Україна близька до виконання останньої умови Європейського Союзу, необхідної для початку переговорів щодо вступу нашої країни до ЄС: Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт, який передбачає довічний фінансовий моніторинг президентів, міністрів та самих народних депутатів навіть після складання ними відповідних повноважень. "Апостроф" з'ясовував, як таке законодавство реалізовуватиметься у вітчизняних реаліях і з чим можуть виникнути проблеми.
Один раз РЕР- назавжди РЕР
Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт, який передбачає, що українські чиновники найвищого рангу, будучи політично значущими особами (у західній політичній культурі це так звані PEP - Politically Exposed Persons) повинні залишатися під постійним фінансовим моніторингом, навіть якщо вони залишать свої посади.
Йдеться про проєкт закону №9269-д "Про внесення змін до закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо політично значущих осіб". Документ було прийнято за основу 21 вересня, попереду ще друге читання.
"В європейському законодавстві існує норма: once РЕР - forever РЕР (один раз політично значуща особа - назавжди політично значуща особа - "Апостроф"), - розповів виданню один із авторів законопроєкту, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. - І однією з семи умов, які повинна виконати Україна перед початком перемовин про вступ до Європейського Союзу, було впровадження цього принципу і в українське законодавство".
Читайте: "Пшонка-стайл": у судді під час обшуків знайшли його портрет в образі Цезаря, фото
Шість умов зі списку Євокомісії Україна вже виконала, тож на думку депутата, після того, як даний закон буде остаточно ухвалений і підписаний президентом, уряд зможе почати переговори про вступ до ЄС.
Крім того, ухвалення цього закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ).
"Раніше в Україні вже існував довічний фінансовий моніторинг для політично значущих осіб, - розповів "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - Проте після зміни влади в 2019 році термін перебування в статусі РЕР було скорочено до трьох років. Антикорупційним органам і західним партнерам це не сподобалося, і вони активно лобіювали повернення довічного моніторингу".
До політично значущих осіб в Україні відносяться: президент, міністри та їх заступники, депутати, керівники центральних державних установ (Національного банку України, Верховного та Конституційного судів, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро тощо), вищі військові керівники, керівник та заступники керівника Офісу (чи Адміністрації) президента, а також цілий ряд чиновників, чиї посади віднесені до категорії "А".
Банки повинні здійснювати прискіпливий фінансовий моніторинг всіх операцій не тільки вказаних посадовців, але й операцій їхніх родичів та пов’язаних осіб, зокрема проводити регулярну ідентифікацію, встановлювати походження коштів, які надходять на рахунки, та контролювати відповідність витрат.
"Режим фінансового моніторингу дає можливість банку призупинити будь які трансакції клієнта в разі виникнення підозри, що вони пов’язані з нелегальними доходами чи відмиванням коштів, - пояснює Ілля Несходовський. - Ці операції будуть проводитися лише після того, як він доведе, що вони є законними".
Проте моніторинг не буде однаково щільним протягом всього життя особи. Закон дає право банку, де обслуговується РЕР, самостійно регулювати кількість необхідних заходів.
"Згідно з законопроєктом, після того, як особа покинула посаду, банк протягом дванадцяти місяців проводить посилений моніторинг. І, якщо він переконається, що за рік в операціях клієнта не виявлено нічого підозрілого, банк своїм власним рішенням може послабити контроль, - говорить Данило Гетманцев. - Проте це не є обов’язковою умовою, і банк може залишити попередній режим. А якщо контроль був послаблений, то в будь який момент, навіть через кілька років, зможе повернутися назад до посиленого моніторингу".
Корупціонерів менше не стане
Враховуючи поширеність і масштаб корупції серед вітчизняних чиновників, ідею посиленого контролю за їхніми фінансовими операціями можна тільки вітати. Проте багато експертів висловлюють сумніви в тому, що ця норма забезпечить значний поступ у справі запобігання зловживанням з боку діючих посадовців.
