Президент Володимир Зеленський зняв з посади трьох голів обласних військових адміністрацій (ОВА): Сергія Гайдая (Луганська область), Сергія Гамалія (Хмельницька ОВА) та Максима Марченка, який керував Одещиною. Формальною причиною названо "підвищення якості управління" в регіонах, хоча в кожному із трьох випадків реальні мотиви відрізняються від заявлених публічно. Чому Офіс президента насправді зважився на чергову хвилю перестановок в областях та чому відкрите вторгнення росіян ніяк не змінило принципи кадрової політики Банкової, читайте у матеріалі "Апострофа".
Послом у Казахстан?
З усіх трьох екс-керівників, "найпростіша" ситуація у Сергія Гамалія. У середині березня у Хмельницьких телеграм-каналах почали тиражувати інформацію, що поліція Чернівецької області 11 березня затримала Сергія Гамалія нетверезим за кермом і склала протокол. Поліцейські від коментарів відмовилися, хоча й не заперечували, що такий інцидент міг мати місце. У результаті Сергій Гамалій написав заяву "за власним бажанням".
"У випадку з перестановками у Хмельницькій ОВА йдеться про неефективну роботу, незадоволеність Банкової тим, як місцева адміністрація займалася питаннями відновлення інфраструктури, соціалки та доріг, а тут ще й публічні скандали почалися. Сергій Гамалій, з погляду ОП, нічим себе особливо не проявив, і було вирішено замінити його на більш активного претендента. З огляду на те, що область віддалена від лінії фронту, то має місце звичайний робочий процес" , - каже "Апострофу" політичний експерт Олександр Кочетков.
За інформацією "Апострофа", наразі є два основні претенденти на вакантну посаду у Хмельницькій області. Йдеться про депутата Хмельницької облради Інну Ящук, яка після падіння вертольота у Броварах та загибелі керівництва МВС є виконувачем обов'язків держсекретаря міністерства. Також серед можливих керівників Хмельницької ОДА називають нардепа від "Слуги народу" Сергія Мандзія.
У свою чергу представник президента в Луганщині Сергій Гайдай у нещодавньому інтерв'ю повідомив журналістам, що може отримати посаду посла в Казахстані, зазначивши, що його звільнення з керівництва ОВА було "звичайним" кадровим рішенням Офісу президента (ВП).
Читайте: Скандал із Шевченківською премією: чому нагорода не знайшла героїв
"Якщо коротко, то я знав про це рішення заздалегідь, за кілька місяців до цього. Це звичайна ротація, не потрібно шукати якісь підводні течії або якісь негативні моменти. Все заплановано, погоджено з президентом, була розмова раніше. Тому для мене це робочі моменти. Для того, щоб призначили на посаду, потрібно звільнити з іншої", - повідомив Сергій Гайдай в ефірі "Радіо НВ".
Військові експерти називають основною причиною відставки Сергія Гайдая – його провали на посаді глави ОВА, неготовність області до відкритого вторгнення РФ.
"Під контролем ЗСУ знаходиться 2% території Луганської області, а Донецької області – близько 50%. І справа не лише у ЗСУ, а й у готовності військових адміністрацій, підготовці територіальної оборони та будівництві оборонних ліній та укріпрайонів. На це виділялися бюджетні кошти. Вийшло так, що на Донеччині такими питаннями займалися, а на Луганщині ні, незважаючи на численні зауваження", - зазначив у коментарі "Апострофу" військовий експерт, співголова громадянської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгірьов, який сам є вихідцем з Луганської області.
Чому пішов Гайдай?
Якщо питання будівництва укріплень та оборони області від рашистів ще можна "поділити" між керівництвом Луганської ОВА та армійським командуванням, то комплектування сил територіальної оборони було прямим обов'язком Сергія Гайдая на посаді.
На жаль, як наполягає експерт Дмитро Снєгірьов, керівник області із завданням не впорався.
"Сергій Гайдай на момент вторгнення росіян не перебував на території області, фактично втікши. Далі, саме на ньому персональна відповідальність за призначення на посади у військово-цивільні адміністрації колаборантів, які свого часу масово перейшли на бік окупантів. Це вже кримінальна відповідальність. І тут уже питання до СБУ, чому немає реакції на те, що голова ОВА підписував документи на призначення колаборантів", - зазначає Дмитро Снєгірьов.
