У четвер, 1 липня, Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила низку важливих законів, серед яких слід виділити документ про корінні народи (нардепи ухвалили його в цілому), "деолігархізацію" і так званий "антиахметовський" закон, він же - закон про збалансованість бюджетних надходжень (затверджені в першому читанні). Як депутати голосували за ці ініціативи та що вони означають для майбутнього України, розбирався "Апостроф".
Довгоочікуваний закон для "корінних"
Першим серед згаданих питань, які розглянула Верховна Рада, зібравшись на позачергове засідання, став внесений Офісом президента закон про корінні народи. За нього нардепи дали більш ніж переконливі 325 голосів. Єдина фракція, яка категорично відмовилася підтримувати даний документ - проросійська ОПЗЖ. Це й не дивно, зважаючи на те, що президент РФ Володимир Путін напередодні назвав закон "нацистським", оскільки в ньому, мовляв, не знайшлося місця росіянам. Проте, всі інші політсили дали потрібну кількість голосів: "Слуга народу" - 226 голосів, "ЄС" - 25, "Батьківщина" - 19, "За майбутнє" - 18, "Голос" - 15, "Довіра" - 13, позафракційні - 9.
У чому суть цього документа? Даний закон вводить особливі права для трьох національностей - кримських татар, караїмів та кримчаків. Також закон визначає поняття "корінний народ". Це - "автохтонне етнічне співтовариство, яке сформувалося на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, усвідомлює себе корінним народом України, є етнічною меншиною в складі населення і не має державного утворення за межами України".
Згідно тексту законопроекту, корінним народам надаються широкі культурні, економічні, освітні та мовні права. Зокрема, їм можна створювати свої установи освіти, навчатися рідною мовою. Також корінні народи отримають можливість створювати свої засоби масової інформації, які зможуть отримувати фінансування з держбюджету. Крім того, законопроектом визначаються гарантії щодо правового захисту представників корінного народу від будь-яких дій, спрямованих на позбавлення ознак етнічної приналежності, примусову асиміляцію або інтеграцію в будь-якій формі, а також захист від расової, етнічної або релігійної ненависті, спрямованої проти них.
Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров каже "Апострофу", що ООН та інші міжнародні організації в своїх діях та вимогах до Росії звільнити окупований Крим можуть активно використовувати ухвалений закон для посилення тиску на Кремль.
"Цей закон дає можливість покладатися на додаткові і прямі міжнародні норми щодо відновлення суверенітету Української держави над Кримом. Йдеться про те, що корінний народ має право на самовизначення. Кримські татари всією своєю поведінкою, боротьбою протягом десятиліть показують, що вони хочуть реалізувати своє право на самовизначення в українській державі на своїй землі. І це підсилює аргументи України щодо свого права на суверенітет над півостровом", - зазначив він.
При цьому закон надасть широкі можливості і держпідтримку кримським татарам з реалізації їх прав на материковій Україні - в тому числі, сфери культури, мови та освіти. Вони будуть обмежені в реалізації своїх прав корінного народу тільки своєю волею і бажаннями, говорить Чубаров, відзначивши, що закон абсолютно не комфортний для Путіна, оскільки руйнує його підходи до Криму як до місця, де знаходяться "скріпи російського народу".
У свою чергу публіцист і кримчанин Павло Казарін звертає увагу на те, що представники корінних народів зараз живуть на території "материкової" України, і давно потребують відповідного законодавства.
"Караїми живуть також в Харкові, кримські татари живуть в різних містах України. В українських вузах повинні створюватися гуманітарні, мовні програми, посилюватися захист національних культур кримських народів. Треба, щоб кримські татари мали можливість вчити кримськотатарську мову та літератури в різних навчальних закладах. Важливо, щоб кримчаки та караїми теж мали можливість зберігати свою мову і культуру", - говорить Казарін.
На його думку, протягом 23 років Україна майже не звертала уваги на кримських татар, а Київ ритуально згадував про них перед будь-якими виборами для того, щоб так само після дня виборів про них забути. Фактично центральна влада віддала Крим під "заповідник прорадянських настроїв": регіоном завжди керували або комуністи або представники Партії регіонів.
"У кримську СБУ ніколи принципово не брали кримських татар. Тому що вони вважалися нелояльними елементами. Тому будь-які військові навчання, які проходили на території півострова, це була історія про нібито вторгнення з боку іншої держави - малася на увазі Болгарія або Румунія - і кримські татари за легендою цих навчань виступали як незаконні збройні формування в якості ще одного ворога, а Чорноморський флот завжди виступав союзником українських військово-морських сил", - додає журналіст, відзначаючи, що історія з недовірою до кримських татар закінчилася "братньою" окупацією...
На тлі Російської Федерації, яка послідовно знищує школи з українською та кримськотатарською мовою навчання на окупованому півострові, дії України гарантовано отримають підтримку з боку наших західних партнерів. Разом з тим, цей закон є рамковим, до нього треба ухвалювати окремий закон про статус кримськотатарського народу і прописувати там всі деталі.
Втім, дещо істерична реакція Володимира Путіна свідчить про те, що Київ в даному випадку йде правильним шляхом. А цей кейс в Кремлі явно вважають ще одним способом підняти градус риторичної напруги і ще раз звинуватити Україну в якомусь умовному геноциді, який існує тільки в уяві російського президента.
Порожня "антиолігархічна" боротьба
Ще одним важливим законом, ухваленим в першому читанні в четвер, став законопроект №5599 про олігархів ("Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті"). Законопроект підтримали 275 нардепів. Зокрема 231 голос дала "Слуга народу", 18 прийшло від групи "За майбутнє" і стільки ж від групи-сателіта "слуг" "Довіра".
