Судова система в Україні - абсолютно особливий світ зі своїми законами і правилами, який був збудований на залізобетонній суміші з "понять", взаємовигідних інтересів, клановості та корупції. Держава може скільки завгодно намагатися розхитати ці "скріпи", але на ділі не змінюється нічого. Не допомагають ані створення Антикорупційного суду, ані спроби президента Володимира Зеленського вгамувати Конституційний суд, ані численні організації та структури, які борються з корупцією. Чому так відбуватися, читайте в матеріалі "Апострофа".
Епопея Тупицького
Наприкінці грудня, коли Зеленський підписав указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького з посади, "Апостроф" порушував важливе питання: яким чином президент збирається змусити суддю виконати своє рішення, якщо той відмовиться його виконувати? Передбачувано виявилося, що ніяк.
КСУ підтримали свого колегу, він продовжив ходити на роботу, а суд під його керівництвом і далі приймає рішення, щодо легітимності яких тепер теж виникають питання. Крім того, на початку січня Тупицький відправився на лакшери-відпочинок в Дубай, де нібито орендував королівську віллу за 300 тисяч гривень на добу. Скандал? Ні. Пізніше виявилося - офіційна вартість відпустки Тупицького становить "всього" 220 тисяч гривень, що дорівнює його грудневій зарплаті за два тижні. Тому до нього немає ніяких питань.
Більше того, голова КСУ не має наміру відсиджуватися в захисті і вже натякає на те, що незабаром підлеглий йому суд може розглянути на предмет відповідності Конституції ще й закон про ринок землі. У разі, якщо його теж визнають нелегітимним, наслідки будуть цілком співставні з тією бурею, яка розігралася після скасування антикорупційних законів.
Що збирається робити президент? Про це не знають навіть його соратники. "Якщо чесно, то не бачу конкретного виходу з даної ситуації, але є здорова логіка. Існують дві державні інституції - Офіс президента та Конституційний суд, які утримуються на наші податки для вирішення певних проблем. Зараз між ними є певний конфлікт, спровокований однією з інституцій, який стосується діяльності НАЗК. У декого з суддів взагалі був конфлікт інтересів, тому що вони самі подали в деклараціях недостовірну інформацію. Не може одна інституція тримати всіх українців в заручниках. Є дуже багато лазівок, про які можна сперечатися, але це ненормально, коли люди, яких можуть звинувачувати в корупції, продовжують бути стіною для Конституції. Це виглядає погано", - розповів "Апострофу" нардеп від "Слуги народу" Олексій Мовчан.
На думку ж експертів, війна з КСУ і Тупицьким продовжиться, але сценарії її завершення можуть бути різними.
"Зараз оприлюднено інформацію, яка свідчить про можливі корупційні дії Тупицького. Цієї інформації достатньо для того, щоб він сам пішов з посади з метою збереження репутації установи. Якщо він триматиметься за посаду, це означатиме лише те, що йому є за що відповідати, а посада дає йому можливість уникати відповідальності. Крім того і сам Конституційний Суд повинен розглянути питання про звільнення його з посади, оскільки він отримав відповідну скаргу про дисциплінарний проступок Тупицького, але реакції на неї поки немає. Кримінальне ж впровадження займе більше часу і вимагатиме збору великої доказової бази", - сказав в коментарі виданню член Громадської ради доброчесності, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
"КСУ буде і далі заявляти, що рішення про відсторонення Тупицького - неконституційне. Тому я думаю, що цей процес буде і далі плавно тривати, але зі зменшенням рівня ескалації", - спрогнозував "Апострофу" юрист, експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
У центрі фото Олександр Тупицький
Голова ВАКС теж потрапила в скандал
Коли голова Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Олена Танасевич їде на вечірку в Інститут Сергія Ківалова, де відпочивають все той же Тупицький і сумнозвісний глава Окружного адмінсуду (ОАСК) Павло Вовк, то це теж виглядає не дуже добре. Ще більше питань виникає, коли незабаром після цього ВАКС відмовляється застосовувати примусовий привід Вовку, який ігнорує засідання, а замість цього знову призначає повторне слухання.
