоїсь кандидатури у Верховній Раді, щоб міністр був повноцінним. Для цього потрібно знайти компромісну фігуру, яка б задовольняла різних суб'єктів, хоча це і складно. Новому керівнику потрібно буде наводити порядок на ринку електроенергії. Там дуже складна ситуація і, напевно, не обійдеться, без непопулярних рішень, які потрібно обговорювати з учасниками ринку відновлюваної енергетики.
Плюс сьогодні в.о міністра Бойком було позначено, що необхідно підвищувати тарифи на електроенергію. Думаю, що обійтися без цього не вийде. Але я не знаю, хто зможе взяти на себе таку відповідальність. Це ще одна проблемна історія. Це два ключові питання. В інших сегментах проблеми теж є, але не настільки істотні", - сказав Дмитро Марунич.
Поки ж міністерство енергетики залишається без реального керівника, найбільші гравці на енергетичному ринку звикають працювати без оглядки на регулятора, "вирішуючи" питання безпосередньо з Офісом президента. Так, зрозуміло, зручніше для всіх учасників "переговорів", однак чи добре це для галузі? На цей рахунок є великі сумніви.