"Це типовий приклад боротьби з наслідками, а не з причинами, - заявив "Апострофу" експерт CASE Україна Володимир Дубровський. - Йдеться про полювання на ймовірних корупціонерів, які вже покинули державну службу. Звичайно, це правильний захід, але він спрямований на виявлення людей, які вже вчинили корупційні заходи і завдали шкоди державі. Крім того, слід пам’ятати, що він дуже затратний - банки і держава витрачатимуть значні ресурси на багаторічний моніторинг великої кількості осіб".
На думку експерта, значно більший ефект дають заходи, спрямовані не на боротьбу з корупцією, а на запобігання їй.
"Найкращий ефект дає не полювання за кожним чиновником, а запровадження законів, які скорочують можливості для корупції, - говорить Дубровський. - Наприклад, довгий час в Україні існувала схема, коли за повернення ПДВ треба було заплатити хабар. Згодом було запроваджено прозорий реєстр податкових накладних, а у податкової забрали можливість самостійно вирішувати, кому повертати ПДВ, і ця схема втратила силу. Правда, зараз вигадано нову схему з блокуванням накладних. Але, гадаю, розумними заходами і її можна вирішити".
Він вважає, що головна увага держави має бути зосереджена на створенні регуляцій, які ускладнюють корупцію, що дасть можливість скоротити кількість і масштаби зловживань. Щодо фінмоніторингу, то це уже додатковий засіб тиску на тих, хто все ж таки знайшов можливість конвертувати владні повноваження у грошові знаки.
"До того ж, сам по собі моніторинг є дискреційним, тобто дає можливість людям, які його здійснюють, за власним рішенням посилювати чи послаблювати контроль щодо певних осіб, - каже експерт. - А це породжує нові корупційні ризики".
Батогів багато, пряників мало
Ще один ризик, який тягне за собою довічний фінмоніторинг - зниження привабливості державної служби.
"Постійний фінмоніторинг вимагає від людини виконання певних формальностей, що віднімають певний час і увагу. І навіть якщо людина абсолютно чиста і не корумпована, вона все життя буде відчувати певні незручності. Банк в будь який момент зможе заблокувати її платежі до з’ясування обставин", - пояснює Володимир Дубровський.
Відтак черга фахівців, що бажають попрацювати на державній службі, яка і зараз є не надто довгою, може ще більше скоротитися.
"Багато представників бізнесу відмовляться розглядати пропозиції про зайняття певних посад в уряді, - впевнений Ілля Несходовський. - В той же час, привабливими залишаться посади різних радників, які мають значні владні повноваження, але не підпадають під жоден контроль чи моніторинг, і не несуть відповідальності за ухвалені рішення. Та й оплата там покраще, ніж на державних посадах".
На думку експерта, зараз з’явилось дуже багато "батогів" для чиновників, в той час як "пряників" державна служба може запропонувати дуже мало.
"Так що поряд зі створенням необхідних контрольних механізмів, варто задуматися і над заохоченнями, які зможуть привабити на службу кваліфікованих фахівців з приватного сектору", - додав Несходовський.
Натомість Данило Гетманцев вважає, що фінансовий моніторинг не створить проблем для людей, які приходять в органи влади з метою дійсно служити державі.
"Ми не ставимо перед собою задачу залучити на державну службу людей, які хочуть швидко набрати хабарів, щоб вистачило на все життя, - говорить народний обранець. - А якщо людина сумлінно виконує свої обов’язки і отримує легальні доходи, то їй нічого боятися - жодних обмежень для її операцій фінансовий моніторинг не принесе".
Крім того, не будемо забувати, що це є усталеною практикою цивілізованого світу і вимогою нашого європейського майбутнього. І є сподівання, що назад вже ніхто не повертатиме.
Читайте: Декларації слід відкрити: три причини, чому Зеленський пішов на цей крок