При цьому зовсім не секрет, що багаторічний голова ОАСК фактично збудував власну судову імперію, контролюючи не лише свою вотчину, а й Вищу раду правосуддя, яка взагалі-то повинна бути "скалкою" для всіх українських суддів, а замість цього стала ще одним способом тиску на "неслухняних" суддів.
За логікою, у Танасевич повинні були б виникнути неприємності, але ВАКС, як і КСУ, своїх не пускає. Тому там оперативно відреагували, заявивши, що голова була в інституті нібито для того, аби читати там лекції. Зрозуміло, це не викликало розуміння у активістів, які борються з корупцією в Україні. Втім, борються вельми специфічно. Справа в тому, що низка "правильних" громадських структур проводила співбесіди суддів ВАКС, призначаючи їх на посади. Тепер же їх обурення про поганих жреців Феміди виглядають безглуздо.
Проте, Танасевич втрапила у серйозний скандал.
"Якщо повідомлення в ЗМІ відповідають дійсності, то голова ВАКС повела себе необережно, відвідавши захід, організований інститутом, який пов'язаний з Ківаловим. Хоча не думаю, що вона заздалегідь знала, що там буде присутній голова Окружного адміністративного суду Києва Вовк, питання якого розглядає Вищий антикорупційний суд. Випадковість це чи ні, але важливо, щоб Вищий антикорупційний суд і його судді не піддавалися тиску, який на нього чинять представники різних мафіозно-владних еліт і Вищої ради правосуддя, зокрема в зв'язку з гучною справою проти суддів столичного адміністративного суду, яке веде НАБУ", - сказав в коментарі "Апострофу" Роман Куйбіда.
"Для мене найбільш огидним в цій історії є те, що вона використовує апарат ВАКС у власному "відбілюванні". Була розміщена брехня, вона була на цій вечірці. Після цього я не розумію, як вона може залишатися на посаді голови суду. Це питання до колективу ВАКС, адже вони обирають голову. Питання за ними", - заявив глава "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін.
Вищий антикорупційний суд створювався для того, щоб перемогти корупцію у верхах української влади. Питання в тому, коли чекати результатів та чи будуть вони, якщо його голова дійсно водить дружбу з тими, кого можливо буде судити.
"Поки суд виконує свою роботу. Звичайно, очікування від нього залишаються високими. Чи здатний він буде вистояти проти величезного тиску корупціонерів, до якого зараз приєдналася і Вища рада правосуддя, - покаже час", - зазначив Куйбіда.
Олена Танасевич
Схоже, що це коло не розірвати
Коли Верховний суд скасовує указ президента про звільнення першого глави Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, через призначення якого було відкрито кримінальну справу проти Петра Порошенка, виникає відчуття бігу по замкнутому колу.
Здається, що будь-які спроби проникнути всередину цього закритого світу та змінити діючі в ньому правила гри приречені на провал, оскільки судова гілка влади занадто добре захищена - законом і негласною круговою порукою, якої дотримуються всі ті, хто потрапив всередину, розуміючи, що сьогоднішні проблеми у їхніх товаришів по мантії призведуть до того, що завтра неприємності можуть виникнути у них.
При цьому влада декларує наміри провести в 2021-му судову реформу, але яким буде її результат? Чи можна перемогти клановість та корупцію, які існують в Україні навіть не з часів Незалежності, а набагато раніше? Більше того, суспільний договір, який негласно існує в країні, цілком схвалює можливість "вирішити" будь-яке питання в обхід прийнятих правил.
"Ти приходиш в політику і починаєш декларувати будь-які хороші цілі: верховенство право, захист інвестицій, судову реформу, справедливість, тощо. Але в кінцевому рахунку розумієш, що для українців це лише хороші слогани, які не становлять великої цінності. Тому сказати, що всі ми готові до верховенства права, не можна. Якщо ти будеш проводити судову реформу навіть у власних корпоративних інтересах, то по шапці тобі сильно не надають. Але якщо ти зробиш її в інтересах всього суспільства і встановиш рамки, щоб туди могли зайти нормальні судді, то цього вже ніхто не оцінить і спасибі не скаже. А навіщо тоді щось робити, якщо це не оцінюється?", - висловив думку в ефірі "Апостроф ТВ" експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