Також, за словами експерта, у переліку претензій до Сергія Гайдая така "дрібниця", як відсутність контактів із місцевим рухом опору. Як наполягає Дмитро Снєгірьов, луганські активісти неодноразово виходили на нього особисто, пропонували мережу інформаторів, що діє з 2014 року, готових повідомляти про дії окупантів, але тодішній глава ОВА все проігнорував.
Непрямо на військові провали вказує й публічна позиція Банкової. За словами речника президента Сергія Никифорова, Луганську ОВА може очолити військовий.
"У разі Луганської області, керівником буде найімовірніше людина військова, власне, це і була мотивація (звільнення Гайдая - "Апостроф") ", - зазначив Сергій Никифоров.
Корупційний інтерес
Причини відставки полковника ЗСУ Максима Марченка, який очолював Одеську ОВА з березня минулого року, невідомі. Він повідомив, що має намір вирушити на фронт, повернувшись до лав Сил оборони України.
"Боротьба триває... і я вважаю, що маю робити те, що вмію найкраще - вбивати ворогів і воювати заради майбутнього України. Сподіваюся, що скоро я повернуся до своєї улюбленої справи. Але моя душа і серце назавжди залишаються в Одесі", - написав Максим Марченко у своєму каналі в Telegram.
Водночас, як зазначають спостерігачі, причиною ротації могли бути саме корупційні "хмари", які останніми місяцями густішали над Одеської ОВА. У січні за підозрою в корупційних діяннях правоохоронці затримали заступника голови ОВА Олега Муратова, а на початку березня співробітники СБУ завітали до іншого заступника Марченка – Ігоря Ткачука. За кілька днів з'явився указ президента Зеленського про звільнення Максима Марченка.
"Корупційні розслідування на рівні областей та кадрові рішення на їх тлі – зовнішній прояв внутрішньої боротьби всередині Офісу президента. Все залежить від того, "чий ти будеш". У кожного керівника ОВА є свій умовний "патрон" у Києві. Якщо він втрачає вплив, то й голова області (особливо там, де проходять суттєві потоки) також йде. Натомість перед Заходом зображують гарну картину боротьби з корупцією всередині самої влади. Хоча ризикну припустити, що кримінальні справи щодо Одеської ОВА нічим особливим не завершаться", - зазначив у коментарі Апострофу" політичний експерт Бюро аналізу політики Віктор Бобиренко.
Аналогічна ситуація була на Сумщині, де колишнього голову обласної адміністрації Дмитра Живицького знімали з посади саме на хвилі антикорупційних розслідувань проти його оточення. Область, що межує з РФ, досі не має "повноцінного" керівника. Тарас Савченко продовжує працювати у режимі "в.о".
"Кадрова політика Банкової залишилася такою самою, як і до відкритого вторгнення росіян. У нас на Сумщині, наприклад, прийде новий керівник області разом із новими заступниками – один "уповноважений" з Офісу президента, другий від союзницької партії, і лише третій уміє працювати. В ідеалі, звичайно, буде, якщо надішлють технократа, який просто буде "тягнути лямку", але такий варіант малоймовірний. Поки ж ОП перебуває в пошуках відповідного "варяга", якого можна буде направити на керівництво Сумської ОВА", - резюмував Віктор Бобиренко.
Як розповіли джерела в Офісі президента, важливою проблемою є наполегливе небажання потенційних претендентів йти на посаду голови Сумської ОВА.
"Зокрема, однією з таких фігур називають Дмитра Назаренка, який після переходу Олексія Кулеби до ОП є в.о. голови Київської ОВА. Сам він є уродженцем Сумщини і був головою одного з районів. Його кандидатуру розглядали на місце Живицького. Однак повертатися до рідні місця Назаренка не поспішає. Аналогічна проблема з іншими кандидатами, які чудово знають, що Сумщина зараз – прифронтова область з великою кількістю проблем", - зазначило джерело на Банковій.