Голосування за цей проект, який експерти вже назвали популістським та порожнім, виявило кілька цікавих речей. Зокрема, політолог Віктор Небоженко вважає, що бенефіціари "За майбутнє" (головним спонсором політсили називають давнього соратника олігарха Ігоря Коломойського Ігоря Палицю, - "Апостроф") - розраховують, що їхня поведінка буде правильно оцінена під час формування реєстру олігархів і вони потраплять туди останніми. Що стосується "Довіри", яку в основному "тримають" такі земельні магнати, як Андрій Веревський, то вони розраховують, що за допомогою Офісу президента та його соціально-економічної політики їм вдасться посісти місце, яке звільниться завдяки закону про олігархів.
"У всіх інших країнах ухвалення таких законів супроводжувалося найгострішою політичною боротьбою. А в Україні ні боротьби, ні політики, ні гостроти. Все це свідчить про штучність та якусь "пригніченість", тобто хтось проводить цей закон руками президента, а той примушує до голосування "Слуг народу" та своїх партнерів", - говорить Небоженко. На його думку зараз йде боротьба за те, хто використовує цей закон на свою користь, а не боротьба за те, як краще виконати бажання президента.
Експерт вважає, що ухвалювати такий закон можна було б тільки в тому випадку, якщо б у нас була потужна судова система, проте в Україні зараз немає механізму, здатного реалізувати його. Потрібно розірвати зв'язок між олігархами і владою, олігархами і величезними грошима, олігархами і ЗМІ. У президента повинні бути некорумповані чиновники, ЗМІ, які організовували б антиолігархічну пропаганду, і партії, які виступали б на боці президента, але всього цього немає.
Поки що все виглядає так, ніби в Офісі президента банально хочуть взяти на себе функцію політичного реєстру - "це - порядна людина, а це - непорядна". Але в такому разі, незрозуміло, а навіщо тоді потрібен закон, якщо можна вводити санкції безпосередньо через РНБО.
Не дивлячись на позитивне голосування, багато народних депутатів досить скептично ставляться до перспектив боротьби з олігархами такими методами. Народний депутат від "За майбутнє" Анна Скороход вважає, що жоден з "антиолігархічних" законів не буде працювати. А нинішні дії Зе-команди, на її думку, є звичайним популізмом.
"Якщо ти голосуєш за нього, всі кричать, що він поганий, якщо не голосуєш - кричать, що ти працюєш на олігарха. Що голосуєш, що не голосуєш - нічого не змінюється. Ситуація в нашій країні ніколи і ніяк не зміниться. І олігархи не зникнуть , хоч їх і обмежують в деяких речах. Але якщо я олігарх і я не подав декларацію, то наслідків для мене немає ", - каже Скороход "Апострофу". Вона згадала, як на одному з телеефірів нардеп з "Слуги народу" Павло Фролов відповідаючи на її питання, як будуть боротися з олігархами, сказав, що "олігархи будуть ізольовані від нормального спілкування з людьми, їм буде незручно і вони самі захочуть позбавитися від статусу олігарха". Звучить досить непереконливо, якщо не сказати - смішно.
Заплати хоч що-небудь
Слідом за "деолігархізацією" Рада взялася за "антиахметизацію" - закон №5600, який збільшує ренту з видобутку корисних копалин і підвищує безліч інших податків. Кнопки "За" натиснули 264 нардепа, серед яких "слуг" було 223, а решту знову додали "Довіра" і "За майбутнє".
Судячи з усього, народні обранці розраховують добре "підчистити" закон до другого читання, прибравши норми, які їх не влаштовують.
"Ми проголосували за цей проект в першому читанні з тим, що будуть внесені зміни до другого читання. Це стосується, в тому числі, аграрного сектора та простих людей, але я при цьому виступаю за акциз для сонячної генерації. Якщо поправки не будуть внесені до другого читання, ми за цей закон голосувати не будемо", - говорить Ганна Скороход.
У свою чергу, наближений до Офісу президента екс-нардеп Сергій Лещенко вибухнув критикою на адресу керівництва ВР. "Разумков закрив засідання Ради і не поставив на голосування скорочену процедуру до другого читання. З огляду на те, що Верховна Рада працюватиме ще два тижні, після чого почнуться канікули, то за повною процедурою другого читання закон №5600 не встигнуть розглянути. Тому що профільний комітет буде тільки два тижні збирати поправки. А якщо Ахметов зарядить депутатів масово писати спам-поправки, то розгляд закону в залі затягнеться на тижні. І в кращому випадку №5600 може бути ухвалений у вересні. Це означає, що нова рента на видобуток залізної руди почне стягуватися не раніше жовтня. А кожен місяць старої ренти означає додаткові мільярди для Ахметова. І додаткові відкати своїм посіпакам", - написав він у себе в Telegram-каналі.
Натомість політолог Віталій Бала вважає весь "антиолігархічний" пафос команди Зеленського наносним, а самі документи - лише приводом для піару.
"До другого читання все може змінитися. Недарма ж олігархічні групи так легко проголосували за ці документи. Якби там серйозно зачіпалися інтереси найбагатших українців - голосів би точно не знайшлося. А так олігархи дали попіаритися Зеленському, дозволили влаштувати хайп, а що і як змінитися до другого читання - подивимося, як і на те, скільки не це буде голосів", - говорить Бала "Апострофу".
Хто ж виграє в результаті таких маніпуляцій влади? Можливо, ті, хто буде намагатися посісти місця "старих" олігархів в бізнесі, в політиці, в ЗМІ. Втім, поки що складно уявити, що оточенню Зеленського вдасться видавити Ахметова, Коломойського, Пінчука, Фірташа та інших представників найбільших фінансово-промислових груп...
